- •3) Антська держава та її історичне значення (6-7ст)
- •4) Розселення східних словян
- •7) Суспільно-політичний устрій Київської Русі
- •8) Причини розпаду Київської Русі та її історичне значення
- •9) Діяльність Романа Мстиславовича
- •11) Відновлення могутності Гальцько-Волинського князівства за Данила Галицького
- •12) Українські землі у складі князівства литовського
- •13) Люблінська унія
- •14) Берестейська унія причини та наслідки
- •16) Запорозька Січ — козацька республіка
- •16) Заснування запорозької Січі. Роль козацтва
- •17) Причини національно-визвольної війни
- •18) Початок і хід національно-визвольної війни
- •19) Переяславська Рада
- •20) Правобережний Дорошенко та його спроба звільнити україну
- •25) Ліквідація царизмом автономного устрою України
- •26) Діяльність Кирило-Мефодієвського братства
- •27) Національно-культурне відродження в Галичині
- •28) Валуєвський циркуляр. Емський указ
- •29) Заснування і діяльність Центральної Ради
- •31) Причини поразки центральної ради
- •34) Повстання у Львові Зунр
- •39) Західно-українські землі у міжвоєнний період
- •40) Карпатська Україна
- •41) Початок 2 світової війни, окупація
- •42) Акт відновлення української державності
- •44) Створення і діяльність Упа
- •46) Початок лібералізації суспільного життя
- •47) Дисиденство, угг
- •48) Український правозахисний рух Правозахисний рух
- •49) Декларація про державний сувернітет
- •50) Спроба антиконституційного перевороту Спроба державного перевороту у серпні 1991 р. Здобуття Україною незалежності
- •56) Президентські вибори, обрання президентом Ющенка
19) Переяславська Рада
січня 1654 р. в Переяславі відбулася загальна Військова рада, яка прийняла рішення про перехід України під зверхність царя. Царські посланці привели українське населення до присяги на вірність російському цареві. Але не скрізь присягали охоче: виникла опозиція в Києві, відмовилися присягати деякі полки, відомі полковники І. Богун та І. Сірко. У Переяславі були складені так звані Переяславські статті, які визначали умови приєднання України до Росії. Цар ратифікував ці статті в березні 1654 р., тому інша їхня назва — «Березневі статті». Основні положення • Україна (територія колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств) переходила під протекторат Росії. • Влада в автономії залишалася за гетьманом, якого обирає військо і затверджує цар; передбачалася пожиттєвість влади Богдана Хмельницького. • Встановлювалась кількість козацького війська — 60 тис. осіб. • Міста зберігали право на самоуправління. • Визнавалася самостійність української православної церкви. • Україна отримала право вести власну зовнішню політику, крім відносин з Польщею і Туреччиною. • Передбачалися спільні воєнні дії України і Росії. Спираючись на підтримку Москви, Б. Хмельницький сподівався завершити, нарешті, війну проти Польщі, розширити і зміцнити козацьку державу.
В україні зберігалася гетьманська форма правління і військово-адміністративна система. Незмінним залишався і територіальний поділ. Надавалаьс незалежність у проведенні внутрішньої політики. Декілька статей дещо обмежували суверенітет країни: заборонялися дипломатичні зв’язки з Варшавою і Стамбулом, вводився контроль за збиранням податків в Україні. Головним було те, що фіксувалась незалежність від Речі Посполитої, була можливість разом з Росією перемогти та обєднати всі українські землі у межах одної держави. Звільняв від релігійних утисків, союзник для протистояння проти Речі Посполитої. Після Переяславської угоди розпочавя новий період в історії України. Союз з Москвою означав новий розрив із Польщею. При цьому Україна мала змогу, скориставшись з того. Що в Російського царства було багато гострих внутрішніх проблем іти до власної мети – створення власної державності.
20) Правобережний Дорошенко та його спроба звільнити україну
Дорошенко був гетьманом правобережної України (1665-1676) після зречення П. Тетері. Прагнув обєднання України, 1668 – обєднав Ліво- і Правобережжя
Боротьбу національно-патріотичних сил за об’єднання України очолив П. Дорошенко. Розуміючи, що Річ Посполита не надасть допомоги в реалізації його планів, він уклав союз із Кримом, пішов на зближення з Туреччиною. Багато уваги гетьман приділив переговорам з Росією про протекцію царя за умови об’єднання етнічних земель України, але переговори зазнали невдачі. На початку лютого 1668 р. в Лівобережній Україні вибухнуло антимосковське повстання. П. Дорошенко, заручившись підтримкою значної частини населення Лівобережжя, усунув І. Брюховецького і об’єднав козацьку Україну. У червні 1668 р. Військова козацька рада обрала його гетьманом об’єднаної України. Відкрилася перспектива відродження Української держави. Проте вкрай несприятливою була геополітична ситуація. Свою негативну роль відігравала і відсутність єдності в діях українських сил. Росія і Річ Посполита, не бажаючи втрачати свою присутність в Україні, виступили проти її возз’єднання в єдину державу. Гетьман Правобережного козацтва П. Дорошенко змушений був вести війну на два фронти. Ворожу позицію щодо нього зайняло і Запорожжя, яке висунуло претендентом на гетьманство Петра Суховія, підтримуваного Кримом. Для організації опору Польщі П. Дорошенко рушив на Правобережну Україну, а на Лівобережжі для боротьби з російськими військами залишив наказним гетьманом чернігівського полковника Дем’янаМногогрішного. Роз’єднання козацьких сил, що відбулося, негативно вплинуло на розвиток подій.