Харківський базовий медичний коледж № 1

К О Н С П Е К Т Л Е К Ц І Й

з дисципліни "Медсестринство в хірургії"

Спеціальність: 5.110102 "Сестринська справа"

Склав: ___________________

Викладач_________________

Рецензент_________________

Обговорено на засіданні методичної

комісії _________________________

дисциплін

Протокол № _____ від ____________

Голова ЦМК ____________________

м.Харків 2008р.

Пояснювальна записка

Конспект лекцій з дисципліни "Медсестринство в хірургії" зі спеціальності 5.110102 "Сестринська справа" складений на основі діючої програми "Медсестринство в хірургії" для студентів медичних коледжів від 2007 року, робочої навчальної програми складеної за вимогами КМРСОНП містить такі модулі :

І- "Загальна хірургія"

ІІ – "Спеціальна хірургія"

з розподілом годин:

	Теорія	Практика
V семестр	13 год.	24 год.
VІ семестр	20 год.	86 год.
VІІ семестр	12 год.	28 год.
VІІІ семестр	12 год.	28 год.
ВСЬОГО	57 год.	166 год.

У зв’язку з реорганізацією системи охорони здоров’я та підготовки медичних кадрів в Україні постало питання про якісну нову підготовку медичних сестер. Медична сестра повинна мати грунтовну медичну освіту. Метою вивчення "Медсестринство в хірургії" є підготовка на високому фаховому рівні медичної сестри для роботи в хірургічних відділеннях стаціонару та поліклініки, яка повинна спостерігати за хворими, оцінювати їх стан, досконало володіти технікою медсестринських маніпуляцій, складати план медсестринського догляду за пацієнтом, доглядати за хворими, надавати першу долікарську допомогу, проводити профілактику післяопераційних ускладнень, диспансерне спостереження за хворими, пропагувати здоровий спосіб життя.

Після вивчення курсу студент повинен знати:

• принципи санітарно-протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичних установах;

• принципи організації роботи відділень хірургічного профілю;

• роль і завдання медсестри у лікувально-діагностичному процесі;

• направлення і транспортування хірургічних хворих за призначенням;

• універсальні потреби людини;

• етіологію, основні клінічні симптоми хірургічних захворювань;

• методи об’єктивного обстеження, діагностику, принципи лікування хірургічних хворих;

• принципи планування і організації індивідуального догляду за хірургічними хворими, методи диспансерного спостереження;

• тактику медичної сестри при наданні екстренної долікарської допомоги; принципи медичної етики і деонтології, міжособові аспекти спілкування.

Тематичний план лекційних занять.

Дисципліна "Медсестринство в хірургії".

Спеціальність 5.110102 "Сестринська справа".

	V семестр _______________ навч.рік
№	Тема лекцій	Кількість годин
1.	Вступ. Основні завдання хірургічної служби України.	1
2.	Обстеження пацієнта медичною сестрою.	2
3.	Профілактика хірургічної інфекції в діяльності м\с	2
4.	Профілактика хірургічної в діяльності м\с	2
5.	Гемостаз.	2
6.	Гемотрансфузії в діяльності медичної сестри.	2
7.	Ускладнення при гемотрансфузіях.	2
	ВСЬОГО	13
	VІ семестр _______________ навч.рік
№	Тема лекцій	Кількість годин
1.	Знеболювання.	2
2.	Десмургія.	2
3.	Лікування та діагностика хірургічних захворювань.	2
4.	Догляд за хворими в передопераційному періоді.	2
5.	Догляд за хворими в післяопераційному періоді.	2
6.	Закриті механічні ушкодження.	2
7.	Термічні ушкодження. Електротравма. Догляд за хворими.	2
8.	Хірургічні інфекційні захворювання.	2
9.	Догляд за онкологічними хворими.	2
10.	Синдром порушення кровообігу.	2
	ВСЬОГО	20
	VІІ семестр _______________ навч.рік
№	Тема лекцій	Кількість годин
1.	Захворювання та пошкодження голови.	2
2.	Захворювання та пошкодження шиї.	2
3.	Захворювання та пошкодження органів грудної клітки.	2
4.	Захворювання молочної залози.	2
5.	Травми живота та черевної порожнини.	2
6.	Гострий живіт.	2
	ВСЬОГО	12
	VІІІ семестр _______________ навч.рік
№	Тема лекцій	Кількість годин
1.	Травми прямої кишки.	2
2.	Травми органів сечостатевої системи (ССС).	2
3.	Захворювання органів ССС.	2
4.	Хірургічні захворювання хребта та тазу.	2
5.	Хірургічні захворювання кінцівок.	2
6.	Догляд за хворими з травмами кінцівок.	2
	ВСЬОГО	12

Тема: Догляд за хворими з захворюваннями та пошкодженнями грудної клітки"

План лекції.

1. Основні методи обстеження грудної клітки та її органів.

2. Забій і стиснення грудної клітки. Закриті ушкодження грудної клітки.

3. Поранення грудної клітки, їх ускладнення.

4. Гнійно-запальні захворювання грудної клітки, їх ускладнення.

Питання до лекції:

1. Які методи обстеження грудної клітки та її органів існують?

2. Яка ПМД в разі перелому ключиці та ребер?

3. Яка ПМД в разі закритого ушкодження грудної клітки?

Домашнє завдання:

Література:

О.М.Кіт "Медсестринство в хірургії" Укрмедкнига, 2002р.,с.332-346;

І.В.Роздольський Посібник з хірургії, Київ:Здоров’я, 2003р., с.304-321.

Догляд за хворими з пошкодженнями і захворюваннями грудної клітки і органів грудної порожнини.

Закрита травма грудної клітки.

До закритої травми грудної клітки відносять: забій, стиснення, струс, переломи ребер, ключиці.

Відкрита травма грудної клітки.

Розрізняють проникаючі та непроникаючі поранення грудної клітки. За характером ранового каналу вони поділяються на наскрізні і сліпі.

Проникаючі – це такі поранення, коли разом із шкірою, підшкірною клітковиною і м’язовим шаром пошкоджується парієтальна плевра, тобто порушується цілість усіх шарів грудної стінки, внаслідок чого плевральна порожнина має сполучення з навколишнім середовищем.

Пневмоторакс. При попаданні повітря в плевральну порожнину легеня стискається і спадається (колабується). Чим більше повітря в плевральній порожнині, тим більше спадається легеня. За поширеністю процесу розрізняють однобічний і двобічний пневматоракс. За ступенем колапсу легені: 1) частковий (колапс легені до 1\3 об’єму); 2) субтотальний (колапс легені до 2\3 об’єму); 3) тотальний (колапс легені більше 2\3 об’єму). За механізмом виникнення пневмоторакс може бути трьох видів: 1) відкритий; 2) закритий; 3) клапанний.

При відкритому пневматораксі плевральна порожнина сполучається із зовнішнім середовищем і повітря вільно заходить і виходить із порожнини через рановий канал грудної стінки. При цьому легеня спадається і виключається з акту дихання, виникає маятникоподібне зміщення середостіння з боку в бік – так зване "флотування середостіння", при якому серце, великі судини і нерви коливаються, як вітрильник при зміні вітру.

Таке флотування середостіння в поєднанні з дією атмосферного повітря на рецептори плеври призводить до розвитку тяжкого шоку, виникає "синдром кардіопульмональних порушень". Поряд із цим, при відкритому пневмотораксі може виникати "парадоксальне дихання", при якому легеня на боці пошкодження в момент вдиху спадається і розправляється в момент видиху. При цьому повітря з пошкодженої легені через біфуркацію трахеї попадає в здорову легеню. Вказаний феномен отримав назву "маятникоподібного дихання". Тяжке поранення грудної клітки в поєднанні з відкритим пневмотораксом характеризується раннім розвитком інфекції плевральної порожнини.

При закритому пневмотораксі плевральна порожнина не сполучається з навколишнім середовищем, оскільки рановий канал в грудній стінці або легені закривається. Кількість повітря, що попало в плевральну порожнину під час травми, як правило, невелика, легеня колабується частково, при сприятливому перебізі пневмотораксу повітря самостійно розсмоктується або легко видаляється при пункції.

Особливу загрозу для життя потерпілого становить клапанний (напружений) пневмоторакс, який характеризується прогресуючим накопиченням повітря в плевральній порожнині внаслідок утворення клапана в рановому каналі грудної стінки, в місці пошкодження бронха або легені.

При відкритому пневмотораксі його переводять у закритий. З цією метою при наданні першої допомоги слід накласти оклюзійну (герметичну) тимчасову пов’язку (липкий пластир, індивідуальний пакет, клейончасту прокладку). Хворим необхідно ввести знеболювальні та серцеві середники, провести вагосимпатичну блокаду за Вишневським. При наявності напруженого, або клапанного, пневмотораксу його переводять у відкритий. Для цього необхідно виконати пункцію плевральної порожнини товстою голкою (типу Дюфо) або дренування за методом Бюлау.

У тяжких випадках, при тотальному пневмотораксі необхідно проводити активне відсмоктування повітря за допомогою електро- або водоструминного відсмоктувача.

Гемоторакс – скупчення крові в плевральній порожнині внаслідок пошкодження міжреберних артерій (перелом ребер), великих судин, серця або тканини легені.

Клінічні ознаки. Залежать від темпу кровотечі і кількості накопиченої крові. Невелика кількість крові викликає біль у грудній клітці, кашель. У міру її збільшення виникає стиснення легені, зміщення середостіння, до яких приєднується задишка, ціаноз, вимушене положення хворого, наростають симптоми крововтрати (тахікардія, зниження артеріального тиску та ін.). При перкусії на боці поранення визначають притуплення легеневого звуку, при аускультації не вислуховують дихання.

Проба на наявність кровотечі, що продовжується. Якщо кров, яку отримують з плевральної порожнини протягом 3-15 хв. згортається – кровотеча продовжується, якщо залишається незміною – зупинилась (з моменту кровотечі пройшло не менше 6 год.).

Лікування. Наявність гемотораксу є показанням до пункції або дренування плевральної порожнини.