2. Стадії бюджетного процесу

Бюджетний процес — регламентована нормами права діяльність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Стадіями бюджетного процесу визнаються:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;

3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль, аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

3. Учасники бюджетного процесу

Учасниками бюджетного процесу є органи (державної влади та місцевого самоврядування), бюджетні установи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетними повноваженнями визнаються права й обов’язки учасників бюджетних правовідносин.

До учасників бюджетного процесу відносяться органи управління бюджетом:

• органи законодавчої та виконавчої влади (Верховна Рада України, місцеві ради, Президент України, Кабінет Міністрів України, Кабінет Міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих рад);

• органи оперативного управління бюджетом (органи системи Міністерства фінансів України: Міністерство фінансів, Міністерство фінансів АРК, обласні фінансові управління, фінансові управління міст Києва та Севастополя, міські та районні фінансові відділи; Державне казначейство України; Державне контрольно-ревізійне управління, Державна податкова адміністрація, Рахункова палата України);

• органи нефінансового профілю, які виконують свої функції, що пов’язані з бюджетом (по лінії формування доходів – митний комітет і його підрозділи, органи МВС, органи юстиції та нотаріальні контори, правоохоронні органи й інспекції; по лінії фінансування видатків – галузеві міністерства та відомства, підприємства, організації та установи).

Міністерству фінансів України належить провідне місце серед державних органів у сфері забезпечення бюджетної політики держави. Центральний апарат МФУ сформовано в 1992 р., його повноваження визначені у Положенні «Про Міністерство фінансів України», яке затверджено Указом Президента України 29.08.1999р.. МФУ забезпечує проведення єдиної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованих на реалізацію завдань соціального та економічного розвитку України.

Діяльність державної податкової служби в Україні регулюється Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 24.12.1993 р. До ситеми органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України; Державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; Державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах.

Державне казначейство України утворене на підставі Указу Президента України від 27.04.1995 року з метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету та підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних фінансових ресурсів, обліку фінансових ресурсів бюджетної системи України. До складу ДКУ входять: Головне управління Державного казначейства, територіальні обласні управління, управління у районах, містах, районах міст.

Державне контрольно – ревізійна служба України функціонує згідно з законом «Про Державну контрольно – ревізійну службу в Україні» від 1993 р., яким визначено її статус, функції та правові засади діяльності. До складу ДЕРСУ входять: Головне контрольно – ревізійного управління України, Головні контрольно – ревізійні управління в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно – ревізійні районні управління, відділення. Головним завданням ДКРСУ є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням та достовірністю бухгалтерського обліку й звітності розпорядників бюджетних коштів різних рівнів та одержувачів бюджетних коштів.

Рахункова палата України – здійснює свою діяльність самостійно від інших органів державної влади. Рахункова палата є вищим органом державного фінансово-економічного контролю. Здійснює фінансовий контроль за здійснення окримх стадій бюджетного процесу , що повязання з виокннням бюджету та звітністю про його виконання.

Учасниками бюджетного процесу визначаються розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. Розпорядники бюджетних коштів, що за обсягом наданих прав можуть бути як:

• головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують бюджетні повноваження шляхом установлення бюджетних призначень.

• розпорядники 2-го рівня – бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на: отримання асигнувань; прийняття зобов’язань; здійснення виплат та виконання функцій установою; здійснення виплат та розподіл виділених асигнувань для переказу розпорядникам 3-го рівня або одержувачам, що їм підпорядковані.

• розпорядники 3-го рівня – бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на: отримання асигнувань; прийняття зобов’язань; здійснення виплат на виконання функцій фінансової установи.

Бюджетне призначення — повноваження, надане головному розпорядникові бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне асигнування — повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне зобов’язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Функції головного розпорядника бюджетних коштів:

1. розробклення плану діяльності відповідно до завдань, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

2. складання проекту кошторису, бюджетного запиту, що містять пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів;

3. подання до Міністерства фінансів чи до місцевого фінансового органу бюджетного запиту і проекту кошторису;

4. отримання бюджетних призначень шляхом їх затвердження у Законі України про Державний бюджет чи рішенні про місцевий бюджет;

5. доведення до розпорядників нижчого рівня (або одержувачів) відомостей про обсяги асигнувань;

6. здійснення управління бюджетними асигнуваннями;

7. затвердження кошторису розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня;

8. здійснення внутрішнього контролю за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками нижчого рівня та одержувачами і контролю за витрачання ними бюджетних коштів;

9. отримання звітів від розпорядників нижчого рівня й аналіз ефективності використання бюджетних коштів.