Тема 4. Поняття технологій навчання та особливості їх розробки

Цільова настанова:

У процесі вивчення теми у студентів формуються вміння:

• давати характеристаку поняття технологій навчання;

• використовувати психофізіологічні особливості особистості під час вибору способів навчання;

• характеризувати сучасні підходи до навчання;

• визначати способи навчання, які дозволять використовувати особливості пам'яті для оптимізації засвоєння навчального матеріалу;

• використовувати теорію поетапного формування розумових дій для характеристики процесу навчання та його етапів.

Література

1. Коваленко о.Е. Методика професійного навчання: Підруч. Для студ. Вищ. Навч. Закл. / Нар. Укр. Акад. – х.: Вид – во нуа, 2005. - 360 с.

2. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения: Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образования – Х.: ЧП „Штрих”, 2003. – 480с.

3. Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Корольова Н.В., Шматков Є.В. Методика професійного навчання: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальносте. – Харків: ВПП «Контраст», 2008. – 488с..

План вивчення теоретичного матеріалу:

1. Теоретичні засади проектування технологій навчання.

2. Поняття технологій навчання у світлі сучасних уявлень педагогічної теорії і практики.

3. Основні положення теорії поетапного формування розумових дій і їхня реалізація під час розроблення технологій навчання.

4. Загальна структура діяльності викладача з розроблення технологій навчання.

1. Теоретичні засади проектування технологій навчання

1.1 Психологічні та соціологічні аспекти навчання фахівців технічного профілю.

У традиційній педагогічній літературі навчання –

Рис.1. Схема процесу навчання

- стан учня перед процесом навчання в момент часу ,

– стан учня після навчання, в момент ,

Х - збільшення досвіду особистості

Навчання -

Результат навчання –

1.2. Сучасні підходи та теорії навчання.

Теорія асоціативно - психологічного підходу

Основоположником цього вчення є російський дослідник І.П. Павлов, який дійшов висновку, що в основі навчання лежить утворення асоціацій, або зв'язків між стимулом і рефлексом, як результату їхньої тимчасової близькості.

Провідна ідея асоціативно-психологічного підходу полягає в тому, що навчання здійснюється на підставі стійкого послідовного формування окремих умовних рефлексів, на основі утворення асоціативних зв’язків між стимулом і рефлексом. При цьому первинними елементами пізнання вважаються окремі відчуття або елементарні дії – асоціації.

Теорія образно-психологічного підходу

Представники теорії образно-психологічного підходу (K. Koффка, В.Kехлер, K. Левін), на відміну від асоціативного, первинними елементами пізнання вважають цілісні образи або так зване «вглядування в проблемну ситуацію». Автори вважають, що розкладання цілого на частини не дає можливість надалі скласти їх разом і що-небудь пояснити. Іншими словами, учні реагують не на певні ізольовані подразнення, а на всю проблему в цілому.

Результати робіт, які варто враховувати в навчальному процесі

– наводити асоціації, викладаючи новий матеріал;

– формувати стійкі асоціативні зв'язки шляхом кількаразового повторення навчального матеріалу;

– активізувати пізнавальну діяльність шляхом створення проблемних ситуацій, узагальнювати й систематизувати навчальний матеріал.