Завдання до модульної контрольної роботи № 2

Під час виконання модульної контрольної роботи викорис­тано тести для перевірки теоретичних знань відповідно до заз­начених номерів:

Варіант 1

Завдання 1. Дати відповідь на тестові запитання (номери тестів непарні),

Завдання 2. Фінансова компанія створює фонд для погашен­ня своїх облігацій шляхом щорічного розміщення на депозит 10 000 грн під 17% річних. Якою буде величина фонду напри­кінці четвертого року?

Варіант 2

Завдання 1. Дати відповідь на тестові запитання (номери тестів парні).

Завдання 2. Припустимо, що кожного року щомісячно в банк на депозит розміщується сума в 1 000 грн під 12% річ­них, нарахування відсотків наприкінці кожного місяця. Якою буде величина вкладу наприкінці четвертого року?

Модуль 3

РИНОК КАПІТАЛІВ І ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Тема 5. Ринок капіталів

1. Ринок капіталів, його економічна сутність і структура.

2. Фондовий ринок як складова ринку капіталу.

3. Інструменти фондового ринку.

1. Оцінювання ефективності окремих фондових інстру­ментів.

5.1. Ринок капіталів, його економічна сутність і структура

Важливою складовою фінансового ринку є ринок капіталів, де формуються попит і пропозиція на середньо- і довгостроковий ка­пітали. Із функціональної точки зору, ринок капіталів — це система ринкових відносин, які забезпечують акумуляцію і перерозподіл грошових капіталів з метою забезпечення його відтворення, а з інституціональної — це сукупність кредитно-фінансових установ, фондових бірж, через які рухається капітал.

Характеризуючи ринок капіталів, можна зазначити таке:

1. Ринок капіталів — це складова фінансового ринку, яка,у свою чергу, складається з ринку цінних паперів і ринку се­редньо- і довгострокових банківських кредитів.

2. Ринок капіталів є найважливішим джерелом довгостро­кових інвестиційних ресурсів для уряду, корпорацій і банків.

3. Ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фі­нансових ресурсах.

4. Ринок капіталів пройшов еволюцію від зародження на ринку простого товарного виробництва у формі обертання лих­варського капіталу до широкого розвитку ринку позичкових капіталів на загальному ринку (об'єкт угоди — наданий у позичку грошовий капітал на основі співвідношення попиту та пропо­зиції на цей товар і ставки позикового (кредитного) відсотка).

5. Ринок капіталів охоплює обертання позичкового і бан­ківського капіталів, комерційного і банківського кредитів,а також функціонування кредитних аукціонів.

6. Ринок капіталу забезпечує платоспроможність фінансо­вої системи, максимальне узгодження загальногосподарських процесів нагромадження та інвестування як за обсягом, так і структурно.

Незважаючи на те, що ринок капіталів складається з окремих сегментів, він функціонує як єдине ціле завдяки безперервному переливанню капіталу в найприбутковіші сфери. Дохідність кожного сегмента ринку капіталів — величина, що залежить від багатьох чинників. Обсяг фінансових ресурсів завжди обмеже­ний протягом кожного конкретного проміжку часу, у зв'язку з чим, якщо дохідність одного сегмента ринку капіталів зни­жується, грошові кошти перетікають в інший сегмент, де по­рівняно вищий рівень дохідності. При цьому сама дохідність оцінюється очікуваним відсотком на вкладений капітал, сплачу­ваними дивідендами, накопиченим купонним доходом з купон­них облігацій, дисконтом з безвідсоткових облігацій, курсовою різницею з фінансових інструментів, номінованих в іноземній валюті.

Принципову схему функціонування ринку капіталів пока­зано на рис. 5.1.

Найсуттєвішими сегментами ринку капіталів є: ринок цін­них паперів (державних і корпоративних) і ринок позичкових капіталів. Ринок капіталів об'єднує емітентів і інвесторів, дію­чи в їхніх інтересах.

Основними позичальниками на ринку капіталів виступають різноманітні суб'єкти підприємницької діяльності, а також уряд, який випускає довгострокові зобов'язання під різні програми.

Пропозиція на ринку капіталів здебільшого визначається комерційними банками, які постачають фінансові ресурси фір­мам та уряду. Нефінансові компанії з тимчасовими залишками коштів також забезпечують надходження капіталу в коротко­строковому періоді.

З точки зору джерел залучення коштів, ринок капіталу міс­тить:

• боргові ринки, або ринки кредиту. За допомогою фінансо­вих інструментів суб'єкти господарювання беруть гроші у борг і використовують їх на свої потреби. Основними фі- нансовими інструментами на цих ринках є облігації, зак­ладні та векселі, термін обігу яких перевищує один рік;

• ринки акціонерного капіталу. За допомогою акцій інвестори мають можливість об'єднати гроші, вкласти їх у певний проект, а прибутки розподіляти пропорційно до вкла­ дених коштів.

Вирізняють також національний і міжнародний ринки ка­піталу. На міжнародному ринку процеси купівлі-продажу то­варів фінансового ринку регламентуються законами та норма­тивними актами з міжнародної торгівлі. Відповідальність за дотримання цих правил несе держава, суб'єкти якої виходять на світовий ринок.

Ринок капіталів розмежовують на первинний і вторинний. Первинний ринок виникає при емісії та первинному розміщен­ні цінних паперів, і на ньому мобілізуються фінансові ресурси. На вторинному ринку ці ресурси перерозподіляються, тобто на вторинному ринку вони опиняються після того, як були вже продані на первинному. У свою чергу, вторинний ринок поділя­ється на біржовий і позабіржовий. Біржовий ринок представле­ний фондовою біржею як особливим інституційно-організова-ним ринком. На ньому обертаються цінні папери найвищого ґатунку і виконуються операції професійними учасниками. Фондова біржа виступає як торговельне, професійне, норма­тивне, технологічне ядро ринку цінних паперів та фінансового ринку. На позабіржовому ринку здійснюються операції з цін­ними паперами позабіржової торгівлі. У цьому разі об'єктом купівлі-продажу стають цінні папери, які з будь-яких причин не включені до котирувальних листів на біржі [58, С. 199].