Тема: "Вступ. Основні завдання хірургічної служби України". "Обстеження пацієнта медичною сестрою".

План лекції.

1. Початок розвитку хірургії. М.І.Пирогов – видатний хірург ХІХ ст.

2. Розвиток хірургії у ХХ ст.

3. Розвиток хірургії в Україні. Українська школа хірургії.

4. Організація хірургічної допомоги в Україні.

5. Перспективи сестринської діяльності із хірургічними пацієнтами.

Питання до лекції.

1. Що вивчає хірургія?

2. Назвіть етапи се6стринського процесу.

3. Назвіть мету сестринського процесу.

Домашнє завдання: .

Література:

О.М.Кіт "Медсестринство в хірургії" Укрмедкнига, 2002р.,с.5-20;

І.В.Роздольський Посібник з хірургії, Київ:Здоров’я, 2003р., с.3-10.

Поняття про хірургію та хірургічні хвороби.

Хірургія в перекладі з грецької мови означає рукодія (cheir – рука, ergon – дія), ремесло, майстерність. У широкому розумінні це поняття слід трактувати як розділ медицини, що вивчає захворювання, основними засобами лікування яких є оперативні втручання у патологічний процес за допомогою певних прийомів, методів, інструментів і техніки. Хірургія в сучасному вигляді являє собою одну з провідних спеціальностей медичної науки.

Усі хірургічні хвороби можна поділити на такі групи:

1. Вади розвитку та виродливості (уроджені вади серця, кінцівок, прямої кишки та ін.).

2. Набуті захворювання органів і тканин, найдоцільнішим методом лікування яких є операція (апендицит, калькульозний холецистит, пенетрація або малігнізація виразки шлунка й дванадцятипалої кишки, набуті грижі та ін.).

3. Хірургічна інфекція (абсцес, флегмона, остеоиієліт, газова гангрена та ін.).

4. Паразитарні захворювання (ехінокок, опісторхоз, єрсиніоз, амебна дизентерія та ін.).

5. Доброякісні та злоякісні пухлини (папілома, фіброма, рак, саркома та ін.).

6. Відкриті та закриті пошкодження органів і тканин.

Розвиток української хірургічної школи тісно пов’язаний з Росією. У 1701р. за наказом Петра І на Україні була створена Київська академія і медичні школи в Чернігові, Переяславі та Харкові. У 1737р. сенат прийняв рішення у великих містах "для пользования обывателей в их болезнях содержать лекарей".

Україна має честь зберігати на своїй землі останки двох найвидатніших вітчизняних хірургів ХІХ ст.: М.І.Пирогова, який вивів хірургію на наукову світову арену (похований у с.Вишня, що під Вінницею), і М.В.Скліфосовського, який гідно продовжив його справу (похований на Полтавщині).

Хірургія майбутнього не буде схожа на сучасну. На її озброєння прийде новітня й досконаліша техніка, яка дасть змогу швидко, безкровно й майстерно з’єднувати тканини. У цьому аспекті широке застосування знайдуть лапароскопічна, ендоваскулярна, лазерна хірургія, мікрохірургія та ін. Починаючи з нового століття, стрімко розвиватимуться нові напрямки медицини – такі, як віртуальна медицина, коли операцію здійснюватиме робот або мікроробот, а кваліфікований хірург стежитиме за його діями із спеціальної телевізійної кабіни, контролюючи і коригуючи її виконання. У новому столітті будуть широко застосовуватися штучні органи: легені, печінка, нирки, вирощені клонуванням за допомогою генної інженерії. Медикаменти самі "розпізнаватимуть" клітини ракових пухлин і діятимуть безпосередньо на них. Важливе значення надається розвитку гнотобіологічних засобів, які забезпечать післяопераційне лікування хворих в асептичному, безмікробному середовищі. Усе це сприятиме покращенню результатів хірургічних операцій.