20. Безпека під час експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.

Вимоги безпеки при експлуатації кріогенної техніки

Технічне використання низьких температур тривалий час обмежувалось незначною кількістю технологічних процесів. Наприкінці ХХ ст. область використання кріогенної техніки , яка використовує температури нижче 800С значно розширилась.

При використанні кріогенних систем виникає небезпека спалахування кріогенних речовин і вибух кріогенного обладнання використання газів під високим тиском.

Для забезпечення безпеки при протіканні кріогенних процесів велике значення мають конструкційні матеріали, що працюють в умовах низьких температур і високих тисків. При виборі конструкційних матеріалів враховують межу міцності, робоче напруження, межу текучості, ударну в’язкість, втомлювану міцність, хімічну стійкість або інертність і ін. Просочені рідким киснем асфальт або деревина вибухають при ударах.

Кріогенні рідинні гази чинять шкідливу дію на організм людини, особливо на її очі.

При контакті з кріогенними речовинами (киплячим метаном, азотом, киснем і ін.) шкіра стає крихкою (ламкою), руйнується шкіряний покрив, подібно до опіків від високої температури.

Працюючі з кріогенною технікою, повинні мати відповідний костюм, рукавиці і протигаз.

До обладнання, що працює під тиском відносяться парові і водяні котли, компресори і балони зі стиснутим або зрідженими газами.

Порушення правил експлуатації обладнання, що працює під тиском більше атмосферного призводить до вибуху, а відтак до руйнування будівель і травмування людей.

Основними причинами більшості аварій є:

недостатня кваліфікація персоналу;

порушення правил експлуатації, безпеки праці;

низька трудова і технологічна дисципліна;

відсутність нагляду і контролю;

низька якість випробувальних і ремонтних робіт.

Причиною аварій є переповнення або нестача води у паровому котлі. При значному переповненні вода разом з паром потрапляє у паропровід, що стає причиною виникнення гідравлічних ударів такої сили, що призводить до його розриву.

Для спостереження за правильною роботою та безпечною експлуатацією котли обладнують контрольними, контрольно-вимірювальними приладами та приладами безпеки. Для зручного спостереження їх встановлюють на видному місці.

21. Фінансування охорони праці.

Чинним законодавством передбачено, що фінансування охорони праці

здійснюється роботодавцем, але фінансування профілактичних заходів з

охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних

програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним

захворюванням, передбачається поряд з іншими джерелами фінансування,

визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які

використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не

менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на

охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і ста-

новлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Серед стимулюючих заходів, передбачених Законом, слід відзначити:

- визначення можливості запровадження пільгового оподаткування

цільових витрат на заходи щодо охорони праці;

- започаткування принципів диференціації внесків на державне со-

ціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профза-

хворювань із застосуванням заохочувальних тарифів для підприємств з

належною організацією роботи і високим рівнем охорони праці (і навпаки

– збільшення тарифів для підприємств з незадовільним станом умов і

безпеки праці);

- заходи індивідуального заохочення працівників за активну роботу

та ініціативу у вирішені проблем охорони праці (повинні відображатися у

колективному договорі і включати підвищення розміру заробітної плати,

призначення премії, в тому числі запровадження спеціальних премій за

досягнення в галузі безпеки праці, разових за конкретно виконану роботу,

винахідництво і раціоналізаторські пропозиції; різні види морального за-

охочення).

Кошти фонду охорони праці підприємства використовуються лише на ви-

конання комплексних заходів, забезпечуючи досягнення встановлених нормативів з охорони праці, узгоджених з місцевими органами Держпромгірнагляду, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на виробництві.

Ці кошти повинні витрачатись на ремонтні й інші роботи, пов’язані з під-

тримкою основних фондів (включаючи інженерно-технічні засоби безпеки; засоби колективного та індивідуального захисту працюючих) в належному технічному стані, на придбання спецодягу, молока, мийних засобів; надання

передбачених пільг і компенсацій працюючим, упорядкованість та озелененнятериторії, а також на природоохоронні заходи.

Витрачати кошти, передбачені на заходи по охороні праці, на інші цілі за-

бороняється (ст. 162 КЗпП).

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної

чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману

працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України.