29) Заснування і діяльність Центральної Ради

УЦР – представницький орган української демократії , створений 17. 03 (4) 1917. Ініатором створення виступило “Товариство українських поступовців” (ТУП). Крім нього увійшли представники православного духовенства УСДРП, культурно-освітніх, військових та інших організацій, громад, гуртків. Головою заочно було вибрано М Грушевського, заступниками голови: Ф. Крижанівського, Д. Дорошенка

Офіційно діяльність ЦР почалась 21.03.1917. На перших засіданнях обговорювались організаційні моменти (виготовлення печатки, створення агітаційної школи). До партійного складу входили: УСДРП, українські есери, соціалісти, самостійники, російські меншовики, есери, бундівці (25 партій). Спочатку ЦР була досить демократичним органом на національній основі (боротьба за українську державність), згодом характер її діяльності починає змінюватись. Провідну роль відіграють УПСФ. УСДРП, УПРС. 3.04. – стає представницьким, законним органом українського народу. Серед запропонованих законів ухвалює закон про запровадження грошей, створення українськог війська, системи оподаткування. ЦР – перший державний орган, який здобув міжнародне визнання, заклав перші цеглини до фундаменту майбутньої держави. Політична програма УЦР передбачала виконання функцій представницького органу тимчасового державного правління, скликання українського парламенту, формування уряду, вирішення національного питання та соціальних проблем українського населення. Досягнення автономії України. Важливе значення в діяльності Центральної Ради належало ре¬формуванню судочинства, розпочатому українізацією існуючих судових установ. У червні1917р. в Києві відбувся з*їзд юристів, який обрав крайовий комітет для забезпечення зв'язків між Центральною Радою та місцевими судовими установами. Процес реформування набув інтенсивності після проголошення УНР. У Третьому Універсалі визначалися програмні цілі реформування судової системи: "Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний духові народу.

у політичній сфері - закладання основ національного самовизначення, самостійного управління, самоврядування, проголошення автономії, а згодом суверенітету, згуртування навколо української ідеї численних політичних партій, рухів, союзів, початок процесу державотворення, діяльність першого українського парламенту, формування вищих виконавчих органів, запровадження української символіки тощо; - у правовій сфері - творення і вдосконалення діяльності законодавчих органів, гарантування громадянських прав, заборона смертної кари, проголошення незалежності судової влади, затвердження Конституції УНР; - у соціально-економічній сфері - розв'язання національного питання на демократичних засадах, скасування приватної власності на землю, встановлення 8-годинного робочого дня, запровадження державного контролю за виробництвом, спроба боротьби з безробіттям; - у військовій сфері - формування українізованих військових частин, загонів "Вільного козацтва". Свою діяльність УЦР розпочала спробами легітимізувати свою владу. 19-21 квітня 1917 р. був скликаний Всеукраїнський національний конгрес, майже 900 делегатів якого представляли різні селянські, професійні, культурно-просвітні організації, політичні партії, земства. Саме цей конгрес проголосив УЦР верховною національною владою. 23 червня 1917 р. Центральна Рада видала свій перший універсал – проголошення автономії України, 3 (16) липня 1917 – 2 уніврсал – порузіміння ЦР з Тимчасовим урядом, 7 (20) липня 1917 – 3 універсал – проголошення української народної республіки, 9 січня (1918) – 4 універсал – проголошення УНР вільною, самостійною, незалежною державою.

Програма діяльності Центральної Ради

• проголошувала скасування приватної власності на землю, передачу землі селянам без викупу.

2. де

клерувалась необхідність упорядкування виробництва й розподілення продуктів споживання, встановлення державного контролю, 8-год робочий день. Забезпечення свободи слова, друку, совісті, зборів, спілок, страйків, недоторканості особи та житла. Скасування смертної кари та оголошення амністії для всіх політичних в’язнів. Праов на самоврядування нац меншинам

у зовнішній політиці намагання вибороти офіційного визнання УНР Антантою, велися переговори з крайовими урядами Кубані, Дону, Сибіру, Криму, Молдовії з метою утворення федерації. Недооцінювали сили більшовиків, вважали, що приручені на поразку.

У січні-квітні:

Запровадження нового стилю в літочислені, (григоріанський календар) увведення в обіг національної валюти – гривні, впровадження закону про громадянство, державний герб – тризуб, скасування приватної власності н аземлю. Прийняття закону про землю, згідно з яким – соціалізація землі та встановлення максимуму землеволодіння, ухвалення демократичної конституції УНР, обрання президентом Грушевського. Р