Запитання та завдання

1. Дайте загальну характеристику території дослідження.

2. Чому Східний район називають районом “економічних парадоксів” ?

3. Основні складові ПРП макрорайону.

4. Охарактеризуйте демографічну та трудоресурсну ситуацію в Східному районі.

5. Які провідні галузі виробництва функціонують у макрорайоні?

6. Назвіть елементи територіальної структури господарства макрорайону.

7. Які головні проблеми соціально- економічного розвитку вам відомі?

Тема 4.3 Південний економічний макрорайон

4.3.1. Основні риси Південного економічного макрорайону.

4.3.2. Природно-ресурсні передумови розвитку.

4.3.3. Загальна характеристика населення.

4.3.4. Провідні галузі спеціалізації виробничого комплексу.

4.3.5. Шляхи вдосконалення розміщення продуктивних сил макрорайону.

Рекомендована література: 16, 20, 27, 54, 55, 56, 65, 66, 67, 75.

4.3.1. Південний макрорайон розташований на півдні і південному заході України, переважно на території Причорноморської низовини та Кримського півострова. Площа становить 113 тис. км² (близько 19% території України), населення складає 15% населення України, валовий національний дохід –13%. У ньому виробляється 8% промислової та 14% сільськогосподарської продукції країни, близько 10,8% її експорту. До його складу входить Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим.

Основні риси:

• винятково сприятливе геополітичне положення; значно нижчий, ніж в інших районах країни, рівень господарського освоєння території, окрім прибережної зони;

• високий рівень сільськогосподарського освоєння; досить потужний, але однобокий природно-ресурсний потенціал; невисоке забезпечення трудовими ресурсами; розріджена система поселень;

• густота транспортної мережі нижча за середню; досить розгалужена структура виробництва; розвинені промисловість і сільське господарство, дуже нерівномірне розміщення продуктивних сил з високою концентрацією у прибережній зоні; складна екологічна ситуація, особливо в районі великих міст та у Чорному морі.

У територіальному поділі праці економічний макрорайон представлений промисловою продукцією (машинобудування – судна, верстати, обладнання для АПК, кіноапаратура; хімія – бром, кальцинована сода, двоокис титану, лаки, фарби; промисловість будівельних матеріалів). Провідне місце в ланці спеціалізації займає високотоварний АПК, який постачає на зовнішній ринок зерно, соняшник, плодоовочеконсервну та рибну продукцію, виноград, ефірну олію, тютюнові вироби, коньяк тощо.

Розгалужені зовнішні зв’язки району, як міжнародні, так і внутрішньодержавні склалися завдяки сприятливому геополітичному та транспортно - географічному положенню. Район належить до басейну Чорного моря, межує з промислово розвиненими Донбасом і Промисловим Придніпров’ям. Через р. Дунай він добре пов’язаний з країнами Центральної Європи, а через Чорне море – із країнами Середземномор’я. Приморське положення макрорайону визначає своєрідність його функцій у державному та міжнародному поділі праці. Це, перш за все:

1. транспортно- посередницькі функції, бо район виступає морськими воротами України, саме в ньому розташовані всі її чорноморські порти;

2. розвиток морегосподарського комплексу, в якому провідну роль відіграє і морське суднобудування;

3. пов’язані з приморським положенням і унікальні рекреаційні ресурси, які лягли в основу розвитку потужного рекреаційного комплексу регіону.

4.3.2. Провідну роль наряду із рекреаційними у природно-ресурсному потенціалі району відіграють земельні ресурси. Цінні чорноземи займають більшість площі району. Інші ресурси досить обмежені і суттєво не впливають на формування спеціалізації господарства. Мінеральні ресурси, за винятком нафти і газу Південноукраїнської провінції, залізної руди Керченського родовища, йодобромних солей у районі Сивашу, представлені численними, поширеними по території родовищами сировини будівельних матеріалів. Обмежені ресурси прісних вод. Основну роль у прісних водних ресурсах відіграє транзитний стік річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу. Особливо напружений водний баланс у Криму.

Велике народногосподарське значення має Чорне море із своїми рибними ресурсами.

Ліси мають природоохоронне та рекреаційне значення.

4.3.3. Густота населення значно нижча, ніж в середньому по Україні (68 чол./км²). В сільській місцевості вона становить 20 чол./км².

Трудові ресурси по території району розміщені нерівномірно, особливо в Криму. Проте частка зайнятих тут вища, ніж в інших регіонах. Частка міського населення складає 66%. Тут розташовано 5 міст та майже 140 поселень міського типу.

Населення в макрорайоні багатонаціональне. Українці складають 52%, росіяни - 37%, далі йдуть болгари, молдовани, євреї, білоруси, татари, гагаузи.

4.3.4. У Південному макрорайоні розвивається досить потужне промислове і сільськогосподарське виробництво. Провідному роль відіграють машинобудування, харчова, легка промисловість. Основу виробництва складають досить потужні міжгалузеві комплекси: АПК, рибопереробний, машинобудівний, рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс незначний і не забезпечує район енергією. Комплекс працює на привізній сировині.

Машинобудування досить розгалужене за структурою. Провідне місце займає судно- та верстатобудування, сільськогосподарське, точне машинобудування.

Хімічна промисловість працює на місцевій ропі Сивашу, солях лиманів та довізній сировині.

Традиційною є легка промисловість, переважно текстильна та взуттєва.

Харчова промисловість базується на розгалуженому сільському господарстві і включає майже всі свої виробництва. Провідне місце займають консервне, молочне, ефіроолійне, рибне, м’ясне, тютюнове виробництво. Саме на харчову продукцію припадає майже половина промислової продукції.

На сільське господарство припадає більше ніж 45% усієї продукції району. Воно має зернотваринницький напрям з широко розвиненим садівництвом і виноградарством.

Виробляється соняшникова та ефірна олія, тютюнові вироби, вирощується виноград і баштанні культури. Це основний район постачання України продукцією рибної та виноробної промисловості

Транспорт досить розвинений, але густота мережі незначна. Основні його види: залізничний, водний, автомобільний.

Добре розвинене рекреаційне господарство. Тут зосереджено біля 70% усіх санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів України.

У перспективі основними напрямами розвитку господарства будуть: розбудова морегосподарського, агропромислового, рекреаційного та машинобудівного комплексів.

4.3.5. Важливим для макрорайону є вдосконалення розміщення його продуктивних сил. Зараз воно дуже нерівномірне. При великій концентрації господарської діяльності у прибережній частині і Криму рівень господарського освоєння північної частини території найнижчий в Україні (40-45% від середнього). Це стосується густоти населення, поселень, промислових центрів. Територіальна структура промисловості мало розвинена. До її основних елементів потрібно віднести п’ять великих вузлів, які склалися навколо основних центрів та міста Севастополь. Крім загальнодержавних, є й специфічні проблеми розвитку продуктивних сил регіону. Вони пов’язані з необхідністю більш ефективного розвитку міжгалузевих виробничих комплексів, удосконалення технологій, економічного і соціального розвитку північних областей Причорномор’я, з необхідністю більш раціонального використання рекреаційних ресурсів, створення сучасної банківсько- транспортної інфраструктури, вирішення проблем водопостачання. Стримують економічний розвиток: напружений водний та паливно-енергетичний баланс, екологічна ситуація, фінансова незабезпеченість необхідних для економічної розбудови краю трансформаційних процесів.