- •1)Предмет, мета, структура та завдання курсу «Загальне мовознавство».
- •2)Міждисциплінарні звязки мовознавства.
- •3) Функції мови
- •4)Структура мови (моє: системний хар.Мови)
- •5) Основні і не основні одиниці мови.
- •6)Мовні рівні
- •7)Ієрархія мовних рівнів.
- •8)Парадигматичні, синтагматичні відношення
- •9)Мова і мовлення
- •10) Мова і мислення
- •11.Проблема співвідношення мови і мислення
- •12. Мова як явище, що історично розвивається.
- •13. Зовнішні і внутрішні чинники розвитку мови
- •14. Природа мовних змін
- •15. Мовні контакти
- •16. Субстрат суперстрат, адстрат.
- •17. Синхронія і діахронія
- •18. Літературна мова та її ознаки
- •19. Мова як знакова система.
- •20. Види знаків.
- •21. Природа мовного знака.
- •22. Мова і суспільство
- •23) Діалектика суспільного та індивідуального в мові
- •24. Суспільні функції мови.
- •25. Суспільний характер мовної норми.
- •26. Залежність мови від позамовних факторів
- •27. Мова, нація, держава
- •28. Мова і культура.
- •29. Мова і релігія
- •30. Методологія дослідження мови
- •31. Поняття про методологію та метод.
- •34)Біблія і проблеми сутності мови (лекція Белея).
- •35)Мовознавство в давній Індії.
- •36)Античне мовознавство
- •37)Європейське мовознавство епохи Середньовіччя та Відродження.
- •38)Граматика Пор-Рояля
- •39)Українське мовознавство князівської доби
- •40) Українське мовознавство хіv – хvіі ст.
- •41)Поява порівняльно-історичного мовознавства.
- •42)Словянська компаративістика (й. Добровський, а.Востоков)
- •43) Мовознавча концепція в. Фон Гумбольдта.
- •44)Мовознавчі погляди а. Шлейхера.
- •45)О. Потебня видатний український мовознавець.
- •46) Молодограматичний напрям у мовознавстві.
- •47) Лінгвістична концепція Яна Бодуена де куртене.
- •48)Мовознавчі здобутки і. Франка, к. Михальчука, с. Смаль-Стоцького, і. Огієнка.
- •49) «Курс загальної лінгвістики ф. Де Соссюра»
- •50)Українське Мовознавство 20—40-х років XX ст.
- •51) Мовознавство в ссср міжвоєнної доби
- •52)Копенгагенська глосематика(структуралізм)
- •53) Українське мовознавство повоєнної доби
- •54)Українські мовознавці діаспори
- •55)Розвиток мовознавства в незалежній Україні
3) Функції мови
Ф-ції мови є універсальні(основні) та факультативні.
Про те, що мова є суспільним явищем свідчать її функції, вони виявляють її сутність, призначення, дію. Ф-ції є тими характеристиками без яких мова не була б сама собою.
1)Відображальна функція – мова є величезним дзеркалом. Крізь призму мови ми сприймаємо відчуваємо навколишнє середовище. Для того щоб ми щось зробили треба спочатку це пізнати(пізнавально-відображальна).
2) Комунікативна виступає як похідна, прикладна відображальної. Мова-засіб спілкування. Момент комунікації змінюється впродовж розвитку мови. Спочатку вона була лише в усній формі, лише з появою писемності комунікація розширюється в просторі і часі. Умовою є володіння мовцями певними знаннями інформацією.
3) Сакральна-слово має властивість впливати на дійсність.
4)Емоційна – мова може бути виразником емоцій; Може виходити не лише від раціо, але й від серця. Сюди візьмемо до прикладу і суфіксацію слів, які надають пестливості чи згрубілості.
5)Естетична функція-мова як джерело естетичного задоволення.
6)Металінгвальна – здатність мови описати саму себе.
7)Конотивна здатність мови впливати на мовців.
4)Структура мови (моє: системний хар.Мови)
У науковій літературі нема чіткої диференціації термінів система і структура. Уведення поняття системи щодо мови повязують з імененем Ф. де Соссюра, Бодуена де Куртене та українського мовознавця О. О. Потебні.
Мова – система систем, які взаємозумовлені і повязані в одне ціле: зміна в будь – якій з цих систем викликає зміни в інших системах. Системи бувають матеріальні й ідеальні, відкриті і закриті, статичні і динамічні, гомогенні і гетерогенні. Матеріальні системи складаються з елементів які мають матеріальну субстанцію. Серед них розрізняють первинні(елементи представляють у системі самих себе) і вторинні (елементи мають значення завдяки приписаним їм властивостям) матеріальні системи. Ідеальні системи – це системи елементами яких є ідеальні обєкти-поняття або ідеї повязані з певними взаємовідношеннями. Закритою є система яка складається зі строго визначеної кількості одиниць і цей кількісний склад є незмінним. Відкритою є система із непостійним змінним числом елементів. Мова є відкритою системою оскільки вона поповнюється новими елементами, що забезпечужє її здатність завжди бути комунікативно придатною в різна періоди іст. і економ. розвитку народу. Мовна система не є однорідною, тобто вона має складну структуру, оскільки складається з більш часткових систем які називаються рівнями або ярусами. Ідея рівневої організації мови набула поширення в середині 20 ст. в американській дескриптивній лінгвістиці. Рівні мови-деякі ділянки мови, підсистеми мовної системи, кожну з яких характеризують сукупність відносно однорідних одиниць і набір правил які регулюють їх використання і групування в різні класи і підкласи. Розрізняють основні і проміжні рівні. До основних рівнів належать: фонологічний, морфологічний, лексико-семантичний, синтаксичний. За роллю в структурі мови, виділяють нижчі та вищі рівні. До проміжних рівнів належать морфонологічний, словотвірний, фразеологічний.