Тема № 15. Підсудність кримінальних справ Питання для обговорення

1. Судова система України

2. Поняття та значення підсудності

3. Види підсудності

4. Передача справи з одного суду до іншого

5. Направлення справи за підсудністю

6. Недопустимість спорів про підсудність

Нормативний матеріал та література

1. Бринцев В.Д. Единоличный судья в правовом государстве. Его статус и функции. Х., 1995

2. Гусев Л.Н. Подследственность и подсудность в советском уголовном процессе. М., 1974

3. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993 - № 8 – с. 56

4. Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002 - № 10 – с.441

5. Михайлова Т.А. Предание суду в советском уголовном процессе. М., 1981

6. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України. Навчальний посібник / за ред. Ю.М. Грошевого. Х., 2002

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 4 “Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів” // Збірник Постанов Пленуму Верховного суду України (1972-2006). Х., 2006

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 р. № 10 “Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, що беруть участь у судочинстві” // Збірник Постанов Пленуму Верховного суду України (1972-2006). Х., 2006

Методичні рекомендації до підготовки к практичному заняттю

Змінами та доповненнями до законодавства України впроваджено основні конституційні засади судочинства єдині для всіх судів держави. Приведено у відповідність до Конституції систему судів загальної юрисдикції, її побудову за принципами територіальності й спеціалізації.

Згідно ст. 20 Закону України “Про судоустрій” – систему судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції складають місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний суд України.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя здійснюється виключно судами. Але щоб розмежувати повноваження різних ланок судової системи, а також окремих судів кожної ланки на здійснення правосуддя в конкретних кримінальних справах, необхідно звернутися за допомогою до правил про підсудність.

Підсудність – це сукупність юридичних ознак (властивостей) кримінальної справи, на основі яких кримінально-процесуальний закон визначає суд, що має право розглянути її і вирішити по суті пред’явленого обвинувачення.

Чинне законодавство України встановлює такі види підсудності:

- родову, або предметну;

- територіальну, або місцеву;

- спеціальну;

- персональну;

- альтернативну;

- за зв’язком справ.

До ознак (властивостей), які характеризують і визначають підсудність, належать ознаки самого злочину (рід, характер), суб’єкт злочину, місце його вчинення та зв’язок кримінальних справ між собою, якщо їх декілька.

З метою забезпечення найбільш об’єктивного і повного розгляду справи, а також найкращого забезпечення виховної ролі судового розгляду в окремих випадках справа може бути передана на розгляд суду за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків (ч.1 ст.38 КПК).

Суддя встановивши, що кримінальна справа не підсудна даному суду, надсилає її за підсудністю, про що виносить постанову (ч.1 ст. 41 КПК).

При розв’язанні можливих колізій під час визначення підсудності в кримінально-процесуальному законодавстві України діє загальне правило – спори про підсудність не допускаються.