31. Гігієна праці, її значення.

Гігієна праці – галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає

стан здоров’я працівників у виробничих умовах і на цій основі обґрунто-

вує комплекс заходів і засобів щодо збереження і зміцнення здоров’я

працівників, профілактики несприятливого впливу виробничого середо-

вища і трудового процесу.

У системі законодавчих актів щодо гігієни праці ключове місце посі-

дає Закон України «Про забезпечення санітарного епідеміологічного бла-

гополуччя населення». Стаття 7 цього Закону – «Обов'язки підприємств,

установ, організацій» – передбачає розробку і здійснення адміністрацією

підприємств санітарних та протиепізоотичних заходів щодо умов праці

стосовно рівнів чинників виробничого середовища; інформацію санітар-

но-епідеміологічної служби щодо надзвичайних подій і ситуацій, що ста-

новлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування збитків.

Забезпечення санітарного благополуччя досягається такими заходами:

- гігієнічна регламентація та державна реєстрація шкідливих чин-

ників виробничого і навколишнього середовища;

- державна санітарно-гігієнічна експертиза проектів технологій, ді-

ючих об'єктів на відповідальність їх санітарним нормам;

- включення вимог безпеки щодо здоров'я до державних норматив-

них актів;

- ліцензування видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпе-

кою для здоров'я людей;

- гігієнічне обґрунтування проектів, будівництв, розробки, виготов-

лення та використання нових засобів виробництва та технологій;

- пред'явлення гігієнічно обґрунтованих вимог до житлових, діючих

засобів виробництва та технологій тощо;

- обов'язкові медичні огляди певних категорій працівників і ін.

Нормативними актами з гігієни праці є постанови та положення (но-

рми), затверджені МОЗ України, наприклад Положення про медичний

огляд працівників певних категорій.

У системі заходів із забезпечення безпеки праці велике значення мають

запобіжний і поточний санітарні нагляди, які здійснюють установи та за-

клади Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Основними завданнями гігієни праці є, зокрема, такі:

- вивчення впливу на людину небезпечних і токсичних речовин, що

викидаються в навколишнє середовище внаслідок технологічних проце-

сів, роботи устаткування, та розроблення заходів захисту від них;

- вивчення впливу шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання на

організм людини і розроблення заходів захисту від цих чинників;

- вивчення освітленості робочих місць та розробка заходів і засобів

з його нормалізації;

- розробка методів і засобів контролю умов праці;

- розробка та впровадження індивідуальних засобів захисту;

- розробка та обґрунтування вимог до санітарно-побутового забез-

печення працівників.

32. Джерела, класифікація, і характеристики вібрації.

Вібрація – це механічні коливання в області дозвукових і звукових ча-

стот, що генеруються у пружних тілах або тілах, що знаходяться під

дією перемінного фізичного поля, які сприймаються людиною як по-

штовхи; це процес поширення механічних коливань у твердих тілах.

Механічні коливання тіл з частотою менше 20 Гц сприймаються ор-

ганізмом людини як вібрація, а коливання з частотою від 20 Гц до 8000Гц – одночасно як вібрація і шум, понад 8000 Гц – як тепло. Джерелом ві-

брації є динамічно неврівноважені деталі машин, механізми та їх робочі

органи, різні виробничі процеси. Залежно від джерела виникнення вібра-

ції поділяються на транспортні, транспортно-технологічні і технологі-

чні. На організм людини вібрація передається лише через тверді тіла. За

способом передачі вона може бути загальною (передається всьому тілу

через опірні поверхні) і локальною (передається через руки або ноги си-

дячої людини).

Вібрації поділяються також за напрямком дії на вертикальні та горизонтальні.

Своєчасне виявлення тієї чи іншої різновидності вібрації дає змогу

виробити найбільш ефективні заходи для нейтралізації її негативної дії у

виробничій системі.

Вібрація характеризується частотою коливань (Гц), амплітудою зсуву

(м), коливальною швидкістю (м/с), коливальним прискоренням (м/с2). За

часовими характеристиками основних показників розрізняють постійну і

непостійну вібрацію.

Характеристика вібрацій

Умовно всі найскладніші вібрації або коливання можна подати як суму

простих. Найпростішими з коливань є гармонійні коливання, що

здійснюються за синусоїдальним законом. Основними параметрами вібрації,

що здійснюються за синусоїдальним законом, є:

1. Амплітуда вібропереміщення - Хm.

2. Амплітуда коливальної швидкості - Vm.

3. Амплітуда коливального прискорення - Am.

4. Період коливань - Т.

5. Частота - f, пов'язана з періодом співвідношенням f=1/T.