Тема 3. Світова економіка. Національна економіка

План:

3.1. Поняття світової економіки і світового господарства

3.2. Етапи формування світового господарства

3.3. Сучасна соціально-економічна структура світового господарства

3.4. Територіальна модель світового господарства. Сучасні моделі ринкової економіки

3.5. Національна економіка як об’єкт світової економічної системи. Показники економічного розвитку країн

3.1. Поняття світової економіки і світового господарства

Світова економіка – сукупність національних господарств, пов’язаних один з одним системою міжнародного розподілу праці, економічними і політичними відносинами.

Універсальний зв’язок між національними господарствами визначають міжнародні економічні відносини, до яких належать:

- міжнародна торгівля товарами і послугами;

- міжнародний рух капіталу;

- міжнародний туризм;

- міжнародна економічна інтеграція.

Світове господарство – цілісна соціально-економічна система взаємопов’язаних і взаємозалежних національних господарств, яка базується на міжнародному поділі та інтеграції праці, торгівлі, науково-технічній і виробничий кооперації, кредитно-грошових відносинах, об’єднаних глобальними комунікаційними зв’язками.

3.2. Етапи формування світового господарства

Етапи формування світового господарства:

І етап пов’язують з загальним поділом праці,

ІІ етап пов’язують з частковим поділом праці, який породив ремісництво,

ІІІ етап характеризується вирішальним впливом одиничного поділу праці, який зумовив організацію економічної діяльності, тобто утворення світового господарства.

3.3. Сучасна соціально-економічна структура

світового господарства

3.4. Територіальна модель світового господарства. Сучасні моделі ринкової економіки

Територіальна модель світового господарства була запропонована В. П. Максаковським. Вона складається з 10 соціально-економічних центрів або полюсів світового господарства: Західна Європа, Північна Америка, Японія, КНР і країни Центрально-Східної Євразії, Центральна Азія, Австралія, Південна Америка, Південно-Західна Азія, Південно-Східна Азія, Африка.

Сучасні моделі ринкової економіки:

– модель вільного підприємництва;

– модель узгодженого вільного підприємсництва;

– модель соціальної ринкової економіки;

– модель перерозподілу доходів.

3.5. Національна економіка як об’єкт світової економічної системи. Показники економічного розвитку країн

Національна економіка – це великий господарський комплекс, який характеризується галузевою і територіальною структурами, системами управління і надійними соціально-економічними відносинами.

Потужність економіки країни в значній мірі залежить від обсягу і якості факторів виробництва (праці, технології, природно-ресурсного потенціалу, капіталу, наявністю не фінансових суб’єктів економічної діяльності, управлінських інститутів).

Важливою характеристикою економічного потенціалу країни є галузева структура, до якої належать: промисловість; сільське господарство; будівництво; транспорт і зв’язок; торгівля; житлово-комунальне господарство; охорона здоров’я; освіта, наука і культура; фінансування, кредит, страхування; апарат управління.

Узагальнюють галузеву структуру господарювання, розподіляючи її на три блоки:

а) сільське, лісове господарство та риболовство;

б) промисловість;

в) послуги.

Сукупність галузевої структури і видів діяльності, які обслуговують інші галузі економіки називають інфраструктурою господарства.

Ступінь розвитку національної економіки вимірюється спеціальними показниками:

1. Валовий внутрішній продукт (ВВП);

2. Валовий національний продукт (ВНП);

3. ВВП і ВНП у розрахунку на душу населення;

4. Національний дохід (НД);

5. Середні розміри заробітної платні;

6. Обсяги зовнішньоторговельних операцій (експорт/імпорт).

7. Індекс людського розвитку.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це продукція, яка виробляється резидентами в межах території країни на протязі року. Він розраховується за формулою:

GDP = C + Ig + G,

де GDP (gross domestic product) – ВВП;

С – споживчі витрати;

Ig – внутрішні приватні інвестиції (капіталовкладення);

G – державні витрати.

Валовий національний продукт (ВНП) включає як суму прибуткової вартості, яка утворена в країні і складає ВВП, так і засоби, зароблені за кордоном. Він розраховується як сума ВВП і чистого експорту (NE) – різниці між експортом (X) та імпортом (IM) країни. Тоді:

GNP = CDP + NE,

де GNP (gross national product) – ВНП.

Чистий національний продукт (ЧНП) утворюється відніманням з ВНП вартості засобів виробництва, які використовуються в процесі виробництва продукції (амортизаційні відрахування - А):

NNP = GNP – A,

де NNP (Net national product) – ЧНП.

Якщо з ЧНП відняти непрямі податки, то отримаємо національний дохід (НД):

NI = NNP – TH,

де NI (national income) – національний дохід;

TH – непрямі податки.

Індекс людського розвитку аккумулює три сладові людського розвитку: тривалість життя, рівень освіти та скоригований, стосовно купівельної спроможності, реальний ВВП на душу наслення. Показник коливається від 0 до 1, при цьому значення більше 0,8 свідчать про високий рівень розвитку, 0,5 – 0,8 – середній і менше 0,5 – низький рівень розвитку людини.

Аналізуючи економіку країни, важливо знати ступінь її зовнішньоекономічної активності. Його визначають такі показники як експорт та імпорт.

Експорт – це вивіз товарів, послуг і капіталу за межі країни для реалізації на зовнішніх ринках.

Імпорт – це ввезення товарів і послуг в країну з-за кордону. Розмір імпорту звичайно залежить від ємності внутрішнього ринку, яка, в свою чергу, обумовлюється економічними можливостями країни, спроможністю покупців, тому стає зрозумілим, що найбільші обсяги імпорту приходяться на найбільш розвинуті країни.

Різниця між експортом і імпортом складає сальдо зовнішньоекономічного балансу країни. Воно може бути позитивним (активним) чи негативним (пасивним).

Для виявлення і зіставлення позазників соціально-економічного життя країни використовується система національних рахунків. Це система міжнародно визнаних правил обліку економічної діяльності, що відображають усі макроекономічні зв’язки.

Запитання для контролю знань:

1. Обґрунтуйте сучасну соціально-економічну структуру світового господарства.

2. Дати поняття світового господарства, світової економіки, національної економіки. У чому полягає відмінність останніх?

3. Які існували етапи формування світового господарства? З якими історичними подіями вони пов’язані?

4. Які типи економічних систем ви знаєте?

5. У чому полягає зміст територіальної моделі світового господарства?

6. Порівняйте сучасні моделі ринкової економіки.

7. Дайте визначення національної економіки. З яких елементів складається національна економіка країн?

8. Що таке територіальна структура господарства? Від яких факторів вона залежить?

9. Назвіть основні завдання економічного розвитку країн.

10. Якими показниками визначається економічний розвиток країн? Приведіть приклади.

11. Обґрунтуйте головні функції держави в сучасній економіці.

Література:

1. Акопова Е. С. Мировая экономика и международные экономические отношения. – Ростов/Д.: Феникс, 2000. – 415 с.

2. Басовский Л. Е. Мировая экономика. – М.: ИНФРАМ, 2001. – 208 с.

3. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн. – К.: ВЦ “Академія”, 2005. – 704 с.

4. Вавилова Е. В. Экономическая география и регионалистика. – М.: Гардарики, 1999. – 154 с.

5. Волошин В. В. Регулювання світової економіки. – К.: Київськ.університет, 2000. – 313 с.

6. Егоров А. И. Мировая экономика: конспект лекций. – СПб: Политехника, 2000. – 196 с.

7. Економічна і соціальна географія світу. – Львів: Світ, 2003. – 672 с.

8. Економіка зарубіжних країн / Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. – К.: ЦУЛ, 2003. – 352 с.

9. Козак Ю. Г., Ковалевський В. В., Ржепішевський К. І. Міжнародна економіка в питаннях і відповідях. – К.: ЦНЛ, 2004. – 676 с.

10. Міжнародні організації / Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського. – К.: ЦУЛ, 2003. – 288 с.

11. Новокшонова Л. В., Трифонов Ю. В. Мировое хозяйство. – М.: ЮРИСТ, 2000. – 312 с.

12. Юріковський В. М. Регіональна економіка і соціальна географія: Зарубіжні країни. – К.: Либідь, 2001. – 416 с.