2. Основні сучасні теорії мотивації.

Протягом розвитку менеджменту склалася обґрунтована система теорії мотивації, яка є основою розробки прикладних механізмів мотивування працівників. Розрізняють різні теорії мотивації, які поділяють на дві категорії: змістовні та процесійні.

Змістовні теорії мотивації засновані на ідентифікації тих внутрішніх спонук (потреб), які примушують людину діяти так, а не інакше. Найбільш відомими змістовними теоріями є теорії Абрахама Маслоу, Девіда Мак-Клепланда та Фредеріка Герцберга, а також слід назвати вітчизняну теорію Туган-Барановського.

Процесійні теорії є більш сучасними і засновані в першу чергу на тому, як поводять себе люди із врахуванням їх пізнання та сприйняття. Найбільш відомими з них є теорія очікувань, теорія справедливості та модель мотивації Портера-Лоулера.

1. Змістовні теорії мотивації.

Вони, в першу чергу, визначають потреби, що спонукають людей до дії, особливо при визначенні об’єму та змісту роботи.

1) Ієрархія потреб за Маслоу. Один з перших дослідників, з працями якого пов’язані змістовні теорії, був А. Маслоу (представник школи поведінських наук). Створюючи свою теорію в 40-х роках XX ст., він виявив, що люди, працівники, мають багато різних потреб і вважав, що ці потреби можна розділити на 5 основних категорій:

• фізіологічні потреби, що є необхідними для виживання:

потреби в їжі, воді, повітрі тощо;

• потреби в безпеці та впевненості в майбутньому, вони залежать:

від фізіологічних потреб, потреб впевненості в майбутньому (для цього можна застосувати купівлю страхового полісу);

• соціальні потреби, іноді називають потребою в причетності - це поняття включає необхідність відчуття причетності до чого-небудь чи до кого-небудь, відчувати, що тебе сприймають інші і що ти маєш підтримку;

• потреба в повазі, включає потребу в самоствердженні власних досягнень, компенсації, поваги з боку оточуючих;

• потреба самовираження - потреба в реалізації своїх потенційних можливостей, як особистості та професіонала.

З а теорією Маслоу, всі ці потреби можна розмістити в строгу ієрархічну структуру, у якій в результаті задоволення первинних погреб працівник буде прагнути, чим далі, тим більше задоволення вторинних потреб.

Форма піраміди дає уявлення про співвідношення цих потреб. Первинними тут виступають потреби самовираження, поваги та соціальні потреби; всі інші - вторинні. Перш ніж потреба наступного рівня стане визначальним фактором поведінки, повинна бути задоволена потреба нижчого рівня. Але щоб більш високий рівень ієрархії потреб почав впливати на поведінку, не обов’язково задовольняти потреби нижчого рівня повністю, тобто якщо одна з потреб може домінувати, діяльність людини стимулюється не тільки нею. Практичне застосування даної теорії: відстежувати, які потреби в даний момент є домінуючими для особи і як зробити їх спонукою для досягнення цілей(особистих і організації).

2) Теорія потреб Мак-Клелланда. Дана теорія основну увагу приділяла потребам вищого порядку та їх задоволенню. Теоретик вважав, що людям властиві три види потреб: влади, успіху та причетності.

Потреба влади визначається як бажання впливати на інших людей. Люди, в яких ця потреба переважає, як правило проявляють себе як відверті та енергійні працівники, що не бояться конфронтації і відстоюють свої погляди. Це впевнені оратори, що потребують уваги з боку інших.

Люди з переважаючою потребою успіху - це ті, хто любить ризик, труднощі, в яких можна себе проявити. Вимагають досить великої уваги та винагороди за їх працю. Для них необхідно ставити завдання з помірним ступенем ризику та можливістю невдач, делегувати їм достатні повноваження , щоб була можливість проявити себе.

Мотивація, заснована на потребі в причетності. Такі люди заінтересовані в таких умовах праці, де їм буде надана велика можливість соціального спілкування.

3) Двофакторна теорія Герцберга. У другій половині 50-х років XX ст. Фредерік Герцберг з колегами розробив ще одну модель мотивації, засновану на потребах. Відповідно до висновків, отриманих Герцбергом під час експериментів, вчений стверджував, що потреби поділяються на дві великі категорії, які він називав “гігієнічні фактори” та “мотивації”.

Гігієнічні фактори пов’язані з навколишнім середовищем, в якому здійснюється праця, а мотивації - з самим характером та сутністю роботи. За Герцбергом при відсутності чи недостатності гігієнічних факторів працівники будуть невдоволені умовами праці, а при їх достатності , а також достатності мотивації все одно повного задоволення потреб, які весь час зростають, досягти неможливо.