- •3) Антська держава та її історичне значення (6-7ст)
- •4) Розселення східних словян
- •7) Суспільно-політичний устрій Київської Русі
- •8) Причини розпаду Київської Русі та її історичне значення
- •9) Діяльність Романа Мстиславовича
- •11) Відновлення могутності Гальцько-Волинського князівства за Данила Галицького
- •12) Українські землі у складі князівства литовського
- •13) Люблінська унія
- •14) Берестейська унія причини та наслідки
- •16) Запорозька Січ — козацька республіка
- •16) Заснування запорозької Січі. Роль козацтва
- •17) Причини національно-визвольної війни
- •18) Початок і хід національно-визвольної війни
- •19) Переяславська Рада
- •20) Правобережний Дорошенко та його спроба звільнити україну
- •25) Ліквідація царизмом автономного устрою України
- •26) Діяльність Кирило-Мефодієвського братства
- •27) Національно-культурне відродження в Галичині
- •28) Валуєвський циркуляр. Емський указ
- •29) Заснування і діяльність Центральної Ради
- •31) Причини поразки центральної ради
- •34) Повстання у Львові Зунр
- •39) Західно-українські землі у міжвоєнний період
- •40) Карпатська Україна
- •41) Початок 2 світової війни, окупація
- •42) Акт відновлення української державності
- •44) Створення і діяльність Упа
- •46) Початок лібералізації суспільного життя
- •47) Дисиденство, угг
- •48) Український правозахисний рух Правозахисний рух
- •49) Декларація про державний сувернітет
- •50) Спроба антиконституційного перевороту Спроба державного перевороту у серпні 1991 р. Здобуття Україною незалежності
- •56) Президентські вибори, обрання президентом Ющенка
28) Валуєвський циркуляр. Емський указ
Валуєвський циркуляр - один з яскравих виявів шовіністичної політики російського самодержавства, спрямованої на посилення національного, духовного і політичного гноблення українського народу[1].
Валуєвський циркуляр 18 липня 1863 року — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних «малоросійською», тобто українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, учбових і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.
Мотивом до видання циркуляру став страх царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв. наказувалося призупинити видання всіх книг «малоросійською» мовою, тобто українською, окрім творів «красного письменства». У циркулярі йшлося про заборону видання українського мовою наукової, публіцистичної та релігійної літератури, а також про заборону діяльності недільних шкіл.
Громадівський рух знову набрав загальноукраїнського звучання, що викликало серйозну тривогу в урядових колах. Його діяльністю займалася спеціальна урядова комісія, результатом роботи якої стало видання 18травня 1876 р. Емського указу, підписаного імператором Олександром II у м. Емсі (Німеччина) і спрямованого на придушення української культури.
Емський указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляра 1863 р. і забороняв ввозити на територію Російської імперії з-за кордону українські книги, видавати українською мовою оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот. Також були заборонені театральні вистави і публічні читання українською мовою. Місцевій адміністрації наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не велося викладання українською мовою та щоб з бібліотек були вилучені книги українською мовою. На підставі Емського указу було закрито Південно-Західний відділ Російського географічного товариства у Києві, припинено видання «Київського телеграфу», ліквідовано громади, звільнено ряд професорів-українців з Російського університету (у тому числі М. Драгоманова). Ставши одним із проявів колоніально-національної політики російського царизму щодо України, цей документ гальмував розвиток української культури і національно-визвольного руху, хоча повністю його припинити не міг. Фактично Емський указ втратив чинність у 1905 p., але він ніколи не був скасований офіційно.
За Емським указом ухвалювалося: 1) не допускати ввозу українських видань з-за кордону; 2) заборонити видання українських творів в імперії, за винятком історичних документів і "красного письменства"; 3) заборонити сценічні вистави і навіть тексти до нот українською мовою; 4) припинити видання "Киевского Телеграфа". Водночас на громадівців накочується нова хвиля репресивних заходів, знову найбільш активних із них висилають на заслання, у Києві ліквідовується відділення Російського Географічного Товариства. Однак і після Емського указу громади продовжували діяти, перейшовши на підпільне становище. Було вирішено відкрити за кордоном своє представництво, і з цією метою М. Драгоманов відбув до Швейцарії.