Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kniga_IM_Matvienko1.doc
Скачиваний:
114
Добавлен:
02.12.2018
Размер:
2.56 Mб
Скачать

Розділ 1. Концептуальні основи інформаційного менеджменту Тема 1. Складові та сутність поняття «інформаційний менеджмент»

Поняття «інформація» і «менеджмент» як системоутворюючі складові поняття «інформаційний менеджмент». Концептуальні підходи до визначення змісту поняття „інформаційний менеджмент”.

Атрибутивний та функціональний підходи до визначення природи інформації.

Менеджмент як інноваційна діяльність з активізації і розвитку наявних ресурсів і форм їх раціонального використання. Основні функції управління.

Інформатика – одна із галузей наукового знання, яка формує системно-інформаційний підхід до аналізу оточуючого світу, вивчає інформаційні процеси, методи і засоби одержання, перетворення, передачі, зберігання і використання інформації, фундаментальна наука про інформаційні процеси у системах різної природи.

Визначення терміну «інформація»

Визначення 1.

Інформація

документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. (Закон України «Про інформацію»)

Визначення 2.

Інформація

відомості про оточуючий світ і процеси, що у ньому відбуваються, які сприймаються людиною або спеціальним пристроєм. (Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений.— М.: Азбуковник, 1997. — 944 с.)

Визначення 3.

Інформація

універсальна субстанція, яка пронизує всі сфери людської діяльності, слугує провідником знань і думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння і співробітництва (ЮНЕСКО)

Таблиця 1

ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРИРОДИ ІНФОРМАЦІЇ

Атрибутивний підхід

Функціональний підхід

інформація розглядається як об'єктивна властивість усіх матеріальних об’єктів (інформація — атрибут матерії);

інформація розглядається як умова i результат спрямованої активності й тому вона виникає тільки на соцiально-свiдомому рiвнi

Термін «менеджмент» вживається у багатьох значеннях і часто використовується як синонім терміну “управління”. Дослідниками основ­них підходів до науки управління наведено множину дефініцій понять “менеджмент” і “управління” – від розуміння менеджменту як складової уп­равління, до ототожнення цих понять.

Визначення 4.

Управління

це елементарна функція організованих систем різної природи (біологічних, соціальних, технічних), яка забезпечує збереження їх певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію програми, мети діяльності.

Визначення 5.

Менеджмент

Це самостійний вид професійно здійснюваної діяльності, спрямованої на досягнення у ході будь-якої господарської діяльності організації, яка діє у ринкових умовах, певних цілей шляхом раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів.

Визначення 6.

Менеджмент

це управління в умовах ринкової економіки, яке означає:

  • орієнтацію організації на попит і потреби ринку, на запи­ти конкретних споживачів і організацію виробницт­ва тих або інших видів продукції, які мають попит і мо­жуть принести організації планований прибуток;

  • постійне прагнення до підвищення ефективності діяль­ності організації з меншими витратами, одержання оп­тимальних результатів;

  • економічна самостійність, яка забезпечує свободу прий­няття рішень тими, хто несе відповідальність за кінцеві результати діяльності організації та її підрозділів;

  • постійне корегування цілей і планів залежно від стану економічної кон’юнктури;

  • необхідність використання сучасної інформаційної бази з комп’ютерною технікою з метою здійснення багатова­ріантних розрахунків для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Таблиця 2

ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ

Організація

об’єднання людей, матеріальних, фінансових та ін­ших ресурсів, формування управляючої системи, визначення видів діяльності, необхідних для реалізації цілей, розстановка і налагодження взаємодії працівників, щоб забезпечити досягнення накреслених цілей.

Планування

передбачає прогнозування, визначення цілей, стратегії, по­літики і завдань того чи іншого організаційного формуван­ня. Планування включає насамперед прийняття рішень, об­ґрунтування і формування напрямів дій, складання планів і графіків роботи на різні періоди (рік, місяць, декаду, день).

Контроль

система спостереження і перевірки відповідності функціо­нування підприємств встановленим стандартам та іншим нормативам, прийнятим планам, програмам і оперативним управлінським рішенням, виявлення допущених відхилень від прийнятих принципів організації і ведення господарства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]