Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мет.рек., прз, 2008, денна.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
21.11.2018
Размер:
830.46 Кб
Скачать

Методичні рекомендації до підготовки к практичному заняттю

Досудове розслідування – друга стадія кримінального процесу, яка наступає після порушення кримінальної справи. Успішне здійснення задач кримінального судочинства було б неможливе безпосередньо у суді тому, що для повного, всебічного і об’єктивного дослідження судом обставин справи необхідна велика підготовча робота пов’язана з виявленням, закріпленням і перевіркою доказів, що підтверджують винуватість особи у скоєні злочину.

Досудове розслідування може мати дві складових частини – дізнання та досудове слідство (якщо кримінальна справа порушена органом дізнання і у встановлені законом строки передана слідчому), а також досудове розслідування може складатись тільки з досудового слідства (якщо кримінальна справа порушена прокурором або слідчим).

Назва слідства “досудовим” пов’язана з тим, що воно попереджає судове слідство і призване забезпечити успішне проведення судового розгляду. Перед досудовим розслідуванням поставлені свої специфічні задачі, що можна визначити аналізуючи вимоги ст.ст. 2, 23, 23¹, 29 КПК. Для досудового розслідування характерне коло посадових осіб. Після вивчення вимог ст.ст. 102, 103, 114, 114¹ КПК слід назвати тих осіб, що мають право здійснювати досудове слідство, а також осіб, що можуть приймати у ньому участь.

Готуючись до відповіді на перше запитання семінару важливо засвоїти співвідношення між змістом визначення “досудове розслідування” і його складовими – “дізнанням” і “досудовим слідством”.

Як процесуальне поняття дізнання означає частину досудового розслідування у якій проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи з метою виявлення ознак злочину і встановлення осіб, що скоїли злочин (ст. 103 КПК). Дізнання здійснюється посадовими особами, що перелічені у ст. 101 КПК. Порядок провадження дізнання у кримінальному процесі залежить від того, ознаки якого злочину виявлені – тяжкого або такого, що не є тяжким. У такому разі є підстави вважати, що йдеться про два види дізнання у кримінальному процесі:

    1. дізнання про злочини, що не є тяжкими;

    2. дізнання про тяжкі злочини.

Під час самостійної підготовки питання про види дізнання слід вивчити вимоги ст.ст. 104, 108, 109 КПК визначити різницю про порядок їх провадження. Крім того, вивчаючи питання дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими, необхідно розкрити зміст поняття “встановлення особи”, з яким закон пов’язує обчислення строків дізнання цієї категорії справ, а в ряді випадків і строку досудового слідства в цілому (ч. 5 ст. 120 КПК).

Загальні положення досудового слідства можна розглянути як встановлені законом і обумовлені принципами кримінального процесу правила, що виражають характерні особливості досудового слідства, як самостійної стадії процесу, і визначають найбільш суттєві вимоги, що пред’являються до порядку провадження слідчих дій та прийняття рішень.

Загальні положення досудового слідства містять правові положення, що забезпечують єдиний і обов’язковий по всіх кримінальних справах процесуальний порядок розслідування. Основні положення досудового слідства викладені у главі 11 КПК (ст.ст. 111-130 КПК).