16. Кольори, знаки безпеки та сигнальна розмітка. Види відповідальності передбачені законодавством, за порушення вимог охорони праці.

Сигнальні кольори слід застосовувати для знаків безпеки поверхонь конструкцій, пристроїв та елементів виробничого устаткування, які можуть служити джерелами небезпеки для працюючих, поверхонь огороджень і інших захисних пристроїв, а також пожежної техніки.

Знаки безпеки слід встановлювати на території підприємств, будівельних майданчиків, у виробничих приміщеннях, на робочих місцях, ділянках робіт і на виробничому обладнанні.

Сигнальні кольори. Призначення і порядок застосування Встановлюють такі сигнальні кольори: червоний, жовтий, синій, зелений. Допустимі кольорові області сигнальних, а також контрастних білого і чорного кольорів, на тлі яких застосовують сигнальні кольори, встановлені в обов'язковому додатку.

Смислове значення сигнальних кольорів і номери зразків (еталонів) кольору "Картотеки зразків (еталонів) кольору лакофарбових матеріалів" наведені нижче. Марки лакофарбових матеріалів, кольори яких знаходяться в межах допустимих колірних областей сигнальних, білого і чорного кольорів дані в довідковому додатку.

знаки, що забороняють, – мають форму кола, по периметру якого

нанесено широку червону смугу, а біле поле з нанесеним чорною фарбою

відповідним символом перекреслюється червоною смугою такої ж шири-

ни. Вони призначені для заборони певних дій у визначених місцях або

приміщеннях (заборона палити, гасити водою і т.п.);

Попереджувальні знаки:

Знаки призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку. Знаки повинні бути наступними: рівносторонній трикутник з округленими кутами жовтого кольору, звернений вершиною вгору, з каймою чорного кольору шириною 0,05 боку і символічним зображенням чорного кольору.

Розпорядчі знаки:

Знаки призначені для дозволу певних дій працюючих тільки у виконанні конкретних вимог безпеки праці (обов'язкове застосування засобів захисту працюючих, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки праці), вимог пожежної безпеки та для зазначення шляхів евакуації.

Вказівні знаки:

Знаки призначені для зазначення місцезнаходження різних об'єктів і пристроїв, пунктів медичної допомоги, питних пунктів, пожежних постів, пожежних кранів, гідрантів, вогнегасників, пунктів сповіщення про пожежу, складів, майстерень.

В Україні встановлені такі види відповідальності за порушення вимог охорони праці:

-Дисциплінарну;

-Адміністративну;

-Кримінальну;

-Матеріальну.

18. Шкідливі виробничі чинники, їх класифікація.

Усі шкідливі речовини можна розділити на токсичні, подразнюючі,

мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, такі, що впливають на

репродуктивну функцію, сенсибілізуючі.

Токсичні речовини взаємодіють з організмом людини, викликаючи рі-

зноманітні відхилення стану здоров’я. До них належать чадний газ, селіт-

ра, концентровані розчини кислот, лугів тощо.

Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок

дихальних шляхів, очей, шкіри (наприклад, аміак).

Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду,

зміни спадкової інформації. Це - свинець, радіоактивні речовини тощо.

Канцерогенні речовини викликають, як правило, злоякісні новоутво-

рення, пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель,

хром тощо).

Наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему

(спирти, ароматичні вуглеводи).

Задушливі речовини приводять до токсичного набряку легень (оксид

вуглецю, оксид азоту).

Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну функцію, мо-

жуть бути: радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець, нікотин, алкоголь тощо.

Сенсибілізатори – речовини, що діють як алергени (формалін, лакина основі нітро- та нітрозосполук тощо).

Дуже негативні наслідки має вплив саме отруйних речовин, які при-

зводять до враження всіх живих організмів, особливо людей.

Отруйні речовини до організму людини потрапляють через шкіру,

органи дихання, шлунок. Дія шкідливих речовин на працівників нерідко

ускладнюється різними супутніми факторами зовнішнього середовища

(високою температурою повітря, шумом, вібрацією тощо).

19. Нормативно-правові акти з охорони праці – це правила, норми, рег-

ламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи з охорони

праці. Вони є обов’язковими до виконання і дотримання усіма підприємс-

твами, для яких вони розроблені.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних но-

рмативно-правових актів з охорони праці проводяться спеціально упов-

новаженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охоро-

ною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального

страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами держа-

вного нагляду за охороною праці, а санітарні правила та норми затвер-

джуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої

влади в галузі охорони здоров’я.

Нормативно - правові акти з охорони праці розглядаються в міру

впровадження досягнень науки і техніки, але не рідше одного разу на де-

сять років.

Розгляд та впровадження їх має за мету поліпшення безпеки, гігієни

праці та виробничого середовища.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для

здоров’я умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити про це відпо-

відний орган державного нагляду за охороною праці, а також звернутись

до нього при необхідності з клопотанням про встановлення строку для

проведення умов праці згідно нормативних вимог. Отримавши згоду або

інше рішення з цього приводу від органу державного нагляду, роботода-

вець зобов’язаний невідкладно повідомити про це заінтересованих пра-

цівників (ст. 29 Закону „Про охорону праці”).

Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ)

колишнього СРСР застосовуються на території України до їх заміни ін-

шими нормативними документами, якщо вони не суперечать чинному за-

конодавству України. Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі

охорони праці, укладеної керівними органами урядів держав СНД, стан-

дарти ССБТ надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за

угодженим переліком, що переглядається в міру необхідності з урахуван-

ням національного законодавства держав СНД та результатів спільної ро-

боти, спрямованої на удосконалення Системи стандартів безпеки праці.

ГОСТ мають п’ять класифікаційних груп, яким наданошифр підсистем:

- організаційно-методичні стандарти – 12.0;

- стандарти _______вимог та норм за видами небезпечних і шкідливих ви-

робничих факторів – 12.1;

- стандарти вимог безпеки до виробничого устаткування – 12.2;

- стандарти вимог безпеки до виробничих процесів – 12.3;

- стандарти вимог безпеки до засобів захисту працюючих – 12.4.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються також Державними

стандартами України з питань безпеки праці, Будівельними нормами та

правилами, Санітарними нормами, Правилами улаштування електроуста-

новок, нормами технічного проектування та іншими нормативними актами.