Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
647604_4ADC6_shpori_na_ekzamen_iz_kursu_zagalne....doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
438.27 Кб
Скачать

1)Предмет, мета, структура та завдання курсу «Загальне мовознавство».

Мовознавство або лінгвістика – наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників.

Предметом мовознавства є мова як притаманний тільки людині засіб спілкування, і окремі конкретні мови в їх реальному функціонуванні, у статиці й динаміці, в їх теперішньому і минулому, в усіх їх взаємозвязках та взаємодії з іншими соціальним феноменами(суспільством, свідомістю, культурою). Питання про суть мови, її ф-ції, структуру і розвиток є дуже важливими, тому що мова є необхідною умовою мислення, існування і розвитку с-ва. Серед основних питань які ставить і розвязує загальне мовознавсто – питання про природу і сутність мови, її структуру, функціонування та розвиток, її зв'язок з позамовними явища, а також про методи дослідження мови та межі їх застосування. Мета курсу- поглиблення теоритичного і професійного рівня, як майбутнього дослідника мови, так і майбутнього вчителя. Завдання курсу – розширення загальнолінгвістичної підготовки словесника, а також поглиблене вивчення проблем, які не могли бути висвітлені в попередніх курсах, ознайомлення з основними напрямами, ідеями і проблемами сучасного мовознавства, озброєння майбутнього спеціліста методами наукового дослідження мови. Структура: мовознавство як наука поділяється на конкретне (часткове) і загальне мовознавство.Конкретне мовознавство вивчає окремі мови (україністика, русистика, богемістика, полоністика). Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування, а також структуру і закономірності функціонування всіх мов світу. Деякі вчені поділяють загальне мовознавство на власне загальне(у вужчому значенні) і теоритичне(сюди відносять лише лінгвістичні проблеми, що стосуються найсуттєвіших ознак мови як суспільного явища). Існують і інші класифікації мовознавчих дисциплін. Зокрема, в конкретному мовознавстві виділяють синхронічне і діахронічне; а за Б. Головіном: конструктивне, функціональне та генетичне.

2)Міждисциплінарні звязки мовознавства.

Мовознавство як одна з центральних наук входить до гуманітарних. Оскільки мова-єдиний універсальний засіб спілкування, то звязки мовознавства з іншими науками є надзвичайно різноманітними і глибокими. Найбільш органічно мовознавство повязане з філософією(це та база, на якій розвивається мовознавство;вона вказує шляхи розвязання основних мовознавчих проблем: суть, походження, розвиток мови, співвідношення мовної форми і змісту). У свою чергу мовознавство збагачує філософію новими фактами які ілюструють філософські положення.

Оскільки мовознавство належить до суспільних наук, то тіснішими є його звязки з гуманітарними науками: історією, логікою, соціологією, етнографією, архіологією,літературознавством. Історія: м-ство допомагає історії проливаючи світло на певні історичні факти, а також користується фактами історії для пояснення суто мовних явищ(назви тварин мають спільну етимологію у більшості індоєвропейських мов: укр. корова, чеське krava, пруське kurwis) Також історики допомагають мовознавцям пояснити мовні факти. Зокрема помітні звязки з історією в словниковому складі мови і в сфері та х-рі ф-ння мови(навіть семантична зміна у слові може вказати на якийсь іст. факт). Логіка- цей зв'язок полягає в тому, що проникнути у мислення можна тільки через мову і навпаки змістом мови є думка людини. Логіки через мову прагнуть розкрити закони м-ння, його форми, будову, рух. Мовознавець і логік вивчають те саме явище-мову людини, але концентрують свою увагу на різних їх сторонах, бо різна в них мета. Логіка весь час впливала на мову. Такі терміни як субєкт, предикат, атребут запозичені мовознавством із логіки. Логіка використовує мову як природну знакову систему на якій перевіряють логічні теореми та розвязують задачі.

Тісний зв'язок має м-ство з соціологією. Цей зв'язок детермінований тим, що мова є явищем суспільним, виникає і розвивається тільки в с-ві, впливає на суспільство і водночас стан мови багато в чому залежить від с-ва. На стику цих двох наук виникла соціолінгвістика, наука яка вивчає соц. природу мови.

Оскільки мова важлива етнічна ознака то немоливим є її вивчення без етнографії- науки про побут і культуру народів. Без даних етнографії лінгвіст не може правильно пояснити значення окремих слів та виразів, які стосуються побуту, матеіальної та духовної культури, тим більше не зможе правильно розкрити їх етимологію. Такий зв'язок зумовив виникнення окремої науки-етнолінгвістики, яка вивчає мову в їх стосунках до культури(проблеми: табу, евфемізмів, теорія номінацій).

Суто практичний характер має зв'язок мовознавства з археологією, наукою що вивчає історичне минуле людського суспільства за виявленими при розкопках памятками матеріальної культури. Археологи знаходять стародавні предмети, а мовознавці розшифровують зроблені на них написи. Дуже прозорим є зв'язок мовознавства з літературознавством, адже мова є першоелементом літератури, її будівелиьним матеріалом. Вони обєднані в одну комплексну науку філологію. З філологією тісно повязана герменевтика- м-во тлумачення текстів. Анатомія – анатомічні знання потрібні мовознавцеві для вивчення будови і функціонування мовного апарату людини. Фізіологічні знання потрібні для пояснення творення і сприйняття звуків, нині в м-стві стали застосовувати фізіологічні методи дослідження. Психологія – наука про процеси і закономірності психічної діяльності. На стику м-ва і психології виникла психолінгвістика – наука яка вивчає процеси формування і сприйняття мовлення. Процес мовного спілкування неможливо пояснити без психології, вся мовна система зберігається у психіці у свідомості людини. Медицина –медики використовують мовні факти для діагностики захворювань, а мовознавці користуються медичними даними для прогнозування мовленнєвої поведінки. На їх стику виникла нейролінгвістика. Географія-зв'язок полягає у використанні поряд з історичними географічних даних, для встановлення давніх місць, поселень певного народу.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]