Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
билеты на право.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
570.88 Кб
Скачать

2.Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання) у сфері господарювання.

Стаття, що коментується, як і інші норми гл. 50 ЦК, поширюється на всі види зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення, тобто норми цієї глави є загальними стосовно зобов'язань з договорів, унаслідок заподіяння шкоди та інших позадоговірних зобов'язань.

Слід зазначити, що додаткові підстави для припинення зобов'язань містяться в главах про окремі види зобов'язань, у тому числі договорів. Ці ж питання регулюються і за межами ЦК — іншими законами й іншими правовими актами.

Припинення — остання стадія існування зобов'язання, із завершенням якої первісний юридичний зв'язок між сторонами, виражений у конкретному зобов'язанні, утрачається. Ця поняття, яке охоплює як випадки, коли припинення здійснюється за волею сторін (наприклад, за домовленістю сторін — ст. 604 ЦК та ін.), так підстави, які не залежать від волі сторін (припинення зобов'язання смертю фізичної особи — ст. 608 ЦК).Припинення зобов'язання не виключає того, що з прямого зв'язку з ним між сторонами виникає нове зобов'язання, мета якого за загальним правилом — усунути виниклий дисбаланс у взаєминах сторін (див. главу 83ЦК).Стаття, що коментується, розрізняє два види припинення зобов'язань: повне і часткове. Перше може мати місце при будь-якому зобов'язанні, у той час як часткове — лише в окремих випадках. Частина 2 статті, що коментується, передбачає можливість припинення зобов'язань на вимогу однієї із сторін. Однак необхідною умовою для цього є визначеність у законі підстав для однобічного припинення зобов'язання. Згідно зі ст. 615 ЦК у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (наприклад, п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК — у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару, покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми). Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється

Право сторін стосовно до припинення повністю або частково договірних зобов'язань виражається в принципі "воля договорів" (див. ст. 627 ЦК і коментар до неї), що не виключає можливості встановлення в законі заборони припиняти визначені зобов'язання за згодою сторін. Отже, ця заборона стосується і його часткового припинення (наприклад, у відношенні припинення виплати відсотків).

Пункт 1 коментованої статті містить відкритий перелік підстав припинення зобов'язання. Зокрема, такі додаткові підстави виділяються в главах, присвячених окремим видам договорів. Наприклад, ст. 1008 ЦК передбачено припинення договору доручення, крім іншого, у випадку визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім.Крім того, і сторонам надано можливість у момент укладення договору доповнити зазначений перелік підстав для однобічного розірвання. 2. Частина 2 статті, що коментується, охоплює дві ситуації припинення договору з волі однієї зі сторін. При першій воля сторони має потребу в санкції з боку суду. Друга ситуація пов'язана з визнанням за стороною права відмовитися від виконання зобов'язання і тим самим самостійно припинити зобов'язання. Розходження між зазначеними ситуаціями виявляються, крім іншого, у визначенні часу, з якого зобов'язання визнається припиненим: з моменту винесення рішення — при першій ситуації і з моменту, коли контрагенту стало відомо про відмовлення сторони від виконання, — при другій.

Визначення: Правоздатність юридичної особи – це її здатність мати цивільні права і обов'язки, яка виникає з моменту створення юридичної особи і припиняється з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про припинення її діяльності.

Ревізійна комісія – це орган Асоціації, який здійснює функції контролю за фінансово-господарською діяльністю Правління, станом та обліком матеріальних цінностей Асоціації. Ревізійна комісія проводить перевірки фінансово-господарської діяльності Правління не рідше одного разу на 3 (три) роки та звітує про свою діяльність перед З'їздом.

Речі визначені родовими ознаками – це об’єкт права притримання, ніяких обмежень такого права залежно від виду речей, які знаходяться у кредитора, закон не містить.

18