- •2.Умови та порядок видачі торгових патентів.
- •2.Припинення зобов'язання виконанням: поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, часу, місця, способу).
- •Гк ст.43 пункт 4, ст.46 Конституції України
- •1.Суб’єкти підприємницької діяльності: поняття та види.
- •Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
- •2.Множинність осіб у зобов'язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання в договорах.
- •3.Так. Задовольнити позов арбітражного керуючого
- •2.Класифікація договорів у сфері господарської діяльності.
- •Так, бо асоціація є юрид. Особою
- •Асоціація
- •Задовольнити позов підприємства
- •2.Зміст господарського договору (істотні, звичайні та випадкові умови договору)
- •Не має право, бо не є головою управління
- •Загальні збори. Матиме
- •1.Поняття філіалу, представництва, особливості створення та діяльності.
- •2.Порядок та стадії укладення договору. Оферта та її види. Акцепт.
- •Згода прийняти умови, що містяться у пропозиції вступити в договір.
- •Форма розрахунків, за якої платіжна вимога, виписана постачальником, оплачується банком тільки після згоди боржника.
- •2.Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки.
- •4. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (абз. 4 ч. 1 ст. 635 цк України).
- •На загальних зборах
- •Виплатити вартість частини майна товариства, яка пропорційна його частці у статутному капіталі
- •1.Поняття, особливості створення та функціонування акціонерних товариств.
- •2.Застава нерухомого майна (Іпотека). Загальна характеристика законодавства.
- •Ст.70 зу «Про господарські товариства».Вчинення ідентичних дій.
- •Господарського. Громадянин Васильников зобов’язаний компенсувати збитки, заподіяні товариству, якщо ці збитки доведе товариство.
- •1.Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю.
- •2.Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань (мета, форма договору, зміст, значення ). Додатковий характер способів забезпечення виконання зобов’язань в договорах.
- •Назва, місцезнаходження, розмір статутного фонду, напрям діяльності
- •На сьогодні такого законодавчого акту не існує
- •1.Правовий статус товариства з додатковою відповідальністю.
- •2.Порядок зміни та розірвання договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •Українською, але була транслітерація з анг.
- •Змінити назву
- •1.Особливості створення та функціонування повних товариств.
- •2.Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Задовольнити Грушина. Оскільки Грушин готівкових коштів не приймав, а виписував рахунок, за яким покупець сплачував обумовлену суму через Ощадбанк
- •1.Особливості створення та функціонування командитних товариств.
- •2.Умови порушення справи про банкрутство та стадії провадження справи про банкрутство.
- •2.Уступка вимоги та перевід боргу
- •1 Мін зарплата
- •1.Види та умови здійснення підприємницької діяльності
- •2.Поняття та підстави припинення договорів (крім виконання) у сфері господарювання.
- •1 Мін зарплата
- •За бажанням учасників, але якщо не заперечують кредитори
- •2.Способи захисту права власності у сфері господарювання.
- •2.Загальна характеристика державних підприємств, особливості створення та правовий режим майна.
- •2) Громадянин Грушин не мав права звертатися до суду, тому що його оштрафували правомірно. Він не мав права працювати без патенту.
- •3) Суд погодиться з рішенням податкової інспекції про стягнення штрафу, тому що громадянин Грушин не мав права працювати без патенту.
- •1.Порядок державної реєстрації фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
- •2.Поняття санації та порядок проведення санації під час провадження справ про банкрутство.
- •3) Вимоги податкових органів є неправомірними, оскільки сплата податків за новими тарифами почалась з моменту вступу в дію закону, а отже вчасно і за нововведеним тарифом.
- •1.Підстави та порядок внесення змін і доповнень до установчих документів суб’єктів підприємницької діяльності.
- •2.Поняття та види неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язань.
- •1. Неустойка виступає в формах штрафу і пені. Ці різновиди неустойки мають істотні особливості.
- •2.Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •1) Сплатний — при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві ціну речі, яка обумовлена договором;
- •2.Скасувати державну реєстрацію українсько-бельгійського під-ва «Аґрус»
- •2.Порядок одержання ліцензій на здійснення окремих видів господарської діяльності.
- •2.Поняття і види торгових патентів.
- •1.Поняття та суб'єкти банкрутства.
- •1) Річ знаходиться у власника;
- •2) Інша особа заважає користуванню, розпорядженню тощо цією річчю;
- •3) Для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо).
- •2.Наслідки визнання боржника банкрутом та особливості ліквідаційної процедури боржника.
- •2.Суб’єкт, об’єкт та зміст договору.
- •1) У ньому виявляється воля не однієї особи (сторони), а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом повинно збігатися і відповідати одне одному;
- •2) Договір — це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних правових наслідків: набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.
- •3 На користь тов.
- •1) Втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- •1.Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання.
- •2.Правове регулювання бартерного договору, права та обов’язки сторін за договором міни (бартеру).
- •3.Так. Задовольнити позов арбітражного керуючого
-
1 Мін зарплата
-
За бажанням учасників, але якщо не заперечують кредитори
Так. Почекати 2 місяці, а потім звернутися з проханням зменшити статутний фонд
Білет№19
1.Загальна характеристика та види установчих документів суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб.
Крім поняття «установчі документи» вживаються ще два поняття – «статутні документи» та засновницькі документи. Вони є ідентичними, проте як теорія, так і практика йдуть шляхом визначення таких документів саме як установчих. Загальні положення щодо установчих документів суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб містяться у ст. 87 ЦК, ст.. 57 ГК, та ст. 8 Закону України. До них відносять: 1. установчий акт, 2. статут, 3. засновницький договір, 4. положення.
Для юридичних осіб-СПД характерна наявність двох документів, що належать до категорії установчих – статуту та засновницького договору.
Статут повинен містити відомості про найменування суб’єкта господарювання, місцезнаходження, мету та предмет діяльності, розмір та порядок створення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків, збитків, органи управління та контролю, умови реорганізації та ліквідації тощо.
У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб’єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків та збитків, управління діяльністю СГ, участі в цьому його учасників тощо. Засновницький договір має вищу силу ніж статут. Метою засновницького договору є регламентація відносин між учасниками договору, а статуту – діяльність юридичної особи. Підписи учасників на установчих документах мають бути посвідчені нотаріально.
2.Способи захисту права власності у сфері господарювання.
Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання (ГКУ).
Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Вилучення державою у суб'єкта господарювання його майна допускається не інакше як у випадках, на підставах і в порядку, передбачених законом.
Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів згідно з ч. 2 ст. 20 ГК захищаються способом:
-
визнання наявності або відсутності прав;
-
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
-
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання;
-
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
-
присудження до виконання обов’язку в натурі;
-
відшкодування збитків;
-
застосування штрафних санкцій;
-
застосування оперативно-господарських санкцій;
-
застосування адміністративно-господарських санкцій;
-
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Визначення: Філія підприємства – це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Істотні умови договору – це умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Так, для договору купівлі-продажу істотними умовами є предмет, ціна, кількість, якість. Для договору майнового найму крім предмета і ціни істотною умовою є також строк договору.
Штрафна неустойка – це неустойка, яка стягується у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків (тобто понад суму завданих збитків). Саме штрафна неустойка (згідно зі змістом ч. 1 ст. 624 ЦК) застосовується у всіх випадках, коли інше не передбачено договором або законом (для застосування ж усіх інших видів неустойки необхідна пряма вказівка на це у положеннях закону чи договору) та є найсуворішою мірою притягнення до відповідальності та ефективним засобом боротьби з порушниками зобов'язань.
№19.
1)Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані: 1. відомості про суб'єкта господарювання - заявника:
найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи; 2. вид господарської діяльності, вказаний згідно з частиною третьою статті 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію. У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження. До заяви про видачу ліцензії додається виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо: заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень; документи оформлені з порушенням вимог цієї статті. Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії. Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії, яка розглядається в порядку, встановленому цим Законом. У разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності суб'єкт господарювання, який здійснює цей вид господарської діяльності, зобов'язаний подати протягом 30 робочих днів з дня визначення органу ліцензування заяву та відповідні документи, передбачені цією статтею, для отримання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності. Ліцензія в цьому випадку видається в порядку, визначеному цим Законом. Відсутність ліцензійних умов на провадження певного виду господарської діяльності, щодо якого запроваджується ліцензування, не є підставою для відмови у видачі ліцензії. АУДИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІЦЕНЗУВАННЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ!
2)
3) Суд має прийняти рішення на користь громадянина Павлова, тому що для заняття аудиторською діяльність не потрібна ліцензія і звинувачення податкової інспекції безпідставні.
Білет№20
1.Порядок державної реєстрації юридичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності.
1. Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
-
заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
-
копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
-
два примірники установчих документів;
-
документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
2. У разі, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи.
3. У випадках, що передбачені законом, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання.
4. У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.
5. У разі державної реєстрації відкритих акціонерних товариств крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається звіт про проведення підписки на акції, який засвідчено Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.
6. У разі державної реєстрації селянського (фермерського) господарства крім документів,
7. У разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.
8. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - сьомою цієї статті.
9. Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються засновником або уповноваженою ним особою особисто, державному реєстратору додатково пред'являються паспорт та документ, що засвідчує його (її) повноваження.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.