- •2.Умови та порядок видачі торгових патентів.
- •2.Припинення зобов'язання виконанням: поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, часу, місця, способу).
- •Гк ст.43 пункт 4, ст.46 Конституції України
- •1.Суб’єкти підприємницької діяльності: поняття та види.
- •Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
- •2.Множинність осіб у зобов'язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання в договорах.
- •3.Так. Задовольнити позов арбітражного керуючого
- •2.Класифікація договорів у сфері господарської діяльності.
- •Так, бо асоціація є юрид. Особою
- •Асоціація
- •Задовольнити позов підприємства
- •2.Зміст господарського договору (істотні, звичайні та випадкові умови договору)
- •Не має право, бо не є головою управління
- •Загальні збори. Матиме
- •1.Поняття філіалу, представництва, особливості створення та діяльності.
- •2.Порядок та стадії укладення договору. Оферта та її види. Акцепт.
- •Згода прийняти умови, що містяться у пропозиції вступити в договір.
- •Форма розрахунків, за якої платіжна вимога, виписана постачальником, оплачується банком тільки після згоди боржника.
- •2.Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки.
- •4. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (абз. 4 ч. 1 ст. 635 цк України).
- •На загальних зборах
- •Виплатити вартість частини майна товариства, яка пропорційна його частці у статутному капіталі
- •1.Поняття, особливості створення та функціонування акціонерних товариств.
- •2.Застава нерухомого майна (Іпотека). Загальна характеристика законодавства.
- •Ст.70 зу «Про господарські товариства».Вчинення ідентичних дій.
- •Господарського. Громадянин Васильников зобов’язаний компенсувати збитки, заподіяні товариству, якщо ці збитки доведе товариство.
- •1.Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю.
- •2.Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань (мета, форма договору, зміст, значення ). Додатковий характер способів забезпечення виконання зобов’язань в договорах.
- •Назва, місцезнаходження, розмір статутного фонду, напрям діяльності
- •На сьогодні такого законодавчого акту не існує
- •1.Правовий статус товариства з додатковою відповідальністю.
- •2.Порядок зміни та розірвання договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •Українською, але була транслітерація з анг.
- •Змінити назву
- •1.Особливості створення та функціонування повних товариств.
- •2.Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Задовольнити Грушина. Оскільки Грушин готівкових коштів не приймав, а виписував рахунок, за яким покупець сплачував обумовлену суму через Ощадбанк
- •1.Особливості створення та функціонування командитних товариств.
- •2.Умови порушення справи про банкрутство та стадії провадження справи про банкрутство.
- •2.Уступка вимоги та перевід боргу
- •1 Мін зарплата
- •1.Види та умови здійснення підприємницької діяльності
- •2.Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання) у сфері господарювання.
- •1 Мін зарплата
- •За бажанням учасників, але якщо не заперечують кредитори
- •2.Способи захисту права власності у сфері господарювання.
- •2.Загальна характеристика державних підприємств, особливості створення та правовий режим майна.
- •2) Громадянин Грушин не мав права звертатися до суду, тому що його оштрафували правомірно. Він не мав права працювати без патенту.
- •3) Суд погодиться з рішенням податкової інспекції про стягнення штрафу, тому що громадянин Грушин не мав права працювати без патенту.
- •1.Порядок державної реєстрації фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
- •2.Поняття санації та порядок проведення санації під час провадження справ про банкрутство.
- •3) Вимоги податкових органів є неправомірними, оскільки сплата податків за новими тарифами почалась з моменту вступу в дію закону, а отже вчасно і за нововведеним тарифом.
- •1.Підстави та порядок внесення змін і доповнень до установчих документів суб’єктів підприємницької діяльності.
- •2.Поняття та види неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язань.
- •1. Неустойка виступає в формах штрафу і пені. Ці різновиди неустойки мають істотні особливості.
- •2.Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •1) Сплатний — при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві ціну речі, яка обумовлена договором;
- •2.Скасувати державну реєстрацію українсько-бельгійського під-ва «Аґрус»
- •2.Порядок одержання ліцензій на здійснення окремих видів господарської діяльності.
- •2.Поняття і види торгових патентів.
- •1.Поняття та суб'єкти банкрутства.
- •1) Річ знаходиться у власника;
- •2) Інша особа заважає користуванню, розпорядженню тощо цією річчю;
- •3) Для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо).
- •2.Наслідки визнання боржника банкрутом та особливості ліквідаційної процедури боржника.
- •2.Суб’єкт, об’єкт та зміст договору.
- •1) У ньому виявляється воля не однієї особи (сторони), а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом повинно збігатися і відповідати одне одному;
- •2) Договір — це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних правових наслідків: набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.
- •3 На користь тов.
- •1) Втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- •1.Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання.
- •2.Правове регулювання бартерного договору, права та обов’язки сторін за договором міни (бартеру).
- •3.Так. Задовольнити позов арбітражного керуючого
3 На користь тов.
Білет№31
1.Поняття та види нормативно-правових актів у сфері господарської діяльності
Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
1. У правовому регулюванні господарських відносин визначальна роль належить нормативно-правовому регулюванню, упорядкуванню відносин у сфері господарювання за допомогою нормативно-правових актів. Серед цих актів чільне місце посідає Конституція України, якою встановлюються конституційні основи правопорядку у сфері господарювання (ст. 5 ГК), а також врегульовуються на найбільш загальному рівні найважливіші відносини у цій сфері.
2. Оскільки цим Кодексом встановлюються переважно основні вимоги до організації та здійснення господарської діяльності, нормативно-правове регулювання відносин у сфері господарювання конкретизується в багатьох законах спеціального характеру, існування яких передбачено відповідними статтями ГК.
3. До інших нормативних актів, передбачених цією статтею, належать локальні нормативно-правові акти, на які є вказівка у цьому Кодексі, зокрема установчі документи суб'єкта господарювання (статути, положення). Наприклад, статтею 71 ГК встановлено правило, згідно з яким відомості, не передбачені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі або в порядку, передбаченому установчими документами підприємства. Стаття 142 ГК встановлює, що порядок використання прибутку (доходу) суб'єкта господарювання визначає власник або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів тощо.
2.Право власності та зміст права власності.
Право власності – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.
Законом України "Про власність" (ст. 4) встановлено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, здійснює своєю владою управління ним і має право вчиняти будь-які дії, які не суперечать закону.
Таким чином, суб'єктивне право власності формується як сукупність трьох найголовніших правомочностей:
-
права володіння,
-
права користування,
-
права розпорядження.
Щодо права власника управляти майном і вчиняти з ним дії, то, на нашу думку, це не нова, самостійна від названої "тріади" правомочність власника, а лише уточнення (роз'яснення) права користування і розпорядження майном.
Правомочності з користування, володіння і розпорядження виникають у власника водночас з виникненням права власності. Характерно, що разом, у сукупності "тріада" правомочностей, яка характеризує право власності у повному обсязі і розкриває його зміст, може належати лише власнику і нікому більше.
Окремо право володіння, право користування, право розпорядження може належати також іншим особам — орендареві, наймачу, іншим, які здійснюють ці права лише при погодженні з власником. Правомочності власника щодо належного йому майна здійснює він сам незалежно від волі та бажання всіх інших осіб і обмежуються лише законом. Проте і власник не може здійснювати своє суб'єктивне право на шкоду іншим особам.
Володіння означає фактичне перебування речі у господарюванні власника, можливість впливати на річ. Право володіння у суб'єктивному розумінні є закріплена у відповідних нормах права можливість фактичного володіння річчю: фізичного або господарського, оскільки однаково володіє річчю той, хто утримує її фізично (наприклад, має книгу у портфелі), а також той, хто має змогу впливати на цю річ (наприклад, власник житлового будинку не може володіти ним у фізичному розумінні, але він здійснює правомочність володіння внаслідок того, що має змогу впливати на цю річ за своїм інтересом).
Право користування в об'єктивному значенні — це правові норми, які встановлюють порядок вилучення корисних властивостей речей для задоволення потреб власника чи інших осіб.
Право користування у суб'єктивному значенні — це закріплена нормами права можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.
Право користування нерозривно пов'язано з правом володіння. Без володіння, тобто без фактичного утримання речі, не можна добути з неї корисні властивості і тим самим використати її для задоволення потреб. Проте власник може використати своє майно не лише для задоволення своїх особистих потреб. Закон України "Про власність" (ст. 4) закріплює за ним право використовувати належне йому майно для здійснення будь-якої діяльності, у тому числі господарської, за умови, що ця діяльність не суперечить закону. Це право реалізується колгоспами і кооперативами, іншими суб'єктами, коли вони, використовуючи належні їм споруди, устаткування, матеріали, організують виробництво продукції.
Право розпорядження в об'єктивному розумінні є сукупністю правових норм, з допомогою яких закріплюється можливість визначити юридичну чи фактичну долю речі (майна).
Право розпорядження у суб'єктивному розумінні — це закріплена у нормах права можливість визначити юридичну чи фактичну долю майна.
Якщо вищевикладені правомочності володіння і користування можуть належати не лише власникові, а й іншим особам, то право розпорядження належить, як правило, лише власнику. Винятки становлять випадки примусового вилучення майна у власника (націоналізація, конфіскація, реквізиція, примусовий продаж тощо).
Право розпорядження власник реалізує через можливість припинити або обмежити належне йому право власності. Наприклад, укладаючи договір оренди, власник на встановлений строк передає право володіння і користування своїм майном, його окремою частиною чи певною річчю іншій особі — орендареві. Тим самим власник на цей час обмежує своє право власності, немов би розподіляючи правомочність з володіння, користування і розпорядження майном між різними особами.
Визначення: Підприємницькі товариства – це товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками. Вони можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи (ст.84 ЦК).
Розпорядження майном – це списання, відчуження, передача з балансу на баланс або у комунальну власність майна, цілісних майнових комплексів та об'єктів незавершеного будівництва, що є державною власністю та передані в господарське відання підприємств, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, інші способи розпорядження майном.
Приватизація – це процес перетворення у приватну вла¬сність будь-якої іншої форми власності (як державної, так і колективної) або рух через послідовну зміну форм господарювання від державної власності до приватної.
Білет№32
1.Поняття та ознаки господарської діяльності, співвідношення підприємницької та господарської діяльності.
Ознаки господарської діяльності:
1. Господарською є саме діяльність визначених суб'єктів як активна, специфічна форма людського відношення до навколишнього світу, зміст якої складає його доцільну зміну і перетворення в інтересах людей. Природно, що наведене визначення є загальним і не може враховувати особливості специфіки діяльності саме у сфері господарювання. Водночас наведені складові категорії "діяльність" стосовно господарської діяльності знаходять свій вияв у формах господарської діяльності (підприємницька діяльність та некомерційна господарська діяльність);
2. Господарська діяльність повинна здійснюватися спеціально уповноваженими суб'єктами, які ГК України називає "суб'єктами господарювання" або суб'єктами господарської діяльності. Такими "повноваженнями" або "господарською компетенцією" суб'єкт господарювання наділяється як в нормативному, так і в добровільному порядку — власне суб'єктом господарської діяльності (його засновниками або учасниками);
3. Господарська діяльність спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру. Це означає, що в межах господарської діяльності реалізується продукція, виконуються роботи, надаються послуги, які можливо оцінити у грошовому еквіваленті.
4. Виробника товару (виконавця робіт, надавача послуг), яка узагальнено характеризується економіко-правовою категорією "собівартість" товару (робіт, послуг).
5. Продукція, яка реалізується, роботи, які виконуються та послуги, які надаються в межах господарської діяльності, мають цінову визначеність. Іншими словами, зазначені складові предмета господарської діяльності мають ціну продажу, складається з собівартості, що була нами розглянута вище, та суми виробничої або торговельної націнки, зі складу якої згодом формується прибуток (для фізичних осіб — суб'єктів господарської (підприємницької) діяльності у цьому разі вживається не категорія "прибуток", а категорія "доход").
2.Порядок відшкодування збитків та види збитків у сфері господарювання
Відшкодування збитків - як вид відповідальності чітко визначене законом. В першу чергу визначені юридичні підстави його застосування (ст. 203 ЦК). В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати кредитора, втрата або пошкодження його майна, доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
-
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
-
додаткові витрати (штрафні санкції, тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
-
неодержаний прибуток (втрачена вигода),
-
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Збитками вважаються: