Запитання та завдання

1. Охарактеризуйте розташування, склад та основні риси продуктивних сил Західного економічного макрорайону.

2. Які ресурси переважають у структурі ПРП району?

3. Особливості трудоресурсної ситуації в економічних районах.

4. Назвіть міжгалузеві комплекси, які досягли найвищого розвитку у даному макрорайоні.

5. Які агломерації та промислові вузли, що характеризують територіальну структуру виробництва, вам відомі?

6. Висвітліть проблеми розвитку Західного макрорайону.

Тема 4.2. Східний економічний макрорайон

4.2.1. Загальна характеристика Східного економічного макрорайону.

4.2.2. Природно-ресурсні можливості території.

4.2.3. Характеристика населення.

4.2.4. Виробництво району.

4.2.5. Територіальна структура господарства.

4.2.6. Проблеми розвитку макрорайону.

Рекомендована література: 16, 20, 27, 54, 55, 56, 65, 66, 67, 75.

4.2.1. Макрорайон розташований переважно на Лівобережній Україні. Його площа 221 тис. км² (36,7% площі України). Населення – 21,1 млн.чол. (43,1% населення України) Макрорайон включає 8 областей, які об’єднані в три економічні райони України: Північно-Східний, Донецький і Придніпровський. На макрорайон припадає 65% виробництва промислової та 33% сільськогосподарської продукції, 51,8% експорту України. Тут проживає 70% міського населення.

Основні риси макрорайону: сприятливе транспортно-географічне положення; дуже високий рівень господарської освоєності території; велика густота населення; висока питома вага міського населення; могутній природно-ресурсний потенціал (мінеральні і земельні ресурси); потужне і дуже розгалужене за структурою виробництво, в якому провідне місце займають промисловість та сільське господарство; розміщення в двох природних зонах, що зумовило різногалузеву спеціалізацію сільського господарства; розвинена транспортна система з переважанням залізничного вантажообороту; активна роль у територіальному поділі праці; напружена екологічна ситуація.

У багатьох відношеннях - це район парадоксів.

Незважаючи на те, що його територія в своїй центральній і південній частині була освоєна найпізніше в Україні (у ХIV ст.), зараз тут найвища освоєність. Район має найбільш потужний виробничий потенціал в Україні – і водночас відзначається дуже консервативною галузевою структурою, недосконалою технологією, низьким технічним рівнем. Район вносить в експортний сектор майже 60% продукції – і не має коштів для вирішення власних складних соціально-економічних проблем. Це основний район- донор.

4.2.2. Велику роль в економічному розвитку макрорайону відіграє його природно-ресурсний потенціал. Він значний, представлений усіма видами ресурсів. Структура ПРП територіально диференційована. Основні його складові – мінеральні, земельні та рекреаційні ресурси. Особливе значення мають мінеральні. Особливо цінні природні ресурси сільськогосподарського виробництва у лісостепових областях району.

Мінеральні ресурси мають велике міжрегіональне значення. Їх різноманітність пов’язана з особливостями геологічної будови. Для мінеральних ресурсів властиві такі ознаки: велика різноманітність, дуже великі запаси, висока якість, велике народногосподарське значення, зручне транспортне положення родовищ, високий рівень територіального зосередження. Тут розташовані три з чотирьох мінеральних зон України: Донецька, Криворізька та Дніпровсько-Донецька.

Важливим для району є високе забезпечення всіма видами паливно-енергетичних ресурсів. Тут зосереджено близько 98% запасів кам’яного вугілля і 70% нафти й газу України, а також усі запаси залізної і марганцевої руд у країні. У Східному макрорайоні розміщені всі необхідні для розвитку чорної металургії ресурси: металеві руди та допоміжна сировина (флюсові вапняки, вогнетривкі глини, доломіти). Саме тут знаходяться три з чотирьох основних районів родовищ залізної руди, руди кольорових металів; є великі поклади хімічної сировини: кам’яні солі, солі брому і йоду. У районі зосереджені всі запаси марганцевих руд.

Руди кольорових металів представлені родовищами ртуті, нікелю, титану і бокситів, нефелінових сієнітів, свинцю, цинку, міді.

Різноманітні ресурси будівельних матеріалів: цементної, скляної сировини, а також каолінів, мінеральних барвників, вермикуліту, кам’яних будівельних матеріалів та ін.

Забезпечення макрорайону водними ресурсами незначне, а південної його частини – дуже низьке. Водні ресурси представлені прісними і морськими водами. Вони невеликі. Головне джерело водних ресурсів – транзитний стік за рахунок Дніпра і, меншою мірою, Сіверського Дінця. Для регулювання стоку та кращого водозабезпечення маловодних територій у районі побудовані водосховища: Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське; канали: Дніпро-Донбас, Сіверський Донець-Донбас, Дніпро-Кривий Ріг.

Тут дуже цінні земельні ресурси. В основному вони представлені чорноземами. У поєднанні зі сприятливими на більшості території агрокліматичними ресурсами це створило гарні умови для інтенсивного розвитку високотоварного сільського господарства. Лісові ресурси обмежені і, окрім крайньої півночі макрорайону, мають природоохоронне значення.

Різноманітні і рекреаційні ресурси.

4.2.3. За чисельністю населення макрорайон займає друге місце в Україні; середня густота населення в ньому найвища – до 200 чол./км² у Донецькій області. Дуже висока частка міського населення (75-90%). Національний склад дуже строкатий, українців близько 65%, друге місце займають росіяни.

Східний макрорайон має значні трудові ресурси, зокрема, тут зосереджено близько половини спеціалістів з вищою і середньою освітою. Відповідно до структури господарства у макрорайоні дуже висока частка зайнятих у виробничому комплексі чоловіків. Тільки в останні десятиріччя, коли в макрорайоні почала більш інтенсивно розвиватись харчова і легка промисловість, підвищилась зайнятість серед жінок. Для району характерний високий рівень безробіття.

4.2.4. Макрорайон характеризується високою територіальною концентрацією промисловості. У ньому сформувався найпотужніший в Україні промисловий комплекс (більше 50% промислової продукції України).

Для району характерні такі негативні риси: консервативна структура з абсолютним переважанням менш ефективних галузей важкої промисловості, екоагресивними, застарілими енерго- і ресурсоємними, “відходними” технологіями, високою зношеністю основних фондів та забрудненням природного середовища.

Галузева структура орієнтована, в основному, на місцеві мінеральні ресурси і дуже консервативна, оскільки в ній переважає виробництво засобів виробництва. В окремих областях вона досить однобока (енергетика, паливна, металургійна, хімічна промисловість).

Провідне місце в структурі промисловості займають машинобудування, енергетика, металургія, хімія, в яких зайнято майже 70% працюючих. У макрорайоні розвиваються потужні, дуже розгалужені міжгалузеві виробничі комплекси. Тут зосереджені основні виробництва паливно-енергетичного, металургійного, гірничо-хімічного комплексів України. Дуже розвинений агропромисловий та будівельний комплекси. Саме їх продукція займає зараз провідне місце в експорті України.

Для господарства України особливе значення має ПЕК, перш за все вугільна промисловість і електроенергетика району. Саме тут зосереджено 70% її виробництва. Це перш за все, потужні ДРЕС: Вуглегірська, Луганська, Старобешівська, Слов’янська, Зуївська-2, Зміївська. Тут працюють і основні ГЕС країни. У районі розвивається і нафтопереробка (Кременчук та Лисичанськ на базі російської нафти).

Дуже різноманітна продукція металургійного комплексу району. Це залізна руда, кокс, сталь, прокат, феросплави та труби (Нікополь, Новомосковськ, Дніпропетровськ).

На основі коксівного та природного газу, іншої хімічної сировини розвивається хімічна промисловість, випускається більше ста видів її продукції: фенол, сульфат амонію, хлористий кальцій, азотна та фосфорна кислота, стирол, полістирол, кальцинована сода.

Основу АПК становить високотоварне багатогалузеве сільське господарство. Провідне місце в ньому займає землеробство. Вирощують зернові, озиму пшеницю і кукурудзу. 13% посівних площ знаходиться під технічними культурами. Серед них провідне місце займає соняшник та цукровий буряк (30% валового збору). Навколо міст, а також на півдні, у зоні зрошувального землеробства, розміщене плодоовочеве виробництво.

У районі розвинені всі види тваринництва. Розвинена харчова промисловість – друга важлива ланка АПК. Міжрайонне значення мають цукрове, маслобійне, плодоовочеконсервне та виноробне виробництво.

Район відзначається дуже інтенсивними внутрішньо- і зовнішньоекономічними зв’язками. Їх матеріальна основа – це транспортна система, яка досить розгалужена і представлена всіма видами з найвищою щільністю транспортної мережі. Провідну роль відіграє залізничний транспорт що пов’язано з розвитком у районі важкої промисловості та виробництвом великогабаритної продукції. Друге місце займає автомобільний транспорт, який здійснює переважно внутрішньорайонні перевезення. Для міжрайонних зв’язків велике значення має водний, річковий і морський види транспорту. Дуже розгалужена система трубопроводів. Незначний розвиток авіатранспорту. Основні транспортні вузли: Донецьк, Дебальцево, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, П’ятихатки.

4.2.5. У Східному макрорайоні склалася складна територіально - галузева структура виробництва. Вона представлена трьома великими агломераціями (Донецько-Макіївською, Дніпропетровсько – Дніпрозержинською та Харківською), галузевими промисловими районами, численними вузлами і приміськими АПК. До вузлів належать Горлівсько – Єнакієвський, Криворізький, Краматорсько – Слов’янський, Полтавський, Луганський, Лисичансько-Рубежанський, Криворізький, Алчевський, Кременчуцький, Нікопольський, Кіровоградський та ін.

4.2.6. Головні проблеми району стосуються основних аспектів його соціально-економічного розвитку: припинення стагнації виробництва; удосконалення галузевої макроструктури промисловості та технологій; поновлення основних фондів, закриття (чи перепрофілювання) нерентабельних підприємств; підвищення конкурентоспроможності продукції; ефективне використання колосальних обсягів відходів, покращання умов життя людей та екологічної ситуації.