- •Тема 1 Зміст, історія розвитку менеджменту та підходи до нього.
- •Тема 2 Поняття організації як об’єкту менеджменту.
- •Тема 3. Планування як функція менеджменту.
- •Тема 5 Мотивація як функція менеджменту.
- •Модуль 2 Менеджмент та його практичне застосування в Україні.
- •Тема 6 Контроль як функція менеджменту.
- •Тема 7 Методи менеджменту. Комунікації в менеджменті.
- •Тема 9 Управління колективами (групами) працівників.
- •Тема 10 Керівництво в організації. Лідерство.
- •Тема 1 Зміст, історія розвитку менеджменту та підходи до нього.
- •2. Суб’єкт, об’єкт менеджменту, його предмет і засоби, цілі, мета та функції.
- •3. Еволюція концепції менеджменту.
- •Основні підходи до менеджменту
- •4. Сучасні теорії та концепції розвитку менеджменту.
- •1. Теорія загальних систем
- •2. Теорія "поведінки людини" Кріса Арджеріса
- •3. Теорії „х" і „y" Дугласа Мак-Грегора
- •4. Теорія "z", або японська модель менеджменту
- •Тема 2 Поняття організації як об’єкту менеджменту.
- •2. Внутрішнє середовище організації.
- •3. Зовнішнє середовище організації.
- •Тема 3. Планування як функція менеджменту.
- •Р ис. 1 Взаємозв’язок планування з контролем
- •2. Стратегічне планування.
- •Swot-аналіз товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта".
- •3 .Вибір стратегії за визначеними критеріями.
- •4. Планування реалізації стратегій.
- •1. 3 Погляду витрат:
- •2. З погляду управління фінансами:
- •3. З погляду комерційної діяльності:
- •4. З погляду загальної стратегії:
- •5. З погляду загального керівництва:
- •6 Стадій цього процесу:
- •4 .Тактичне планування.
- •4. Сутність і методологія розробки бізнес-плану.
- •Фази організаційного процесу
- •2. Лінійні і функціональні повноваження, їх делегування. Відповідальність і влада в процесі організації взаємодії.
- •3. Розрізняють два типи повноважень:
- •Основні види функціональних повноважень:
- •3. Централізація і децентралізація управління.
- •Опосередковані показники децентралізації:
- •Переваги децентралізації:
- •4. Організаційні структури управління. Принципи і фактори їх формування.
- •5. Класифікація і характеристики типів організаційних структур управління виробництвом.
- •Порівняльна характеристика механістичної і органічної організаційних структур т.Барнса і Дж.Сталкера.
- •1) Лінійний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки лінійних структур управління.
- •2) Функціональний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління.
- •3) Лінійно-функціональний та лінійно-штабний типи організаційних структур.
- •4) Бюрократичні структури управління.
- •Характеристики раціональної бюрократії
- •Переваги та недоліки продуктових організаційних структур управління.
- •Переваги та недоліки регіональних організаційних структур управління.
- •5). Типи адаптивних структур управління виробництвом.
- •Переваги та недоліки матричних організаційних структур управління.
- •6) Конгломератний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління.
- •Тема 5 Мотивація як функція менеджменту.
- •Першопочаткові концепції мотивації.
- •2. Основні сучасні теорії мотивації.
- •1. Змістовні теорії мотивації.
- •Теорію Герцберга можна зобразити у вигляді таблиці:
- •2. Процесійні теорії мотивації.
- •3. Формування систем матеріального стимулювання праці.
- •Тарифна система оплати праці.
- •4. Форми та системи оплати праці.
- •5. Державне регулювання оплати праці.
- •Тема 6 Контроль як функція менеджменту.
- •2. Процес контролю та його етапи.
- •1. Встановлення стандартів (критеріїв);
- •2. Порівняння досягнутих результатів зі стандартами;
- •3. Здійснення коригуючих дій.
- •3. Забезпечення ефективності контролю. Застосування інформаційно-управлінської системи контролю.
- •1.Залучати користувачів до процесу створення системи.
- •6. Модернізація системи і даних.
- •4. Система контролю виробничих процесів.
- •5. Сучасні форми контролю : контролінг та аудит.
- •Ф ункціонування системи контролінгу можна зобразити наступним чином:
- •Список використаної літератури
- •Економічні
- •Адміністративні (організаційно-розпорядчі)
- •3. Соціально-психологічні
- •1. Економічні методи менеджменту.
- •2. Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •4. Взаємозв’язок функцій та методів менеджменту.
- •2. Поняття і загальна характеристика комунікацій у менеджменті.
- •1. Між організацією і зовнішнім середовищем.
- •2. В межах внутрішнього середовища організації.
- •Між різними підрозділами
- •Між менеджером (керівником) і його робочою групою (апаратом), між членами групи
- •Через неформальні комунікації
- •Найпоширеніші чутки в організації
- •3. Інформація, її класифікація. Вимоги до якості інформації.
- •4. Комунікаційний процес, його базові елементи. Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу.
- •- Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу. Удосконалення міжособових комунікацій.
- •Удосконалення організаційних комунікацій.
- •5. Організація комунікаційного процесу.
- •1. Організація масиву інформації.
- •2. Організація потоків інформації.
- •3. Організація технологічного процесу обробки інформації.
- •4. Документація та діловодство.
- •5. Графіки та їх роль у менеджменті
- •Список використаної літератури.
- •2. Технологія прийняття та реалізації рішення.
- •Методика групового ухвалення рішень
- •1) Колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення.
- •2) Номінальний груповий спосіб.
- •3) Метод “дельфі” (дельфійський спосіб).
- •3. Класифікація рішень.
- •4. Методи оптимізації прийняття управлінських рішень.
- •5. Типи і види моделей, які застосовуються в управлінській практиці.
- •Порівняльний аналіз програмованих і непрограмованих рішень
- •Переваги та вади групового ухвалення
- •С писок використаної літератури
- •Тема 9 Управління колективами (групами) працівників.
- •2. Специфіка взаємодії формальних і неформальних груп.
- •3. Фактори забезпечення ефективної діяльності груп.
- •Список використаної літератури
- •Тема 10 Керівництво в організації. Лідерство.
- •2. Форми влади. Вплив через переконання і залучення працівників до управління.
- •3. Теорії лідерства. Стилі керівництва.
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво Чотири базових системи Лайкерта
- •4. Підходи зарубіжних та вітчизняних теоретиків менеджменту до систем керівництва.
- •Характеристика окремих аспектів японського та американського менеджменту в сучасних умовах
- •Список використаної літератури
Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління.
Переваги |
Недоліки |
1. Високий рівень децентралізації влади. 2. Можливість швидкої диверсифікації з мінімальним порушенням існуючих у конгломераті зв’язків. 3. Наявність мінімальної залежності між структурами, що входять до складу конгломерату. |
1. Проблематичність дотримання загального іміджу в умовах достатньої стратегічної свободи. 2. Автономія підрозділів може блокувати досягнення вигод стратегічного поєднання. |
ВИСНОВКИ:
Таким чином, ми вивчили, як відбувається організація взаємодії на підприємстві і які організаційні структури для цього використовуються.
Тема 5 Мотивація як функція менеджменту.
1. Сутність процесу мотивації. Взаємозв’язок потреб, спонук, дій та цілей.
2. Основні теорії мотивації: а) змістовні теорії; б) процесійні теорії.
3. Формування систем матеріального стимулювання праці.
4. Форми та види оплати праці.
5. Державне регулювання оплати праці.
1. Сутність процесу мотивації. Взаємозв’язок потреб, спонук, дій та цілей.
Мотивація як функція менеджменту..
При плануванні та організації роботи керівники визначають, що конкретно повинно зробити дане підприємство (Як? Хто? Коли?). Якщо вибір цих рішень буде здійснений правильно та ефективно, - керівник отримає можливість координувати зусилля багатьох людей і заодно можливість реалізувати поставлені перед групою осіб цілі. На жаль, досить часто, керівники помилково вважають, що якщо якась організаційна структура чи який-небудь вид організаційної діяльності чудово “працюють” на папері, то вони також будуть “працювати” і в житті. Але це далеко не так. Керівник, для того, щоб ефективно рухатися на зустріч до своєї мети. Він має координувати роботу і “примушувати” працівників до її виконання. Менеджерів часто називають виконавчими керівниками, оскільки зміст діяльності управлінців середньою та низовою ланками полягає в тому, щоб забезпечити виконання завдань організації.
Керівники втілюють свої рішення в справу, використовуючи на практиці основні принципи мотивації. В цьому контексті, мотивації можна дати таке визначення :
Мотивація - це управлінська діяльність, функція менеджменту, яка забезпечує процес спонукання працівників на досягнення цілей організації або особистих цілей в інтересах організації.
Першопочаткові концепції мотивації.
Не зважаючи на те, що сьогодні основні припущення зазначені в першопочаткових концепціях мотивації неправильні, проте розглянути їх все ж таки потрібно.
-
Політика батога та пряника . За тисячі років до того, як слово “мотивація” почало вживатися, було добре відомо, що можна спеціально впливати на людей для того, щоб ефективно виконувати поставлену мету. Першим методом, що застосовувався для цього, був так званий метод батога та пряника. В Біблії, міфах та інших пам’ятках досить часто можна зустріти епізоди, де за виконання якогось завдання герою обіцялася винагорода, а за невиконання чи неналежне виконання передбачалося покарання. Також і на сучасному етапі розвитку цивілізації, а особливо у країнах, що розвиваються, цей метод ще досі використовується.
-
Намагання використовувати в управлінні методи психології. Як писали ще Тейлор та Гілбрет: “новина про теорію підсвідомого Фрейда поширилася по Європі і нарешті досягла Америки”. Проте на той час теза про те, що людина не завжди діє раціонально тоді звучала дуже радикально і менеджери з обережністю використовували її. Лише після досліджень Елтона Мейо це стало очевидним (експеримент був проведений на текстильній фабриці у Філадельфії в 1923 - 1924рр). Плинність кадрів на прядильній дільниці цієї фабрики становила 250%, тоді як на інших дільницях цей показник становив 5-6%. Матеріальні методи стимулювання, застосовані менеджерами виявилися неефективними і не вплинули на стан справи. 3 дозволу адміністрації Мейо та його колеги встановили для прядильників дві десятихвилинні перерви для відпочинку. Результати змінилися відразу і були вражаючими. Плинність кадрів різко знизилася, а продуктивність праці зросла. Ліквідувавши ці перерви дослідники спостерігали зворотні процеси. Результати експерименту впевнили Мейо в тому, що при організації виробництва до уваги має братися також, і психологія робітника, і особливо деяка її “нелогічність”. Він прийшов до висновку, що до цього часу в психологічних та економічних дослідженнях не досить велика увага приділялася психологічному чиннику, що у великій мірі не дозволяє менеджерам достатньо мотивувати працівників. Результати першого експерименту стали поштовхом до досліджень, які Мейо та його колеги провели в Хоторні в кінці 1920-х рр.
Психологічні теорії мотивації, що виникли в 1940 - х рр. розвиваються й по сьогоднішній день.
Перед тим, як перейти до розгляду теорій мотивації необхідно визначити термінологію, на якій базується мотивація. До основних категорій мотивації відносять: потреби, спонуки, винагорода.
Потреба - це відчуття фізіологічної або психологічної необхідності в чомусь. При аналізі мотиваційних теорій неможливо обійти питання потреб оскільки вони посідають центральне місце в даних теоріях. Психологи вважають, що людина відчуває потребу, коли вона відчуває фізіологічну чи психічну нестачу в чому-небудь. Потреби класифікують на первинні та вторинні.
Первинні потреби за своєю суттю фізіологічними та, як правило, вродженими. Це наприклад, потреби в їжі, воді, сні, сексі. Вторинні потреби по своїй природі є психологічними, вони пізнаються з досвідом і тому відрізняються в різних людей. Потреби зумовлюють мотивацію поведінки, а задоволення первинних потреб тягне за собою необхідність в задоволенні вторинних.
Спонука - це поведінський прояв потреби, сконцентрований на досягненні цілей, як засобу задоволення потреб.
Узагальнену модель мотивації через потреби можна зобразити так:
Винагорода - це задоволення специфічних для людини цінностей. Винагороди поділяються на внутрішні та зовнішні.
Внутрішні винагороди випливають з процесу роботи: почуття задоволення від досягнутого результату, змога самореалізації, можливість отримання цінного досвіду, спілкування і т. д.
Зовнішні винагороди дає сама організація. Це заробітна плата, просування в кар’єрі, престиж, отримання інших матеріальних цінностей (автомобіль, кабінет і т.д.), додаткові пільги (відпустки, пансіонати, медобслуговування).