Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курс лекцій 1-10 Менеджмент.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
13.11.2018
Размер:
1.94 Mб
Скачать

Переваги та недоліки продуктових організаційних структур управління.

Переваги

Недоліки

  1. Створення логічних і дієвих засобів централізації влади.

  2. Чітка система підзвітності менеджерів підрозділів за прибутки (збитки).

  3. Здатність швидко реагувати на зміну умов конкуренції, технології, попиту.

  4. Поліпшення координації робіт, наявність можливостей для підготовки менеджерів стратегічного рівня.

      1. Дублювання функцій на рівні корпорації і підрозділу.

      2. Збільшення витрат на утримання персоналу.

      3. Проблемність встановлення оптимального рівня децентралізації.

      4. Автономія підрозділів може блокувати досягнення вигод стратегічного приорітету.

      5. Наявність випадків надмірної конкуренції між підрозділами за ресурси та увагу корпорації.

Споживча структура управління, орієнтована на споживача, має підрозділи, виробничо-господарська діяльність яких спрямована на забезпечення потреб певних груп споживачів(покупців).

Регіональний тип організаційної структури управління виробництвом формується за географічним розташуванням підприємства.

При використанні регіонального типу організаційної структури передбачається, що відповідальність за всю діяльність компанії на внутрішньому і зовнішньому ринках розподіляється між самостійними регіональними підрозділами. Ці підрозділи за змістом і характером діяльності можуть бути як виробничі відділення і бути центрами прибутку, а можуть організовуватися в формі дочірніх компаній і бути центрами прибутку та центрами відповідальності.

В обох випадках регіональні підрозділи здійснюють координацію діяльності дочірніх збутових і виробничих компаній у своєму регіоні з усіх видів продукції міжнародної фірми. Очолює такий регіональний підрозділ віце-президент, який підпорядковується безпосередньо вищій адміністрації компанії і здійснює свою діяльність у тісному контакті з усіма центральними службами. У деяких компаніях регіональні керівники мають у своєму підпорядкуванні управлінців по окремих країнах як проміжну ланку між регіональним підрозділом та місцевою дочірньою компанією. Регіональні підрозділи здійснюють фінансовий контроль за діяльністю кожної дочірньої компанії, а також контролюють складання поточного бюджету і знають питання планування дотримуючись вказівок вищого керівництва компанії та центральних служб. Для більш тісного взаємозв’язку виробничої діяльності підконтрольних компаній деколи призначаються координатори продукту або спеціальні функціональні служби, які відають питаннями виробництва окремих видів продуктів.

Регіональна структура управління використовується компаніями, які виробляють продукцію обмеженої номенклатури та орієнтовані на широкі ринки збуту і конкретного споживача.