Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
билеты на право.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
570.88 Кб
Скачать

2.Поняття та види неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язань.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Неустойка є засобом цивільно-правової відповідальності. Виконуючи функцію майнового стимулювання, неустойка надає стороні за договором (кредитору) можливість стягнення з боржника визначених сум (штрафу, пені) без необхідності надання доказів про завдані збитки і втрачену (упущену) вигоду (див. ст. 355 ЦК України).

1. Неустойка виступає в формах штрафу і пені. Ці різновиди неустойки мають істотні особливості.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Розмір штрафу встановлюється у вигляді відсотка або в обумовленій сторонами сумі.Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойка

2. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Так, Законом України рід 22 листопада 1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено положення, відповідно до якого за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості товарів стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних товарів

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості

- Відповідно до ч. 5 ст. 29 Закону України від 4 березня 1992 р. № 2163-ХП "Про приватизацію державного майна" (в редакції Закону від 19 лютого 1997 р.) у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1% вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення; в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10% загального обсягу інвестицій.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Також розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

3. Боржник повинен передати кредиторові неустойку в разі порушення боржником зобов'язання.Згідно зі ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. При цьому кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (ст. 617 ЦК України).

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі; також за загальними правилами ч. 2 ст. 552 ЦК України вона не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Також передбачається можливість встановлення законом або договором випадків, коли:

- допускається стягнення тільки штрафних санкцій;

- збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції;

- за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції

Визначення: Примусовий продаж майна – це продаж майна, який відбувається на відкритому аукціоні, по закінченні періоду тривалістю в один місяць від дати арешту, протягом якого боржник може здійснити добровільний продаж.

Статут – це юридичний акт, яким оформляється утворення підприємства, організації, установи, фірми, визначаються їхня структура, функції, правовий статус, взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, фірмами чи фізичними особами тощо.

Заклад – це навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту. Загальноосвітній навчальний заклад, заснований на приватній формі власності, здійснює свою діяльність за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку.

Задача 23

1) Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами. Патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти. Патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

2) Це два окремі структурні підрозділи. Потрібні два окремі патенти.

3) Накласти штрафні санкції за здійснення торговельної діяльності без патенту

Білет№24

1.Реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності: поняття і види.

Реорганізація є одним із способів припинення діяльності юридичної особи. Під реорганізацією розуміють припинення юридичної особи з переходом всіх її прав та обов’язків до правонаступника у порядку правонаступництва. Рішення про реорганізацію може прийматися як власником чи уповноваженим ним органом, так і засновниками СПД, його правонаступниками або за судовим рішенням.

Існують такі види реорганізації:

- злиття – в разі злиття всі майнові права та обов’язки кожного з СПД переходять до нового СГ, що утворився внаслідок злиття.

- приєднання – в результаті приєднання 1 чи кількох суб’єктів господарювання до іншого, до нього переходять всі майнові права та обов’язки приєднаних СГ.

- поділ – у разі поділу усі майнові права та обов’язки переходять у відповідних частинах до кожного з суб’єктів господарювання, що утворились внаслідок поділу.

- перетворення – при перетворенні один СГ перетворюється в інший, і останній отримує всі права та обов’язки. Відповідно до статті 108 ЦКУ, перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

2.Поняття господарсько-правової відповідальності та її підстави.

Господарсько-правова відповідальність – це різновидність юридичної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань суб’єктами господарської діяльності.

Основними підставами господарсько-правової відповідальності є:

1. Правова. Це су­купність норм права про відповідальність суб'єктів госпо­дарських відносин.

2. Господарсь­ка правосуб'єктність правопорушника і по­терпілого. Сторонами правовідносин щодо засто­сування відповідальності цього виду можуть бути підпри­ємства, установи, організації, інші юридичні особи незалежно від форми власності майна, організаційно-правових форм, тобто особи, що мають право звертатися до арбітражного суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоро-нюваних законом інтересів.

3. Юридико-фактична. Це протиправні дія або бездіяльність особи — господарського правопорушника, що порушують права і за­конні інтереси потерпілої особи чи заважають їх реалізації. Ця підстава складається з чотирьох елементів, які в теорії права називаються умовами господарсько-правової відповідальності:

факт господарського порушення, тобто порушення нор­ми закону, умови договору, державного контракту тощо, внаслідок чого завдаються збитки або інша шкода майно­вим правам та інтересам потерпілого (кредитора);

протиправність поведінки господарського порушника.,

причинний зв'язок між протиправною поведінкою по­рушника і завданими потерпілому збитками.

вина господарського правопорушника. Це негативне суб'єктивне ставлення правопорушника до прав і закон­них інтересів потерпілого. Вина у господарській практиці — це наявність двох обставин, які дають підстави для застосування відповідальності:

- наявність в особи-правопорушника реальних можливостей для належного виконання;

- невжиття ним всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення, за­побігання збиткам (шкоді) потерпілого.

Визначення: Промислово-фінансова група – це об'єднання, до якого можуть входити промислові й сільськогосподарські підприємства, банки, наукові й проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, зокрема програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Місце проживання фізичної особи – це житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порука – це договір, сторонами якого є кредитор по основному зобов'язанню, а також особа, яка виступає поручителем за боржника по основному зобов'язанню. Порукою може забезпечуватися лише дійсна вимога. Забезпечувальна функція поруки полягає у тому, що коли у боржника бракує коштів для задоволення вимог кредитора) відповідальність перед останнім несе поручитель. Тобто законом передбачена додаткова (субсидіарна) відповідальність поручителя по зобов'язаннях боржника. Проте законом або договором може бути передбачена солідарна відповідальність боржника по основному зобов'язанню і поручителя. В цьому випадку від кредитора залежить, до кого з них звернутися з вимогою.

Задача 24

1) Короткотерміновий торговий патент може бути придбаним суб`єктами підприємницької діяльності в випадках, якщо торгівельна діяльність не є головним видом його діяльності.

2) Порядок придбання короткотермінового торгового патенту визначено пунктом 16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів» від 13.07.98 р. № 1077. Зокрема, суб’єкт підприємницької діяльності придбаває короткотерміновий торговий патент за місцем провадження зазначеної діяльності у разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів.

3)Видати патент, посилаючись на пункт 16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів» від 13.07.98 р. № 1077.

Білет№25

1.Підстави та порядок ліквідації підприємств.

Ліквідацією визнається припинення юридичної особи без правонаступництва інших юридичних чи фізичних осіб. Загальні положення щодо ліквідації юридичних осіб закріплені ЦК та ГК України.

Юридична особа, за статтею59 ГК ліквідується:

- за ініціативою власника (власників) чи уповноважених ним органів за рішенням інших осіб – засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках передбачених законом – за рішенням суду:

- у зв’язку з закінченням строку, на який вона створювалась, чи із досягненням мети, заради якої вона створювалась.

- у разі визнання її в установленому порядку банкрутом.

- у разі скасування її державної реєстрації.

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які неможливо усунути.

- провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду.

- неподання протягом року в органи державної податкової служби податкової декларації.

- наявність в єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторів, складає проміжний ліквідаційний баланс. Він затверджується учасниками юридичної особи чи органом, що прийняв рішення про ліквідацію. Виплата грошових сум кредиторам відбувається в порядку черговості за ст. 112 ЦКУ. Після розрахунків з кредиторами комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи. Майно юридичної особи, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не передбачено законом або установчими документами. Ліквідація є завершеною після того як буде внесено запис про її припинення до єдиного державного реєстру юридичних осіб.