Тема № 12. Притягнення як обвинуваченого. Допит обвинуваченого Питання для обговорення

1. Підстави і значення притягнення як обвинуваченого.

2. Процесуальний порядок притягнення як обвинуваченого.

3. Допит обвинуваченого.

4. Зміна і доповнення обвинувачення на стадії досудового слідства.

5. Розшук обвинуваченого.

Нормативний матеріал і література

1. Агаев Ф.А., Гaлузo В.Н. Иммунитеты в Российском уголовном процессе. М., 1998.

2. Альперт С.А. Обвинение в советском уголовном процессе. – Харьков, 1974.

3. Громов Н.А. Институт привлечения к уголовной ответственности. – Саратов, 1991.

4. Дубинский А.Я., Сербулов В.А. Привлечение в качестве обвиняемого. – К, 1989.

5. Закон України “Про статус народного депутата України” від 21 січня 1994 р., Відомості ВРУ, 1994 № 16

6. Коляда П.В. Проблеми досудового слідства у кримінальному процесі. К., Юринком Інтер, 2001

7. Корнеева Л.М. Привлечение к уголовной ответственности. Законность и обоснованность. М., 1971

8. Ларин А.М., Стецовский Ю.И. Конституционный принцип обеспечения обвиняемому права на защиту. М., 1988.

9. Малярова В.О. Тактико-криміналістичні та процесуальні основи пошуку та затримання злочинця // Автореферат канд. юрид. наук. Х., 2005

10. Мариупольский Л.А. Привлечение в качестве обвиняемого: Учебное пособие. – М., 1976.

11. Назаренко П.Г. Особливості провадження досудового слідства у кримінальних справах за участю іноземців // Автореферат канд. юрид. наук. Х., 2006

12. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24 жовтня 2003 р. “Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві // Збірник Постанов Пленуму ВСУ. Х., 2006

13. Рогатюк І. Обвинувачення та принцип презумпції невинуватості при провадженні досудового слідства // Право України. – 2001 - № 10 – с. 44

14. Стецовский Ю.И. Предъявление обвинения. - М., 1973.

15. Якупов Р.Х., Орлова А.А., Степанов Е.А. Особенности расследования преступлений с участием иностранных граждан. М., 1994.

Методичні рекомендації до підготовки к практичному заняттю

Орган дізнання, слідчий, прокурор, суд ведуть провадження у кримінальній справі з метою викриття винних, забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (ст. 2 КПК).

Притягнення як обвинуваченого пов’язане з суттєвими обмеженнями прав людини, а також можливістю застосування до особи заходів кримінально-процесуального примусу, тому воно здійснюється на підставах і в порядку встановлених законом (ст. 5 КПК).

Підстави для притягнення особи як обвинуваченої передбачені у ст. 131 КПК. Для сприйняття змісту даної норми слід пам’ятати, що “достатність доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою” – це поняття оціночне. Встановити у законі, яка кількість доказів і яких саме необхідна для притягнення особи як обвинуваченої, неможливо. Тому у кожній кримінальній справі питання про достатність доказів для достовірного висновку про винуватість особи слід вирішувати виходячи з конкретних обставин справи. Важливо підкреслити, що процесуальне рішення про притягнення особи як обвинуваченої слідчий повинен приймати лише у тому разі, коли повністю впевнений у винуватості особи.

Щоб розкрити зміст другої частини питання про значення притягнення як обвинуваченого, необхідно знати, які процесуальні наслідки тягне за собою прийняття цього рішення слідчим.

Підготовку до другого питання слід починати з вивчення вимог ст.ст. 132, 133, 140, 142, 144 КПК, у яких встановлений процесуальний порядок притягнення особи як обвинуваченої. Необхідно звернути увагу на те, хто з суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності уповноважений притягти особу як обвинуваченого, коли саме можна прийняти таке рішення, які вимоги до змісту і форми постанови, у які терміни необхідно пред’явити обвинувачення і яка процедура цієї слідчої дії.

Норми КПК України передбачають загальний порядок притягнення особи як обвинуваченої. Необхідно звернути увагу на те, що у законах України, які запропоновані переліком рекомендованої літератури та нормативних актів до цієї теми, встановлений виключний порядок притягнення як обвинуваченого Президента України, кандидатів у президенти, депутатів та кандидатів у депутати, суддів та народних засідателів.

Після ознайомлення обвинуваченого з постановою про притягнення як обвинуваченого, слідчий зобов’язаний вручити йому примірник цієї постанови, роз’яснити права, скласти протокол і не пізніше доби допитати як обвинуваченого.

Порядок виклику і допиту обвинуваченого передбачений ст.ст. 134, 139, 143, 145, 146КПК. Вивчаючи це питання необхідно керуватись методичними рекомендаціями, що викладені у темі “Слідчі дії”.

Після пред’явлення обвинувачення слідство продовжується. В результаті одержання нових доказів може виникнути необхідність змінити або доповнити обвинувачення. Процесуальний порядок зміни або доповнення обвинувачення у стадії досудового слідства спеціально регламентується законом (ст. 141 КПК) і має за мету охороняти права обвинуваченого. Під час обговорення четвертого питання важливо звернути увагу на процесуальне оформлення зміни обвинувачення у випадках:

1. коли частина обвинувачення “відпадає” і внаслідок цього зміна кваліфікації злочину не наступає;

2. коли частина обвинувачення “відпадає” і кваліфікація злочину змінюється;

3. коли раніше пред’явлене обвинувачення, доповнюється новими епізодами злочинної діяльності;

4) коли обвинувачення змінюється суттєво за фактичними обставинами.

При підготовці до питання про оголошення розшуку обвинуваченого слід звернути увагу на правові підстави цієї процесуальної дії і з’ясувати, отримання якої інформації попереджує оголошенню розшуку обвинуваченого.