Тема 7. Бюджетне планування.

1. Бюджетне прогнозування.

2. Середньострокове бюджетне планування.

3. Щорічне планування Державного бюджету.

4. Щорічне планування місцевих бюджетів.

5. Кошторисне бюджетне планування.

1. Бюджетне прогнозування.

Бюджетне прогнозування – це процес складання прогнозу доходів і видатків бюджетної системи на майбутні періоди, що базується на економічних і специфічних припущеннях у галузі фінансової політики.

Бюджетне прогнозування має відбуватися у формі:

• формування бюджетної стратегії держави;

• формування бюджетної політики держави та органів місцевого самоврядування.

Бюджетна стратегія держави має формуватися на середньо- та довгостроковий період шляхом визначення головної мети, цілей та завдань. Головні цілі бюджетної стратегії мають формуватися за напрямами:

• економічний (підтримка малого бізнесу, створення умов для підтримки інвестування великого іноземного чи вітчизняного бізнесу);

• соціальний (розвиток людського капіталу – освіта, поліпшення демографічних показників у країні);

• фінансовий (пов'язаний із системою управління державними фінансами).

У межах кожного цільового напряму мають бути сформовані відповідні завдання та розроблені заходи.

Так, на період 2006-2008 року урядом визначалася мета досягнення довгострокового сталого розвитку економіки заради підвищення добробуту населення. На період 2008-2010 року метою бюджетної стратегій визначено – побудова конкурентоспроможної соціально-орієнтованої ринкової економіки та інтеграція у європейське співтовариство.

Бюджетна стратегія повинна мати форму законодавчого акта (на сьогодні приймається постановами Кабінету Міністрів України). Відповідно до стратегії має формуватися бюджетна політика та відбуватися поточне (щорічне) бюджетне планування.

Основні напрями бюджетної політики формуються урядом щорічно, затверджуються у формі бюджетної резолюції (розробляється Кабінетом Міністрів, затверджується постановою Верховної Ради України).

Бюджетна політика – система науково - обґрунтованих законодавчо - визначених засад (функцій, принципів, методів, інструментів, показників) та заходів щодо вдосконалення розвитку взаємовідносин між ланками бюджетної системи для оптимального збалансування параметрів бюджету з урахуванням визначених пріоритетів.

2. Середньострокове бюджетне планування

Середньострокове бюджетне планування полягає у визначенні на підставі програми діяльності уряду головними розпорядниками бюджетних коштів плану своєї діяльності на середньостроковий період (3-5 років) (обсяг коштів необхідний для досягнення поставлених цілей), запроваджено в Україні з 2004 р.

Мета середньострокового бюджетного планування:

• поліпшення макроекономічного балансу;

• забезпечення відкритості у досягненні відповідних цілей протягом 3-5 років;

• дотримання пріоритетів у сфері державних видатків;

• забезпечення можливості контролю за реалізацією поставлених цілей;

• визначення загальних цілей бюджетної політики;

• можливість ініціювання змін у державній політиці;

• удосконалення механізму розподілу бюджетних коштів;

• підвищення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за ефективне та раціональне використання бюджетних асигнувань;

• посилення загального бюджетного контролю.

У середньостроковому плануванні застосовується програмно-цільовий метод бюджетування – управління бюджетом за умови витрачання бюджетних коштів лише з метою досягнення соціально - значущих результатів. За цим методом обовязково планується видаткова частина Державного бюджету (видатки місцевих бюджетів – за рішенням відповідної ради).

Ознаки програмно-цільового методу бюджетного планування:

• зосередженість на результатах, яких необхідно досягти;

• можливість оцінювання наслідків бюджетних рішень у процесі не прийняття;

• посилення відповідальності за витрачання бюджетних коштів;

• можливість аналізу витрат на основі результативності;

• забезпечення прозорості бюджетного процесу.

Результатом застосування програмно-цільового методу бюджетного планування є бюджетна програма – систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань, виконання яких пропонує і здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Бюджетні програми складаються відповідно до прийнятої стандартної форми (паспорт бюджетної програми) та передбачають: мету; завдання; напрями діяльності; відповідального виконавця; результативні показники. Бюджетна програма складається з: підпрограм (містять деталізацію задач, ключові показники результативності); проектів (сукупність напрямів діяльності; мають строки початку та завершення, перелік детальних показників результативності, джерела фінансування, статті видатків за економічною класифікацією).

Показники результативності бюджетної програми:

• показники витрат або вхідних ресурсів (кількість установ, обладнання, штатних одиниць);

• показники обсягу робіт (планова кількість учнів, лікувальних ліжко-місць, кількість житла, доріг, що потребує ремонту);

• показники обсягу виконаних робіт (кінцевого продукту);

• показники ефективності, рентабельності (кількість учнів на 1 вчителя, хворих на 1 лікаря, обсяг фінансових ресурсів на 1 працівника тощо);

• показники якості (отримання ефектів від реалізації програми).