39. Поняття про виробничу санітарію, її задачі.

Виробнича санітарія — це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.

До організаційних заходів належать:

• дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;

• проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;

• забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.

Технічні заходи передбачають:

• систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;

• розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;

• забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;

• улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;

• забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра- та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.

Таким чином, запобігання професійних захворювань і отруєнь здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих.

40. Мікроклімат робочої зони. Нормування та контроль параметрів мікроклімату.

Нормальне теплове самопочуття (комфортні умови), відповідні до даного виду роботи, забезпечуються при дотриманні теплового балансу, внаслідок чого температура внутрішніх органів людини залишається постійної й рівної ~ 36,6 0C ( 0,5 0C).

При зміні температури повітря, швидкості його руху й вологості, при наявності поблизу людини нагрітих поверхонь, в умовах фізичної роботи і т.д. ці співвідношення суттєво змінюються.

Значне відхилення метеорологічних умов робочої зони від оптимальних може бути причиною ряду фізіологічних порушень, в організмі працюючих, привести до різкого зниження працездатності й навіть до професійних захворювань.

У самому загальному виді дія метеоумов на організм людини можна охарактеризувати в такий спосіб:

• температура повітря дуже впливає на самопочуття людини й продуктивність праці.

• висока температура повітря (30 - 35 0С) у виробничих приміщеннях при збереженні інших параметрів викликає швидку стомлюваність працюючого, перегрівши організму й велике потовиділення.

У важких випадках наступає тепловий, а при роботі на відкритім повітрі - сонячний удар. Можлива судорожна хвороба, що є наслідком порушення водно-сольового балансу, що й характеризується слабістю, головним болем, різкими судорогами переважно в кінцівках.

Нормалізація параметрів мікроклімату здійснюється за допомогою

комплексу заходів і засобів колективного захисту, які включають будівельно-планові, організаційно-технологічні, санітарно-гігієнічні, технічні та інші. Для профілактики переохолоджень та дії високої температури використовують засоби індивідуального захисту.

Оптимальні мікрокліматичні умови – це поєднання параметрів

мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину

забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активації механізмів теплорегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови – це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної норми.

Основними заходами і засобами нормалізації параметрів мікроклімату на виробництві є

- будівництво приміщень і споруд згідно вимог державних будівель-них норм і правил.

- удосконалення технологічних процесів та устаткування.

- раціональний режим праці та відпочинку

- застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів.

- раціональна вентиляція, кондиціонування повітря та опалення приміщень.

До систем центрального опалення належать: водяне, парове, панельне, повітряне та комбіноване.

Водяне опалення відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам і тому широко використовується на багатьох підприємствах різних

галузях промисловості.

Парове опалення ефективно використовується на великих підприємствах, де одна котельна забезпечує швидкий необхідний нагрів приміщень.

Панельне опалення доцільно застосовувати адміністративно-

побутових приміщеннях.

Повітряне опалення – це подача нагрітого повітря від єдиного

джерела тепла.

До місцевого опалення належать пічне та повітряне опалення, а та-

кож опалення місцевими газами та електричними пристроями.