2. Методика формування діяльності в теоретичному навчанні
Таблиця 4.2.
Характеристика етапів формування діяльності
|
Назва етапу формування діяльності |
Мета |
Способи формування діяльності |
|
Формування матеріалізованих дій |
Формує в учнів швидкість орієнтування серед матеріальних об'єктів (знаків, символів), щоб у практичній роботі успішно і впевнено виконувати освоювану діяльність, уміло відсіваючи потрібне від непотрібного. Сприяє формуванню безпомилковості дії |
|
|
Формування мовленнєвих дій |
Формування вмінь оперувати ознаками, поняттями і логічними правилами без опори на зовнішнє керівництво, без практичного виконання операцій, формування вмінь назвати ознаки по пам'яті, коли для аналізу запропоновані не предмети, а їхній опис. Формування розумності, свідомості дій |
|
|
Формування розумових дій |
Формування діяльності, що має всі необхідні якості: розумність, узагальненість, критичність, свідомість, засвоєнність |
|
2.1. Формування матеріалізованих дій.
Предмет діяльності учня –
Мета рішення предметних завдань –
2.2. Формування мовленнєвих дій.
Методи навчання: бесіда, робота з підручником, фронтальні та індивідуальні питання, конспектування.
2.3. Формування розумових дій у теоретичному навчанні.
Найбільш ефективним засобом формування розумових дій у теоретичному навчанні є систематизація навчального матеріалу, розв’язування задач, виконання лабораторних робіт, самостійна робота.
Рішення задач.
Вимоги до задач:
1. Це розрахунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше.
2. Це відповідність задач етапу засвоєння, тобто в умови завдань повинна знайти відображення мети та її характеристики.
Роль задач при викладанні технічних дисциплін:
-
Дозволяють конкретизувати знання учнів, допомагають побачити застосування загальних законів і закономірностей на практиці;
-
Розв’язання задач сприяє більш глибокому і міцному засвоєнню законів, закономірностей, розвиває логічне мислення, виробляє навички самостійної роботи, підвищує інтерес до предмета;
-
Під час розв’язання задач здобувається ряд додаткових навичок (запис умови, ходу рішення, аналіз фізичного смислу, використання довідкової літератури, застосування систем одиниць СІ тощо);
-
Задачі є більш доцільною формою побудови навчального матеріалу.
Рис. 4.1. Класифікація технічних задач
Таблиця 4.3
Характеристика типів задач.
|
Ознака класифікації |
Типи задач |
Загальна характеристика |
|
За способом вираження умов |
Кількісні |
Вимагають отримання конкретного кількісного результату |
|
Якісні |
Призначені для розуміння фізичного смислу явищ. Для їхнього розв’язання потрібні тільки логічні міркування |
|
|
За цільовим призначенням |
Для самостійної роботи |
Передбачає знання алгоритму розв’язання і наявність усіх необхідних засобів для самостійного розв’язання |
|
Для закріплення (формування) умінь |
Припускає формування діяльності в процесі діяльності |
|
|
Для контролю |
Припускає наявність усіх необхідних умінь для розв’язання |
|
|
За рівнем складності і рівнем активності |
Предметні (прості) |
Вимагають застосування необхідної формули, використання одного закону. Цільове призначення полягає в засвоєнні й закріпленні основних фізичних понять, формул, одиниць вимірювання величин. Розв’язуються на першому етапі формування розумових дій |
|
|
Комбіновані |
Для їхнього розв’язання необхідно використовувати кілька формул, знайти логічні зв’язки між ними. Вони мають елемент новизни, викликають труднощі в учнів |
|
|
Логічні |
Містять багато етапів і дій. Під час їхнього розв’язання потрібно подумки, без опори на орієнтири, правильно зрозуміти умову, вибрати необхідні дані, відсіяти зайві, виконати багато етапів і дій |
|
Творчо-психологічні |
Задачі дослідницького характеру, коли поставлена проблема й немає стандартного шляху рішення. При цьому можлива і психологічна сторона: від суб’єкта потрібні зусилля волі і розум, щоб не піддатися спокусі йти легким шляхом, рухатися стереотипно, не поспішати приймати удаване за реальне і розібратися, а не йти найкоротшим шляхом |