4.3. Політико-економічні зв’язки

З перших років снування молодої незалежної держави її суверенітет визнали 150 країн світу. Були встановлені дипломатичні відносини із 138 державами. З багатьма з них були підписані договори про добросусідство і співробітництво. Високу політичну прихильність перш за все продемонстрували найближчі сусіди – Польща, Словаччина, Чехія, Німеччина, Угорщина та ін.

Динамічно і плідно розвиваються відносини України з країнами ЄС. Президент України у червні 2002 р. направив до Верховної Ради України послання “Європейський вибір”, де було запропоновано Стратегію інтеграції України до європейського Союзу”.

Україна є асоційованим учасником Співдружності незалежних держав (СНД) – економічного і політичного союзу, який утворився наприкінці 1991 р. У рамках СНД із 1993 р. діє Економічний союз його країн (12). У межах СНД із 1995 р. почав діяти Митний союз у складі Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану.

В 1992 році Україна стала членом Міжнародного валютного фонду. Штаб-квартира МВФ розташована у Вашингтоні. Нині членами МВФ є понад 160 країн. Найбільші квоти мають США – 18 млрд. СДР, Великобританія – 6,2 млрд., ФРН – 5,4 млрд., Франція – 4,5 млрд., Японія – 4,2 млрд. СДР. Частка України становить 0,21 млрд. СДР.

З 1992 року Україна стала членом Світового банку реконструкції та розвитку, відомого як Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), заснованого у 1945 р. Основне в роботі банку – через надання довгострокових банківських кредитів сприяти розвиткові економіки країн – своїх членів. Банк одержує кошти як від внесків країн-членів, так і від випуску облігацій, що їх можуть купувати приватні фірми, різні установи, громадські й рядові організації.

У 1992 році, разом з Турецькою Республікою та ще 9-ма країнами Причорноморського регіону Україна взяла участь у заснуванні Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).

Значну увагу Україна приділяє співробітництву з організацією Північноатлантичного договору (НАТО). Українські Збройні сили беруть участь у натовській програмі “партнерство заради миру”.

З 1997 р. Україна увійшла до об’єднання ГУУАМ, створеного разом з Грузією, Узбекистаном, Азербайджаном і Молдовою.

4.4. Культурні зв’язки

Самобутня національна культура українського народу є невід’ємною часткою світової культури. Держава опікується розвитком міжнародних культурних зв’язків України з культурами всього світу. Провідною формою таких контактів стали Дні культури України та мистецькі фестивалі. За роки незалежності проведено Дні української культури в Болгарії, Словаччині, Росії, Казахстані, Узбекистані, Німеччині, Франції. Наймасштабніший захід такого плану було проведено у Франції в 2004 р.

Запитання для контролю знань:

1. Назвіть міжнародні організації, членом яких є Україна. В чому переваги такого членства?

2. Які гроші доцільно брати українцям у закордонну поїздку?

3. Що, на вашу думку, сприятиме поліпшенню міжнародних економічних відносин України?

4. Охарактеризуйте зв’язки України з Європейським Союзом.

5. Назвіть основні складові зовнішньоекономічного потенціалу України.

6. За допомогою яких чинників можна підвищити конкурентоспроможність української економіки на світовому ринку?

7. Проаналізуйте і поясність, з якими державами Україна має тісні виробничі та торгівельні зв’язки.

8. Проаналізуйте структуру експорту і імпорту України. Запропонуйте власні шляхи її удосконалення.

9. Проаналізуйте і поясніть основні напрями іноземних інвестицій в економіку України.

10. Проаналізуйте і поясніть на конкретних прикладах, які негативні наслідки для економіки України можуть мати іноземні інвестиції. Які проблеми можуть при цьому виникнути?

Література:

1. Багрова І. В., Гетьман О. О., Власик В. С. Міжнародна економічна діяльність України. – К.: ЦНЛ, 2004. – 384 с.

2. Герасимчук З. В., Горбач Л. М. Міжнародні економічні відносини. – Луцьк: Настир’я, 2001. – 328 с.

3. Економіка зарубіжних країн / Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського, К.І. Ржепішевського. – К.: ЦУЛ, 2003. – 352 с.

4. Європейські інтеграції та Україна. – К.: Макрос, 2002. – 480 с.

5. Матюшенко І. Ю., Божко В. П. Іноземні інвестиції. – К.: Професіонал, 2005. – 336 с.

6. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.

7. Петер Гавлик Страны с переходной экономикой: тенденции развития и перспективы, проблемы теории и практики управлыния // МЭ и МО. – 2004. - №2. – с. 20.

8. Статистичний збірник України за. 2004 р. / О. Г. Осауленка. – К.: Видво «Консультант», 2005. – 591 с.