- •3) Антська держава та її історичне значення (6-7ст)
- •4) Розселення східних словян
- •7) Суспільно-політичний устрій Київської Русі
- •8) Причини розпаду Київської Русі та її історичне значення
- •9) Діяльність Романа Мстиславовича
- •11) Відновлення могутності Гальцько-Волинського князівства за Данила Галицького
- •12) Українські землі у складі князівства литовського
- •13) Люблінська унія
- •14) Берестейська унія причини та наслідки
- •16) Запорозька Січ — козацька республіка
- •16) Заснування запорозької Січі. Роль козацтва
- •17) Причини національно-визвольної війни
- •18) Початок і хід національно-визвольної війни
- •19) Переяславська Рада
- •20) Правобережний Дорошенко та його спроба звільнити україну
- •25) Ліквідація царизмом автономного устрою України
- •26) Діяльність Кирило-Мефодієвського братства
- •27) Національно-культурне відродження в Галичині
- •28) Валуєвський циркуляр. Емський указ
- •29) Заснування і діяльність Центральної Ради
- •31) Причини поразки центральної ради
- •34) Повстання у Львові Зунр
- •39) Західно-українські землі у міжвоєнний період
- •40) Карпатська Україна
- •41) Початок 2 світової війни, окупація
- •42) Акт відновлення української державності
- •44) Створення і діяльність Упа
- •46) Початок лібералізації суспільного життя
- •47) Дисиденство, угг
- •48) Український правозахисний рух Правозахисний рух
- •49) Декларація про державний сувернітет
- •50) Спроба антиконституційного перевороту Спроба державного перевороту у серпні 1991 р. Здобуття Україною незалежності
- •56) Президентські вибори, обрання президентом Ющенка
16) Запорозька Січ — козацька республіка
Зародком нової української державності — козацької — стала Запорозька Січ. Її демократичний характер пояснюється тим, що Запорозьку Січ створив сам народ для подолання загрози знищення; козакам були потрібні злагода й порозуміння. Козацька Січ мала надійні укріплення. Її оточували глибокі рови і високі земляні вали з гарматами, вежами з бійницями, де постійно чергували озброєні козаки. Запорозькій Січі були притаманні ознаки республіки: власна територія, система виборних органів влади, правові звичаї, військо. Вищим законодавчим, адміністративним та судовим органом Січі була Січова Рада. Її рішення вважалися думкою всього війська і були обов’язковими для виконання. Рада розглядала найважливіші питання внутрішньої політики: проводила розподіл земель, угідь та рибних ловищ, судила за тяжкі злочини. Загальна (військова) рада проходила на Січі 2—3 рази на рік (1 січня, після Великодня, 1 жовтня). На Радах обирали козацький уряд (схема 2, с. 696). Широка демократія Запорозької Січі дає історикам підстави вважати її християнською козацькою республікою. Хоча в руках козацької старшини були зосереджені влада й багатство, у Запорозькій Січі не було кріпацтва. Існувала формальна рівність між козаками, які могли користуватися землею, угіддями, брати участь у загальновійськових радах, обирати старшину. В адміністративно-територіальному відношенні Запорозька Січ поділялася на паланки (округи) на чолі з полковниками. Умови прийому до Січі передбачали вірність православ’ю, уміння володіти зброєю, дотримання традицій товариства, відсутність родини. Жінок у Січ не допускали. Одружені козаки жили в прикордонних із Січчю районах — зимівниках. Символом влади військової старшини були прапор, булава, печатка, бунчук, литаври, пірнач. Усі разом вони складали клейноди, тобто військові відзнаки та символи влади. До прапора козаки ставилися як до святині. Козацький стяг був червоного (малинового) кольору, на одному боці якого було зображено Святого Архангела Михаїла (білим кольором), на іншому — хрест. Символом влади була військова печатка з гербом Січі — козак з рушницею на плечі, із шаблею та списом, устромленим у землю. Запорозька Січ посіла гідне місце в історії України XVII—XVIII ст. «Славне Запорожжя» стало місцем, де селяни та бідні городяни знаходили притулок від феодального та національного гніту. Січ залишалася оплотом волелюбності українців, звідси розходилися хвилі народних повстань проти панування шляхетської Польщі, проти ненависного кріпацтва. Запорозька Січ була політичним центром українського народу. Її місце в суспільно-політичному житті України було ключовим, що давало підставу називати українців «нацією козаків», а Січ — за демократичні порядки — козацькою республікою. Схема 2
Уряд Запорозької Січі |
||||
Гетьман або кошовий отаман • Затверджував судові вироки • Очолював дипломатичні переговори • Мав вищу військово-адміністративну владу |
Військовий суддя • Вершив вищий суд • Виконував обов’язки отамана за його відсутністю |
Писар • Очолював канцелярію • Складав і підписував документи |
Осавул • Організовував охорону Січі • Підтримував дисципліну й порядок у війську |
Обозний, пушкар • Очолювали артилерію • Керували побудовою табору в поході • Займалися обліком і комплектуванням війська |