23. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.

Глобалізація ек вносить поправки в процес пошуку оптим механізму її регулюв, оскільки:

1) держава все більше втрачає можливість ефективно використовувати такі традиц важелі макроек регулюв, як імпортні та експортні субсидії, курс нац. валюти і ставка рефінансув ЦБ. В умовах зростаючої взаємозалежності націон господарств та відкритості ек уряди змушені користуватися традиц важелями регулюв з урахув інтересів інших торгов партнерів і інтересів впливових ТНК, які своїми діями можуть анулювати ефект використ засобів регулюв.

2) певні ек процеси (у вал-кредитній сфері) набувають глоб характеру і не підпадають під регулювальний вплив держави. Для цієї мети треба узгоджені заходи багатьох кр і глоб орг. (МВФ, СОТ,Ж СБ). Тобто держава поступово втрачає можливість здійснювати абосл контроль на своєму ек просторі.

3) Вперше в історії державний суверенітет втрачає первісний зміст. Протягом багатьох тисячоліть основою процвітання сусп. були прир ресурси, що пов’язувалися з певною територією. Володіння територією, захист її від зазіхань та орг. експлуатації прир багатств – були й залиш прир функціями держави. Держ суверенітет означає здатність держави здійснювати на своїй території повний контроль над економікою та іншими сферами сусп. життя, що виключає будь-яке втручання ззовні. Проте з приходом інтернаціоналізації ек. держави змушені вступати одна з одною в договірні відносини та брати на себе зобов’язання, які неминуче обмежують свободу дій нац урядів, тобто знижують держ суверенітет. І з поширенням глобалізації, збільш інтенсивності господ, політ, наук-техн і культ. взаємодії різних країн зростає розрив між державним суверенітетом в теорії та на практиці.

Відкр економ - нац. господ комплекс, який бере участь у системі МПП та опосередковує в ході міжн. кооперації вагому частину сукупного продукту, причому макроекономічна рівновага такого комплексу забезпечується за активної ролі міжн. сектору.

Ефективна відкритість ек означає можливість використовувати зовн джерела і ринки для нац розвитку, а з іншого — здатність протистояти несприятливій міжнар кон’юнктурі, особливо в періоди світових (або регіональних) криз. Як показує світовий досвід, таку відкритість забезпечують структурно збалансовані нац ек — з нормально функціонуючим реальним і міцним фін сектором економіки, оптимальними пропорціями виробничої і невиробничої сфер, адекватним внутрішній та міжнар соц-ек структурі співвідношенням держ і приватного секторів тощо.

Разом з суттєвими перевагами відкритість економічної системи може призводити до формування нових небезпек на макроек рівні, передусім пов’язаними із підвищенням впливу зовн процесів на нац ек. Саме тому проблема відкритості економіки країни тісно пов’язана з проблемою втручання держави у зовнішньоек сферу, однією із головних цілей якої має стати забезпечення рівня відкритості внутр ринку країни щодо іноз капіталу, технологій, товарів і послуг на зваженому рівні.

Зростаюча відкритість економіки за відсутності внутр структурного оновлення може консервувати і поглиблювати наявні диспропорції країн і ставити їх в неадекватну залежність від світових кон’юнктурних коливань, впливів зовнішніх кризових явищ тощо. Загалом, всеохоплююча національна відкритість посилює нееквівалентність у міжнародному розподілі ресурсів розвитку, провокуючи не тільки економічні, а й політичні кризи.

Напр, для США така зростаюча відкритість проявилась у зростаючому торгов дефіциті, що має не тільки позит наслідки у вигляді дешевого І, а й сприяє зрост дефіциту плат балансу та викликає зрост зовн боргу.