1. Загальна характеристика етапу аналізу стану навчального процесу.

Рис. 4.1. Аналіз і діагностика стану навчального процесу

Початкові вимоги до учнів охоплюють ті мінімальні професійні вміння й здібності, якими мусить володіти учень до освоєння програми навчання.

Перший етап аналізу початкових вимог здійснюється під час організації та проведення вступних іспитів і співбесід, а також під час тестування на професійну спрямованість і придатність абітурієнтів.

Другий етап реалізується аналізуючи умови навчання, викладач має визначити ті способи корекції початкових умов, які дозволили б усунути недоліки в навчанні або сформувати відсутні в учнів базові знання.

Метою діяльності за вибором способів корекції початкових вимог є встановлення початкових вимог і співвіднесення їх з реальним рівнем базових знань учнів. Отже, завдання викладача – привести у відповідність початкові вимоги і реальні умови навчання.

Рис. 4.2. Загальна характеристика діяльності щодо аналізу початкових вимог

2. Методика аналізу організаційно-педагогічних характеристик учнів.

Аналіз базових знань і досвіду особистості проводиться як перед початком вивчення нового навчального курсу (вхідних контроль), так і перед вивченням кожної з тем (поточний контроль і корекція сформованих умінь).

Поняття «зв’язок у навчанні» дає можливість зібрати в єдине ціле всі елементи навчального процесу.

Міжтемні зв’язку – це

Метою їх визначення є:

надання можливості учням визначити й простежити причинно-наслідкові зв’язки явищ та закономірностей об’єктивного світу;
створення в учнів єдиної системи знань;
забезпечення зв’язку між дисциплінами та темами, визначення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу;
включення дублювання на одному рівні;
формування вмінь комплексного використання знань і навичок, отриманих під час вивчення різних дисциплін;
забезпечення єдиного підходу до навчання при викладанні професійних дисциплін.

За послідовністю вивчення зв'язки:

попередні зв'язки – це ті зв'язки при реалізації яких у пам'яті учнів з‘являється раніше вивчений матеріал. Цей спосіб формує базові знання й характеризується тим, що учень мусить повторювати вивчений раніше матеріал.
супутні зв'язки виявляються під час вивчення тієї самої теми в суміжних дисциплінах.
перспективні зв'язки виявляються у відображенні змісту навчального матеріалу в майбутній діяльності фахівця.

Зв'язки за змістом:

за вибором навчального матеріалу викладач, розглядаючи одинакові теми, мусить дотримуватися єдиних підходів при складанні плану уроків, тексту й опорного конспекту.
при комплексному використовуванні знань, які реалізуються шляхом використання в навчальному процесі комплексних знань за матеріалом окремих уроків
за єдністю методів викладання і контролю здійснюється шляхом застосування різними викладачами в різних дисциплінах тих самих методів викладання, що залежать у першу чергу від рівня знань і здібностей учнів.