7) Суспільно-політичний устрій Київської Русі

Привілейовані верстви

Непрнвіленовані

верстви

— князі, чий титул успадко-

— міщани — меш-

вувався; були найбільшими

канці міст, які зай-

землевласниками;

малися ремеслом,

- бояри – формувалися

торгівлею. Виділя-

знаті та дружин-

лася міська заможна

ників; отримували від князя

верхівка;

землю за службу. Ділилися на

— селяни-смерди —

великих (воєводи, тисяцькі) та

вільні землероби, які

малих (соцькі, десяцькі);

мали власне господар-

— дружинники — професійні

ство та землю й спла-

воїни, що обіймали й урядові

чували князеві дани-

посади. Отримували за служ-

ну;

бу грошову винагороду та зе-

— наймити — вільні

мельні наділи;

люди, що наймалися

на певну роботу;

— духівництво: найосвіче-

— ізгої — люди, що

ніша верства, Впливало на

втрачали зв'язок зі

духовне та культурне життя.

звичним середовищем

Поділялося на верхівку (ми-

(князі без князівства,

трополит, єпископи, ігумени

смерди без землі

монастирів) та рядових пред-

тощо), але охороня-

ставників (священики, ченці)

лися законом

— закупи — тимчасово залежні селяни, які брали по-

зику — «купуі”— у феодала і мали її відробити;

— рядовичі — тимчасово залежні селяни, які уклали

з феодалом договір — *ряд« — на виконання пав-

ник робіт;

— челявь — раби- полонені;

— холопи — селяни, які розорилися і працювали в господарстві землевласника, фактично раби, але за службу могли бути випущені на волю