- •Тема 1 Зміст, історія розвитку менеджменту та підходи до нього.
- •Тема 2 Поняття організації як об’єкту менеджменту.
- •Тема 3. Планування як функція менеджменту.
- •Тема 5 Мотивація як функція менеджменту.
- •Модуль 2 Менеджмент та його практичне застосування в Україні.
- •Тема 6 Контроль як функція менеджменту.
- •Тема 7 Методи менеджменту. Комунікації в менеджменті.
- •Тема 9 Управління колективами (групами) працівників.
- •Тема 10 Керівництво в організації. Лідерство.
- •Тема 1 Зміст, історія розвитку менеджменту та підходи до нього.
- •2. Суб’єкт, об’єкт менеджменту, його предмет і засоби, цілі, мета та функції.
- •3. Еволюція концепції менеджменту.
- •Основні підходи до менеджменту
- •4. Сучасні теорії та концепції розвитку менеджменту.
- •1. Теорія загальних систем
- •2. Теорія "поведінки людини" Кріса Арджеріса
- •3. Теорії „х" і „y" Дугласа Мак-Грегора
- •4. Теорія "z", або японська модель менеджменту
- •Тема 2 Поняття організації як об’єкту менеджменту.
- •2. Внутрішнє середовище організації.
- •3. Зовнішнє середовище організації.
- •Тема 3. Планування як функція менеджменту.
- •Р ис. 1 Взаємозв’язок планування з контролем
- •2. Стратегічне планування.
- •Swot-аналіз товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта".
- •3 .Вибір стратегії за визначеними критеріями.
- •4. Планування реалізації стратегій.
- •1. 3 Погляду витрат:
- •2. З погляду управління фінансами:
- •3. З погляду комерційної діяльності:
- •4. З погляду загальної стратегії:
- •5. З погляду загального керівництва:
- •6 Стадій цього процесу:
- •4 .Тактичне планування.
- •4. Сутність і методологія розробки бізнес-плану.
- •Фази організаційного процесу
- •2. Лінійні і функціональні повноваження, їх делегування. Відповідальність і влада в процесі організації взаємодії.
- •3. Розрізняють два типи повноважень:
- •Основні види функціональних повноважень:
- •3. Централізація і децентралізація управління.
- •Опосередковані показники децентралізації:
- •Переваги децентралізації:
- •4. Організаційні структури управління. Принципи і фактори їх формування.
- •5. Класифікація і характеристики типів організаційних структур управління виробництвом.
- •Порівняльна характеристика механістичної і органічної організаційних структур т.Барнса і Дж.Сталкера.
- •1) Лінійний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки лінійних структур управління.
- •2) Функціональний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління.
- •3) Лінійно-функціональний та лінійно-штабний типи організаційних структур.
- •4) Бюрократичні структури управління.
- •Характеристики раціональної бюрократії
- •Переваги та недоліки продуктових організаційних структур управління.
- •Переваги та недоліки регіональних організаційних структур управління.
- •5). Типи адаптивних структур управління виробництвом.
- •Переваги та недоліки матричних організаційних структур управління.
- •6) Конгломератний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління.
- •Тема 5 Мотивація як функція менеджменту.
- •Першопочаткові концепції мотивації.
- •2. Основні сучасні теорії мотивації.
- •1. Змістовні теорії мотивації.
- •Теорію Герцберга можна зобразити у вигляді таблиці:
- •2. Процесійні теорії мотивації.
- •3. Формування систем матеріального стимулювання праці.
- •Тарифна система оплати праці.
- •4. Форми та системи оплати праці.
- •5. Державне регулювання оплати праці.
- •Тема 6 Контроль як функція менеджменту.
- •2. Процес контролю та його етапи.
- •1. Встановлення стандартів (критеріїв);
- •2. Порівняння досягнутих результатів зі стандартами;
- •3. Здійснення коригуючих дій.
- •3. Забезпечення ефективності контролю. Застосування інформаційно-управлінської системи контролю.
- •1.Залучати користувачів до процесу створення системи.
- •6. Модернізація системи і даних.
- •4. Система контролю виробничих процесів.
- •5. Сучасні форми контролю : контролінг та аудит.
- •Ф ункціонування системи контролінгу можна зобразити наступним чином:
- •Список використаної літератури
- •Економічні
- •Адміністративні (організаційно-розпорядчі)
- •3. Соціально-психологічні
- •1. Економічні методи менеджменту.
- •2. Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •4. Взаємозв’язок функцій та методів менеджменту.
- •2. Поняття і загальна характеристика комунікацій у менеджменті.
- •1. Між організацією і зовнішнім середовищем.
- •2. В межах внутрішнього середовища організації.
- •Між різними підрозділами
- •Між менеджером (керівником) і його робочою групою (апаратом), між членами групи
- •Через неформальні комунікації
- •Найпоширеніші чутки в організації
- •3. Інформація, її класифікація. Вимоги до якості інформації.
- •4. Комунікаційний процес, його базові елементи. Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу.
- •- Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу. Удосконалення міжособових комунікацій.
- •Удосконалення організаційних комунікацій.
- •5. Організація комунікаційного процесу.
- •1. Організація масиву інформації.
- •2. Організація потоків інформації.
- •3. Організація технологічного процесу обробки інформації.
- •4. Документація та діловодство.
- •5. Графіки та їх роль у менеджменті
- •Список використаної літератури.
- •2. Технологія прийняття та реалізації рішення.
- •Методика групового ухвалення рішень
- •1) Колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення.
- •2) Номінальний груповий спосіб.
- •3) Метод “дельфі” (дельфійський спосіб).
- •3. Класифікація рішень.
- •4. Методи оптимізації прийняття управлінських рішень.
- •5. Типи і види моделей, які застосовуються в управлінській практиці.
- •Порівняльний аналіз програмованих і непрограмованих рішень
- •Переваги та вади групового ухвалення
- •С писок використаної літератури
- •Тема 9 Управління колективами (групами) працівників.
- •2. Специфіка взаємодії формальних і неформальних груп.
- •3. Фактори забезпечення ефективної діяльності груп.
- •Список використаної літератури
- •Тема 10 Керівництво в організації. Лідерство.
- •2. Форми влади. Вплив через переконання і залучення працівників до управління.
- •3. Теорії лідерства. Стилі керівництва.
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво Чотири базових системи Лайкерта
- •4. Підходи зарубіжних та вітчизняних теоретиків менеджменту до систем керівництва.
- •Характеристика окремих аспектів японського та американського менеджменту в сучасних умовах
- •Список використаної літератури
-
Через неформальні комунікації
Канал неформальних комунікацій можна назвати каналом розповсюдження чуток.
Чутки "вирують" біля автоматів з охолодженою водою, по коридорам, в столових і будь-якому іншому місці, де люди збираються групами. Оскільки по каналам чуток інформація передається набагато швидше ніж по каналам формального повідомлення, керівники користуються першими для розповсюдження певної інформації або відомостей типу “тільки між нами”. Дослідження показують, що інформація, яка передається по каналам неформального повідомлення, тобто чутки, найчастіше виявляються точними.
Таблиця 2
Найпоширеніші чутки в організації
Майбутні скорочення робітників |
Нові міри покарання за запізнення |
Зміни в структурі організації |
Майбутні переміщення та підвищення |
Детальний виклад суперечки двох керівників на останній нараді по збуту |
Хто кому призначає зустріч після роботи |
3. Інформація, її класифікація. Вимоги до якості інформації.
Інформація - це сукупність повідомлень, які відображають конкретний стан явища, події, діяльності.
Інформацію можна класифікувати за певними ознаками:
за об’єктом - показники якості товарів, їх параметри: показники організаційно-технічного рівня виробництва, соціального розвитку колективу, охорони навколишнього середовища і т.д.;
по формі передачі - вербальна і невербальна;
за мінливістю в часі - умовно-постійне і умовно-змінне (разова, періодична);
за способом передачі — супутникова, електронна, телефонна, письмова і т.д.;
за режимом передачі: в нерегламентовані строки, по запиту, примусово в визначені терміни;
за призначенням або змістом — економічна, технічна, соціальна, організаційна, довідкова;
по відношенню об’єкта управління до суб’єкта: між організацією і зовнішнім середовищем; між підрозділами організації по вертикалі і горизонталі, між керівниками і виконавцями, неформальна інформація;
за повнотою охоплення явища: повна, часткова, надлишкова.
Носіями інформації є документи, перфострічки, перфокарти, магнітофонні стрічки, плакати, схеми і т. ін. Інформація може надходити за централізованою, децентралізованою та змішаною схемою.
Основні вимоги до якості інформації:
-
своєчасність; достовірність і надійність; достатність; комплексність системи інформації; адресність; правова коректність інформації; технологічність збирання, обробки, передачі; багатократність використання; актуальність; доступність, конкретність; можливість кодування; структурованість; лаконічність; обмеження доступу – захист інформації
4. Комунікаційний процес, його базові елементи. Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу.
Комунікаційний процес - це процес обміну інформацією між двома і декількома людьми, працівниками з метою розв’язання певної проблеми. Мескон, Альберт та Хедоурі виділяють такі складові елементи процесу комунікацій:
• відправник джерела - особа, що генерує ідеї, збирає інформацію і передає її;
• повідомлення - інформаційна ідея, яка закодована за допомогою символів;
• канал - засіб передачі інформації;
• отримувач (споживач) - особа для якої призначена інформація, яку вона інтерпретує.
При обміні інформація проходить декілька взаємопов’язаних етапів. Їх завдання: скласти повідомлення і використати канал для його передачі таким чином, щоб обидві сторони (відправник і отримувач) зрозуміли запропоновану ідею. Кожний етап одночасно є точкою в якій зміст може викривитись або втрачатись.
Цими етапами є:
1) формування або вибір ідеї (зародження ідеї); 2) кодування (окреслення інформації за допомогою слів, зображень, символів, а інколи і інтонації, жестів);
3) вибір каналу (способу передачі інформації); 4) передача ідеї; 5) декодування (переклад символів відправника в думки отримувача); 6) здійснення зворотного зв’язку (відправник і отримувач міняються комунікаційними ролями).
У комунікаційних процесах постійно виникають шуми. Шум - це те, що деформує зміст (відхилення, помилки тощо). Отже, слід враховувати можливі неточності при передачі інформації. Доцільно пам’ятати також про те, що часто комунікаційний процес триває лише кілька секунд, тобто практично миттєво.
З метою забезпечення високої якості комунікаційних процесів слід орієнтуватись на два види комунікацій:
• міжособові, які виникають між конкретними особами (працівниками);
• організаційні, які визначаються характером діяльності, побудовою, можливостями організації (підприємства).