Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мет.рек., прз, 2008, денна.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
21.11.2018
Размер:
830.46 Кб
Скачать

Методичні рекомендації до підготовки к практичному заняттю

При підготовці до практичного заняття студенти мають з’ясувати, що судовий розгляд кримінальної справи в суді першої інстанції чітко визначений в законі і складається з наступних складових частин:

    1. підготовча частина судового засідання;

    2. судове слідство;

    3. судові дебати;

    4. останнє слово підсудного;

    5. постановлення та проголошення вироку.

Судовий розгляд кримінальної справи бере свій початок з підготовчої частини. Система процесуальних дій підготовчої частини здійснюється за чинним кримінально-процесуальним законом у такому порядку:

  1. Відкриття судового засідання. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання й оголошує, яка справа буде розглядатися (ст. 283 КПК).

  2. Перевірка явки учасників судового розгляду. Відкрив судове засідання, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з’явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх, якщо вони йому відомі (ст. 284 КПК).

  3. Роз’яснення перекладачеві його обов’язків (ст. 285 КПК).

  4. Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії обвинувального висновку (ст. 286 КПК).

  5. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу (ст. 287 КПК).

  6. Вирішення питання про можливість розгляду справи у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб (ст.ст. 288-292 КПК).

  7. Видалення свідків із залу суду (ст. 293 КПК).

  8. Роз’яснення прав і обов’язків учасникам судового розгляду (ст.ст. 294, 295 КПК).

  9. Заявлення і розв’язання клопотань учасників судового розгляду (ст. 296 КПК).

Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового.

Судове слідство – це основна частина судового розгляду, суть якої полягає у дослідженні судом за участю сторін (учасників судового розгляду) всіх обставин справи, всіх доказів, зібраних як органами досудового розслідування, так і витребуваних судом за власною ініціативою та за клопотаннями учасників судового розгляду.

Порядок дослідження доказів у суді:

  1. Допит підсудного (ст.ст. 300, 301 КПК).

  2. Роз’яснення потерпілому прав та обов’язків. Допит потерпілого (ст.ст. 308, 267 КПК).

  3. Роз’яснення свідкові прав та обов’язків. Допит свідка (ст.ст. 302, 303, 305, 306, 307, ч. 3 ст. 168 КПК).

  4. Перехресний допит і очна ставка в суді. Перехресний допит – це одночасний допит в судовому засіданні підсудного, потерпілого, свідка учасниками судового розгляду та судом стосовно одних і тих же обставин з метою з’ясування і усунення суперечностей в показаннях особи, їх перевірки, уточнення та доповнення. Очна ставка в судовому засіданні використовується як один з ефективних засобів встановлення істини у справі шляхом з’ясування суті та причини виникнення істотних суперечностей в показаннях допитаних у судовому засіданні осіб та їх усунення.

  5. Проведення експертизи в суді. Допит експерта (ст.ст. 310-312).

  6. Пред’явлення для впізнання осіб чи предметів (ст.ст. 309, 174, 175 КПК).

  7. Огляди в судовому засіданні як судово-слідчі дії проводяться, коли необхідно оглянути і дослідити речові докази, документи та місце події. Огляд речових доказів (ст. 313 КПК). Огляд і оголошення документів (ст. 314 КПК). Огляд місця події (ст. 315 КПК).

Судові дебати являють собою частину судового розгляду, у який обвинувачення і захист, полемізуючи, дають оцінку дослідженим у судовому розгляді доказам, висуваючи аргументи на підтвердження своєї позиції. Порядок судових дебатів визначено в ст. 318 КПК.

Після судових дебатів головуючий надає останнє слово підсудному (ч. 1 ст. 319 КПК).

В останньому слові підсудний має можливість висловити своє ставлення до інкримінованого йому злочину, пояснити мотиви його вчинення, просити суд призначити більш м’яке покарання. Не виключені заперечення підсудним в останньому слові своєї вини.

Промова останнього слова – право, а не обов’язок підсудного. Тому він може відмовитися від його використання.

Судовий розгляд завершується постановленням вироку. Вирок – це рішення суду першої інстанції в питанні про винність або невинність підсудного і про застосування або незастосування до нього покарання.

Законність – це така властивість вироку, яка відображає відповідність висновків суду вимогам закону. Іншими словами, законним є вирок, постановлений при правильному застосуванні матеріального закону і з дотриманням при порушенні, розслідуванні та розгляді справи вимог процесуального закону.

Внутрішні властивості вироку:

  • законність;

  • обґрунтованість;

  • мотивованість;

  • справедливість.

Зовнішні властивості вироку:

  • виключність;

  • обов’язковість;

  • преюдиціальність.

Судді, перебуваючи в нарадчій кімнаті, повинні відповісти на всі питання, що підлягають вирішенню у вироку. Коло цих питань визначено в ст. 324 КПК.

Вирок суду може бути обвинувальним або виправдувальним. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена (ч. 2 ст. 327 КПК).

Виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину (ч. 4 ст. 327 КПК).

Вирок складається з трьох частин: вступної, мотивувальної і регулятивної (ст.ст. 332-335 КПК).

Після підписання вироку судді повертаються до залу засідання, де головуючий або один з суддів проголошує вирок (ч. 1 ст. 341 КПК).

Підстави і порядок винесення окремої ухвали (постанови) регулюються статтями 23-2 і 340 КПК.

Протокол судового засідання в суді першої і апеляційної інстанції веде секретар судового засідання (ч. 1 ст. 87 КПК). Учасники судового розгляду мають право ознайомитися з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, вказавши на його неправильність чи неповноту (ч. 1 ст. 88 КПК).

Практичне заняття з цієї теми проводиться викладачем за участю студентів групи у формі ділової гри. Студенти заздалегідь отримують макети кримінальної справи (за однією фабулою), розподіляють між собою ролі – головуючого у судовому засіданні, державного обвинувача, захисника, потерпілого, підсудного, свідків, вивчають ролі згідно з фактичними матеріалами учбової кримінальної справи.

Практичне заняття проводиться в аудиторії, як судове засідання по розгляду кримінальної справи.

Домашнє завдання для усіх студентів – скласти вирок суду відповідно до встановлених у судовому засіданні обставин і отриманих доказів.

Практичне заняття за темою “Судовий розгляд” можна провести у формі обговорення практичних завдань.

  1. Місцевий суд Київського району м. Харкова розглядав кримінальну справу по обвинуваченню Григорова та Слісаренка по ч. 2 ст. 187 КК (розбійний напад, скоєний за попередньою домовленістю). Потерпілий Мойсеєнко і Поліванова не з’явились до суду. Було з’ясовано, що у м. Харкові вони знаходились у відряджені і до закінчення досудового слідства повернулись за постійним місцем проживання в м. Ковель Волинської області. Суд відклав слухання і знову викликав потерпілих, але вони не з’явились. Підсудні та їх захисники наполягали на виклик потерпілих з метою з’ясування обставин злочину. Як стверджували підсудні Григорова і Слісаренко, вони не погрожували потерпілим і не застосовували насильства небезпечного для життя і здоров’я. Прокурор заявив клопотання щодо допиту потерпілих у місцевому суді м. Ковеля за дорученням.

Як необхідно вирішити таке клопотання?

2. Місцевий районний суд розглядав кримінальну справу по обвинуваченню Зайченка по ч. 1 ст. 296 КК (хуліганство). Під час судового слідства прокурор дійшов висновку щодо необхідності зміни обвинувачення на ч. 3 ст. 296 КК, у зв’язку з тим, що підсудний був раніш засуджений за хуліганство по ч. 2 ст. 296 КК і судимість не знята і не погашена. До свого клопотання прокурор додав нову постанову з новим обвинуваченням та копію вироку щодо судимості Зайченка. Крім того, прокурор звернувся до суду з проханням про вручення примірників постанови підсудному та потерпілому і відкласти слухання на три доби, щоб підсудний мав змогу підготуватися до захисту по новому обвинуваченню.

Яке рішення повинен прийняти суд у зв’язку з такою заявою прокурора?

3. Апеляційний суд розглянув, як суд першої інстанції, кримінальну справу по обвинуваченню Коржа у вбивстві з хуліганських мотивів Дубова (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК). Під час судових дебатів прокурор підтримав таке обвинувачення. Але захисник звернувся з проханням змінити кваліфікацію дій підсудного на ч. 1 ст. 115 КК у зв’язку з тим, що Корж вчинив вбивство не з хуліганських мотивів, а тому, що між ним і потерпілим склались неприязні стосунки. Суд погодився з клопотанням захисника у частині негативних стосунків підсудного та потерпілого, але дійшов висновку, що для вбивства Дубова підсудний обрав спосіб небезпечний для життя багатьох осіб – стріляв у потерпілого коли біля нього було ще кілька осіб. Суд детально виклав свої висновки щодо необхідності кваліфікувати дії підсудного Коржа по п. 5 ч. 2 ст. 115 КК і виніс вирок за вбивство, вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб.

Чи можливо так змінити обвинувачення у вироку суду?

4. У судовому засіданні суд розглянув кримінальну справу по обвинуваченню кількох осіб щодо незаконного збуту наркотичних засобів (ч. 2 ст. 307 КК) і встановив, що свідки у цій справі Кодру, Московчук та Єрмак дали свідомо неправдиві свідчення. Крім того, свідок Московчук також причетний до збуту наркотичних засобів і його необхідно притягнути до кримінальної відповідальності.

Яке рішення за таких обставин може прийняти суд?

5. Місцевий районний суд призначив до розгляду кримінальну справу по обвинуваченню групи осіб щодо викрадення шляхом демонтажу електричних мереж та кабельних ліній зв’язку та їх обладнання (ч. 2 ст. 188 КК). У судове засідання були доставлені підсудні, які утримувались під вартою, Огурцов, Вінницький та Совенко. Підсудний Шевчук, у якого запобіжний захід був підписка про невиїзд, до суду не з’явився, а повідомив, що він захворів (ГРЗ). З 15-ти викликаних у засідання свідків з’явилося 9-ть осіб. Крім того були присутні захисники всіх підсудних, прокурор, представник цивільного позивача і експерт. Суд вирішив своєю ухвалою відкласти розгляд справи на підставі ст. 292¹ КПК, допитавши всіх, хто з’явився з тим, щоб звільнити їх від явки у нове засідання.

Дайте оцінку прийнятого судом рішення.

6. Місцевий районний суд розглядав кримінальну справу по обвинуваченню Коршенка у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК (крадіжка з проникненням у житло). Допитаний у засіданні свідок Таркін показав, що бачив у вікна своєї квартири, як підсудний проник до балкону квартири потерпілого, розташованої на першому поверсі, через кватирку відкрив вікно, а через деякий час виліз із вікна з сумкою. Під час досудового слідства свідок впізнав підсудного. Коршенко винуватив себе не визнав і свою причетність до крадіжки заперечив. Захисник підсудного заявив клопотання щодо повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з метою перевірки показань свідка тому, що з вікон його квартири неможливо побачити балкон квартири потерпілого. Своє клопотання захисник мотивував тим, що необхідно провести слідчу дію – відтворення обстановки та обставин події, а суд не може проводити таку дію. Прокурор заперечував надсиланню справи на додаткове розслідування мотивуючи тим, що свідок не зацікавлений у результатах справи. Але суд вважав за необхідне перевірити показання свідка.

Як необхідно вирішити заявлене клопотання?

7. Місцевим судом розглядається кримінальна справа по обвинуваченню Шиманського по ч. 2 ст. 121 КК (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого). У судовому засіданні прокурор і потерпіла (жінка померлого) з такою кваліфікацією були згодні. Але суд після закінчення судового розгляду дійшов висновку, що підсудний мав намір умисно позбавити життя потерпілого і його дії слід кваліфікувати по ч. 1 ст. 115 КК.

Чи можливо змінити кваліфікацію злочину у суді? Чи є підстави надіслати кримінальну справу на додаткове розслідування?

8. Черняк притягнутий до кримінальної відповідальності за отримання хабара по ч. 1 ст. 368 КК. Розглядаючи кримінальну справу суд дійшов висновку, що підсудний після скоєного злочину змінив місце роботи, його поведінка була належною, у скоєному злочині розкаявся, у зв’язку з чим його не можна вважати суспільно небезпечним. Суд прийняв рішення звільнити Черняка від покарання на підставі вимог ч. 4 ст. 74 КК і кримінальну справу закрив.

Чи вірне рішення суду?

9. Місцевий районний суд визнав винним Осадчого у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК. Під час ознайомлення з протоколом судового засідання захисник звернув увагу на те, що в протоколі відсутні заперечення відносно дій головуючого, які заявив захисник і прокурор під час засідання. Захисник приніс зауваження на протокол судового засідання.

Хто і в якому порядку, у який термін повинен розглянути ці зауваження?

10. Мінаєв і Чернега обвинувачувались у скоєні розбійного нападу за попередньою змовою (ч. 2 ст. 187 КК). Під час досудового розслідування Чернега втік з під варти. Матеріали кримінальної справи відносно Чернеги були виділені в окреме провадження і його було оголошено в розшук. Відносно Мінаєва розслідування було закінчене і справа направлена до суду, який призначив її до розгляду. У підготовчий частині судового засідання прокурор заявив клопотання щодо повернення кримінальної справи на додаткове розслідування у зв’язку з тим, що напередодні Чернегу було затримано і провадження у його справі відновлене. Прокурор вважав, що кримінальні справи необхідно об’єднати в одне провадження, закінчити розслідування відносно обох обвинувачених і надіслати до суду. Захисник заперечував проти додаткового слідства, оскільки кримінально-процесуальне законодавство не передбачає такої підстави для направлення справи на додаткове розслідування із судового засідання.

Яке рішення необхідно прийняти суду?

11. Кубенко обвинувачувався у порушенні правил безпеки дорожнього руху та наїзді на 8-ми річного хлопчика, який від отриманих пошкоджень помер. Обвинувачення було побудоване на непрямих доказах, які у сукупності давали підстави для висновку, що наїзд скоїв Кубенко. Під час досудового слідства та розгляду справи у суді Кубенко винним себе не визнав. Після дослідження усіх доказів головуючий запитав у всіх учасників процесу чи бажають вони висловитись або доповнити судове слідство. Кубенко заявив, що визнає себе винним і у зв’язку з цим у нього немає ніяких доповнень та заяв до судового слідства. Захисник заявив клопотання про проведення нового допиту підсудного. Прокурор заперечував задовольняти таке клопотання на підставі того, що Кубенко вже був допитаний.

Яким чином необхідно вирішити таке клопотання?

12. Місцевим судом розглядається кримінальна справа по обвинуваченню Пархоменко у вбивстві (ч. 1 ст. 115 КК). Під час досудового слідства обвинувачений неодноразово змінював показання, а у судовому засіданні взагалі відмовився свідчити і винним себе не визнав. Після допиту кількох свідків підсудний вирішив дати показання і суд його допитав. Пархоменко пояснив, що він нікого не вбивав, але не міг раніше розповісти правду і давав різні показання тому що, з ранку до пізнього вечора був зі своєю знайомою біля річки у лісі. Оскільки його знайома заміжня, він раніше не назвав її, а зараз побачивши її у залі судового засідання вирішив все розповісти, після чого звернувся до суду з проханням допитати його знайому Матусевич. Захисник підтримав клопотання підсудного. Але прокурор заперечував проти допиту Матусевич пояснюючи тим, що вона знаходилась у залі судового засідання, чула показання свідків, до того ж підсудний в її присутності детально розповів де вони провели день, як туди доїхали та інші подробиці.

Яке рішення слід прийняти суду?

13. 19-ти річний Співак та 17-ти річний Миронов за попередньою змовою у групі скоїли крадіжку речей на суму 2000 грн. На таку ж суму потерпілий заявив цивільний позов. Відносно неповнолітнього Миронова кримінальну справу суд закрив під час попереднього розгляду на підставі ст. 48 КК. Відносно Співака кримінальна справа була розглянута і суд виніс обвинувальний вирок.

Яким чином необхідно вирішити питання по цивільному позову?