2.Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу — це договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).

Відповідно до специфіки економічних відносин, що лежать в основі договору купівлі-продажу, розрізняються його різновиди (купівля-продаж роздрібна, дрібнооптова, житлових будівель, земельних ділянок, об'єктів приватизації, тощо), кожна з яких має свої юридичні особливості. Загальними для всіх видів договорів купівлі-продажу є нижчеперелічені умови і положення.

Характеристика договору купівлі-продажу:

1) Сплатний — при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві ціну речі, яка обумовлена договором;

2) восторонньозобов'язуючий характер договору обумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків: продавець зобов'язаний передати покупцеві певну річ, але має право вимагати за це сплати певної ціни, а покупець, у свою чергу, зобов'язаний сплатити ціну, але має право вимагати передання йому проданої речі;

3) даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають уже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Основною і визначальною ознакою договору є перехід майна у власність покупця.

Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, що в наявності і підготовлене для відчуження. При цьому продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні. Оплата придбаного майна має здійснюватися у національній валюті України, за винятком випадків, передбачених законом.

Сторонами в договорі купівлі-продажу — продавцем і покупцем — виступають усі учасники цивільного обігу — громадяни, юридичні особи або держава. Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Змістом договору купівлі-продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли угоди. Суттєвими умовами, зокрема, є предмет та ціна. У цивільному кодексі немає статті, яка б безпосередньо визначала форму для всіх різновидів договору купівлі-продажу, тому форма договору купівлі-продажу визначається здебільшого загальними правилами про форму угод, тобто він може бути укладений залежно від особливостей того чи іншого його різновиду — в усній чи письмовій (простій чи нотаріально засвідченій формі), а також шляхом конклюдентних дій. Відносно продажу ряду речей закон встановлює особливі правила. Законодавчими актами України встановлено спеціальний порядок набуття права власності на окремі види майна, а також види майна, які не можуть перебувати у власності громадян.

Визначення: Пільговий торговий патент – це патент, який дає право його власнику здійснювати торговельну діяльність окремими видами товарів вітчизняного та іноземного виробництва. Пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: • поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з,дерева, паперу та картону, щовикористовується для поштових відправлень підприємствами Державного комітету зв'язку України, і фурнітура до них; • періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічна продукція, що видаються юридичними особами - резидентами України; • проїзні квитки; • товари народних промислів (крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, що встановлюється Міністерством культури України); • готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та віта¬міни для населення; ветеринарні препарати; папір туалетний, зубні насти та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників; термометри; індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження); • вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, газ освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню; • мило господарське, а також сірники (незалежно від країни їх походження); • насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі (незалежно від країни його походження); • зошити.

Суб’єкт підприємницької діяльності - це громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності які здійснюють діяльність метою якої є отримання прибутку; юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність".

Іпотека – це це застава нерухомості для забезпечення зобов’язань перед кредитором. При іпотечному кредитуванні позичальник одержує кредит на покупку нерухомості або з іншою метою. Його зобов’язанням перед кредитором є погашення кредиту, а забезпечує виконання цього зобов’язання застава нерухомості.

№ 25

1.Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органів, а також на підставі рішення арбітражного суду у разі:

визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

провадження діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству;

несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);

неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного суду) у разі:

провадження діяльності, що суперечить законодавству;

несвоєчасного повідомлення підприємцем-громадянином про зміну свого постійного або тимчасового місця проживання;

неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.