27) Національно-культурне відродження в Галичині

Особливості національного відродження на західноукраїнських землях

Процес національного відродження розпочався у Закарпатті наприкінці XVIII ст. (діяльність єпис­копа Мукачівської греко-католицької єпархії А. Ба-чинського), звідти перейшов наґаличину, І лише в се­редині XIX ст. — на Буковину.

— Західні українці майже цілком утратили національну еліту, тому лідерство у національно­му відродженні перейшло до греко-католицького духовенства, що спричинило консервативний ха­рактер українського національного руху.

— Австрійська імперія використовувала український рух як противагу польському та угорському ру­хам.

— Значний вплив культури Наддніпрянщини.

— Основні етапи національного відродження: фольк­лорно-етнографічний — до 30-40-х років XIX ст.; до кінця 40-х років — культурна стадія; починаю чи від революції 1848 р. — перехід до політичного етапу.

— Із середини XIX ст. національний рух Західної Ук­раїни починає випереджати рух на Наддніпрян­щині, який не міг вільно розвиватись через ути­ски з боку російської влади.

Початок національного відродження в Західній Україні

Передумови:

— покращеннястановищагреко-католицького духо­венства внаслідок реформ Марії-Терезії та Йоси-фа II;

— засвоєння західноєвропейських ідей у Львівсько­му університеті та «Барбареумі». Перемишльський культурно-освітній гурток

(20-30-ті роки XIX ст.) був заснований єпископом М. Левицьким. Його учасники цікавилися вітчизня­ною історією, мовою, фольклором, Так, 1. Могнльниць-кий у «Граматиці» доводив, що українська мова є ок­ремою східнослов'янською мовою, поширеною на всіх українських землях. Нової якості український національний рух набуває у 1830-х роках, коли у Львові виникає гурток „Руська трійця”. Його фундаторами стали вихованці Львівської семінарії М.Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький.    У 1832 р. група студентів – членів гуртка проголошує своїм завданням переведення місцевих народних говірок на літературну мову. Молодь підтримали відомі вчені з Наддніпрянської України. І. Срезневський, Й. Бодянський, М. Максимович. „Руська трійця” намагалася поширювати українські історичні традиції, фольклор, ідеї об’єднання українських земель. З цією метою у 1834 р. був підготовлений до друку альманах „Зоря”. Його видання, однак, заборонила цензура. Перероблений варіант цього альманаху під назвою „Русалка Дністрова” у 1837 р. все ж вдалося опублікувати в Будапешті.    У „Русалці Дністровій” друкувались матеріали з історії України, особливо про національно-визвольні рухи та  її ватажків (Морозенка, Довбуша, Бойчука), подвиги козацтва. Вона маніфестувала нескореність духу українського народу, що мало неабияке значення у справі пробудження національної самосвідомості мас.    Піднесення національного руху в Західній Україні відбувалося в період європейських революцій 1848 р. 13 березня цього року у Відні внаслідок народного повстання було повалено уряд Меттерніха, і до влади прийшли ліберали. Були проголошені політичні свободи й запроваджено парламентський устрій, ліквідовано панщину спочатку в Галичині, а згодом – на Буковині та Закарпатті.