4. Розмежування видатків між ланками бюджетної системи

Розмежування видатків між бюджетами, що встановлені в Бюджетному кодексі України здійснено відповідно до конституційного рівня повноважень з метою стабільного й уніфікованого порядку фінансування суспільних послуг, встановлення відповідальності за якість надання цих послуг, максимального наближення послуг до їх безпосереднього споживача.

Критерії розмежування видатків:

• субсидіарність (максимальне наближення послуг до споживача);

• територіальна відповідність;

• територіальна диференціація;

• наявність зовнішніх ефектів;

• наявність ефекту масштабу (економії).

Видатки бюджетної системи можна поділити на три види:

1. на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності, суверенітету, незалежного судочинства, видатки, що не можуть бути передані на виконання АРК та місцевому самоврядуванню;

2. визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання АРК, місцевому самоврядуванню на основі принципу субсидіарності;

3. на реалізацію прав та обов’язків АРК, місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені Законодавством України.

Розмежування видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з метою забезпечення повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. За цим принципом видатки місцевого бюджету розподіляються на три групи:

1 група – на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують необхідне, першочергове надання соціальних послуг гарантованих державою, що розташовані найближче до споживачів (джерело фінансування – бюджети сіл, селищ, міст та їх об’єднань);

2 група – на фінансування бюджетних установ і заходів, котрі забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України (бюджети міст, областей, районів);

3 група - на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян або фінансування програм, потреба у яких існує в усіх регіонах країни (бюджети областей, АРК).

Тема 4. Міжбюджетні відносини

1. Принципи міжбюджетних відносин.

2. Фінансове вирівнювання.

3. Міжбюджетні трансферти.

1. Принципи міжбюджетних відносин

Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Міжбюджетні відносини можливо визначити як взаємовідносини між різними рівнями влади з приводу:

• розподілу видаткових повноважень та відповідальності між органами влади й управління різних рівнів;

• розподілу податкових повноважень та дохідних джерел між органами влади та управління різних рівнів;

• бюджетного вирівнювання й фінансової допомоги.

В залежності від напрямку фінансових потоків бюджетних ресурсів розрізняють наступні види міжбюджетних відносин:

• вертикальні міжбюджетні відносини - між Державним бюджетом та відповідним місцевим бюджетом;

• горизонтальні міжбюджетні відносини - між місцевими бюджетами одного рівня.

Механізм міжбюджетних відносин – сукупність способів організації фінансово-економічних відносин та зв’язків з метою забезпечення сприятливих умов економічного і соціального розвитку відповідних територій.

Механізм міжбюджетних відносин уключає:

• відповідні інституції та правові структури (Міністерство фінансів, органи управління бюджетним процесом і його учасники);

• форми міжбюджетних відносин (бюджетний унітаризм, за якого фіскальна функція належить центральному рівню, та фіскальний федералізм, який характеризується трирівневою фіскальною системою);

• моделі міжбюджетних відносин (в умовах бюжетного унітаризму: централізована, децентралізована моделі; в умовах федералізму: дуалістична, корпоративна моделі);

• методи міжбюджетних відносин ( визначення власних доходів, закріплення доходів, метод регулюючих доходів, трансфертний метод, метод вилучення коштів, кредитування, балансовий, делегуючий метод, коли один місцевий бюджет передає іншому місцевому бюджетові одного рівня кошти);

• інструменти міжбюджетних відносин (регулюючі податки, субвенції, субсидії, дотації, дотації вирівнювання, кредити).

Принципи організації міжбюджетних відносин:

• економічна ефективність (витрати відповідають очікуваним результатам);

• бюжетна відповідність (обсяги фінансових ресурсів відповідають фінансовим можливостям джерел);

• соціальна справедливість (перерозподіл бюджетних ресурсів має відбуватися справедливо по відношенню до того чи інщого міста, регіону);

• політична консолідація;

• територіальна інтеграція.