- •Тема 1 Зміст, історія розвитку менеджменту та підходи до нього.
- •Тема 2 Поняття організації як об’єкту менеджменту.
- •Тема 3. Планування як функція менеджменту.
- •Тема 5 Мотивація як функція менеджменту.
- •Модуль 2 Менеджмент та його практичне застосування в Україні.
- •Тема 6 Контроль як функція менеджменту.
- •Тема 7 Методи менеджменту. Комунікації в менеджменті.
- •Тема 9 Управління колективами (групами) працівників.
- •Тема 10 Керівництво в організації. Лідерство.
- •Тема 1 Зміст, історія розвитку менеджменту та підходи до нього.
- •2. Суб’єкт, об’єкт менеджменту, його предмет і засоби, цілі, мета та функції.
- •3. Еволюція концепції менеджменту.
- •Основні підходи до менеджменту
- •4. Сучасні теорії та концепції розвитку менеджменту.
- •1. Теорія загальних систем
- •2. Теорія "поведінки людини" Кріса Арджеріса
- •3. Теорії „х" і „y" Дугласа Мак-Грегора
- •4. Теорія "z", або японська модель менеджменту
- •Тема 2 Поняття організації як об’єкту менеджменту.
- •2. Внутрішнє середовище організації.
- •3. Зовнішнє середовище організації.
- •Тема 3. Планування як функція менеджменту.
- •Р ис. 1 Взаємозв’язок планування з контролем
- •2. Стратегічне планування.
- •Swot-аналіз товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта".
- •3 .Вибір стратегії за визначеними критеріями.
- •4. Планування реалізації стратегій.
- •1. 3 Погляду витрат:
- •2. З погляду управління фінансами:
- •3. З погляду комерційної діяльності:
- •4. З погляду загальної стратегії:
- •5. З погляду загального керівництва:
- •6 Стадій цього процесу:
- •4 .Тактичне планування.
- •4. Сутність і методологія розробки бізнес-плану.
- •Фази організаційного процесу
- •2. Лінійні і функціональні повноваження, їх делегування. Відповідальність і влада в процесі організації взаємодії.
- •3. Розрізняють два типи повноважень:
- •Основні види функціональних повноважень:
- •3. Централізація і децентралізація управління.
- •Опосередковані показники децентралізації:
- •Переваги децентралізації:
- •4. Організаційні структури управління. Принципи і фактори їх формування.
- •5. Класифікація і характеристики типів організаційних структур управління виробництвом.
- •Порівняльна характеристика механістичної і органічної організаційних структур т.Барнса і Дж.Сталкера.
- •1) Лінійний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки лінійних структур управління.
- •2) Функціональний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління.
- •3) Лінійно-функціональний та лінійно-штабний типи організаційних структур.
- •4) Бюрократичні структури управління.
- •Характеристики раціональної бюрократії
- •Переваги та недоліки продуктових організаційних структур управління.
- •Переваги та недоліки регіональних організаційних структур управління.
- •5). Типи адаптивних структур управління виробництвом.
- •Переваги та недоліки матричних організаційних структур управління.
- •6) Конгломератний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління.
- •Тема 5 Мотивація як функція менеджменту.
- •Першопочаткові концепції мотивації.
- •2. Основні сучасні теорії мотивації.
- •1. Змістовні теорії мотивації.
- •Теорію Герцберга можна зобразити у вигляді таблиці:
- •2. Процесійні теорії мотивації.
- •3. Формування систем матеріального стимулювання праці.
- •Тарифна система оплати праці.
- •4. Форми та системи оплати праці.
- •5. Державне регулювання оплати праці.
- •Тема 6 Контроль як функція менеджменту.
- •2. Процес контролю та його етапи.
- •1. Встановлення стандартів (критеріїв);
- •2. Порівняння досягнутих результатів зі стандартами;
- •3. Здійснення коригуючих дій.
- •3. Забезпечення ефективності контролю. Застосування інформаційно-управлінської системи контролю.
- •1.Залучати користувачів до процесу створення системи.
- •6. Модернізація системи і даних.
- •4. Система контролю виробничих процесів.
- •5. Сучасні форми контролю : контролінг та аудит.
- •Ф ункціонування системи контролінгу можна зобразити наступним чином:
- •Список використаної літератури
- •Економічні
- •Адміністративні (організаційно-розпорядчі)
- •3. Соціально-психологічні
- •1. Економічні методи менеджменту.
- •2. Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •4. Взаємозв’язок функцій та методів менеджменту.
- •2. Поняття і загальна характеристика комунікацій у менеджменті.
- •1. Між організацією і зовнішнім середовищем.
- •2. В межах внутрішнього середовища організації.
- •Між різними підрозділами
- •Між менеджером (керівником) і його робочою групою (апаратом), між членами групи
- •Через неформальні комунікації
- •Найпоширеніші чутки в організації
- •3. Інформація, її класифікація. Вимоги до якості інформації.
- •4. Комунікаційний процес, його базові елементи. Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу.
- •- Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу. Удосконалення міжособових комунікацій.
- •Удосконалення організаційних комунікацій.
- •5. Організація комунікаційного процесу.
- •1. Організація масиву інформації.
- •2. Організація потоків інформації.
- •3. Організація технологічного процесу обробки інформації.
- •4. Документація та діловодство.
- •5. Графіки та їх роль у менеджменті
- •Список використаної літератури.
- •2. Технологія прийняття та реалізації рішення.
- •Методика групового ухвалення рішень
- •1) Колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення.
- •2) Номінальний груповий спосіб.
- •3) Метод “дельфі” (дельфійський спосіб).
- •3. Класифікація рішень.
- •4. Методи оптимізації прийняття управлінських рішень.
- •5. Типи і види моделей, які застосовуються в управлінській практиці.
- •Порівняльний аналіз програмованих і непрограмованих рішень
- •Переваги та вади групового ухвалення
- •С писок використаної літератури
- •Тема 9 Управління колективами (групами) працівників.
- •2. Специфіка взаємодії формальних і неформальних груп.
- •3. Фактори забезпечення ефективної діяльності груп.
- •Список використаної літератури
- •Тема 10 Керівництво в організації. Лідерство.
- •2. Форми влади. Вплив через переконання і залучення працівників до управління.
- •3. Теорії лідерства. Стилі керівництва.
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво Чотири базових системи Лайкерта
- •4. Підходи зарубіжних та вітчизняних теоретиків менеджменту до систем керівництва.
- •Характеристика окремих аспектів японського та американського менеджменту в сучасних умовах
- •Список використаної літератури
2. Адміністративні методи менеджменту.
Організаційні дії є способами впливу через документи тривалої дії. Вони здійснюються шляхом:
• організаційного регламентування, тобто через закони, декрети, положення, статути, укази, постанови і т. ін.;
• організаційного нормування витрат сировини, енергії, інструменту, розмірів амортизації, термінів впровадження нової техніки.
• організаційного інструктування через інструкції, правила, вимоги (наприклад – інструкція з експлуатації верстатів);
• організаційного інформування за допомогою актів, протоколів, доповідних записок, службових листів, телеграм, телефонограм, заяв.
Розпорядчі дії є способом короткотермінового впливу через усунення недоліків, відхилень тощо у ході виробничо-господарської діяльності. Розпорядчі дії реалізуються:
• наказами (їх віддають директор, його заступники);
• розпорядженнями (прерогатива начальників підрозділів, служб), які мають на меті виконання наказів;
• вказівками (застосовують усі менеджери), основним призначенням яких є виконання наказів і розпоряджень.
Дисциплінарні дії використовують згідно з конкретними ситуаціями. Виливаються в зауваження, догани, переміщення посадових осіб, звільнення тощо.
-
Соціально-психологічні методи менеджменту.
Соціально-психологічні методи управління посідають важливе місце в процесі управління, яке визначається роллю колективу в задоволенні соціальних потреб людини. Це конкретні способи і прийоми впливу на процеси, які відбуваються всередині нього.
Мета соціально-психологічних методів - забезпечити все зростаючі соціальні потреби людини, її всебічний гармонійний розвиток і підвищення на цій основі трудової активності та ефективної діяльності колективів. Вони можуть реалізовуватись різними способами (методами).
Вплив соціальних планів здійснюється шляхом створення умов праці, забезпечення відпочинку, організації побуту, медичного обслуговування тощо.
Моральні стимули впливають через нагородження орденами, медалями, грамотами, присвоєнням звань тощо.
Методи формування колективів та соціально-психологічного клімату в них забезпечують вплив на засадах добору його членів за кваліфікацією, характером, стажем тощо, розташування кадрів на робочих місцях і т. ін.
Методи соціального нормування дають змогу впорядкувати соціальні відносини між колективами і певними працівниками шляхом введення різних соціальних, моральних, етичних норм, які включають правила внутрішнього розпорядку, статути громадських організацій, кодекс робочої честі, правила виробничого етикету, форми дисциплінарних дій.
Методи соціального регулювання використовуються для впорядкування і гармонізації соціальних відносин шляхом виявлення і регулювання інтересів і цілей різних колективів, груп та осіб. Це статути громадських організацій, угоди, взаємні зобов’язання, системи добору, розподілу і почерговості задоволення соціальних потреб та інтересів.
Методи соціального почину, новаторства призначені для формування і підтримки в колективі найбільш прогресивних соціальних норм, інтересів, потреб, тенденцій соціального розвитку.
Психологічні методи управління спрямовані на регулювання стосунків між людьми шляхом створення оптимального психологічного клімату в колективі. До психологічних належать методи комплектування малих груп і колективів, гуманізація праці, психологічного впливу, професійного добору і навчання.
Конкретні соціально психологічні методи управління використовують на основі збирання соціальної інформації шляхом анкетування, вивчення документів, структурних карт, спостереження і самоспостереження тощо та аналізу цієї інформації.
У зв’язку з тим, що зміна соціальних параметрів колективів відбувається під впливом факторів, тривалого характеру дії, особливого значення в цьому процесі набуває соціальне прогнозування і планування.
Соціальне планування включає методи планування за історико-логічним критерієм, агрегування показників, диференційоване планування.