2. З погляду управління фінансами:

• дає можливість прогнозувати надходження і використання грошей та встановлювати фінансові межі, у яких здійснюється діяльність;

• дає змогу заздалегідь визначити де, коли і на яку суму можна забезпечити фінансування;

• дає змогу підвищити імідж підприємства перед фінансовими організаціями (за якісного використання методу та супутніх йому елементів).

3. З погляду комерційної діяльності:

• примушує підприємство вивчати та прогнозувати місце продукції підприємства на ринках;

• надає можливість формулювати і виконувати дії, які поліпшують стан підприємства в цілому.

4. З погляду загальної стратегії:

• примушує вести детальний аналіз усіх аспектів діяльності підприємства;

• є необхідним для розроблення всебічно обґрунтованих стратегій, що входять у "стратегічний набір";

• є засобом кількісної оцінки цілей підприємства (без емоційних і суб'єктивних поглядів керівників);

• є засобом виявлення відхилень ("сигналів тривоги") в діяльності підприємства щодо виконання стратегічних планів.

5. З погляду загального керівництва:

• чітко визначає місце і вартість кожної структурної ланки;

• забезпечує координацію діяльності, спрямовану на досягнення кінцевих результатів;

• створює умови для децентралізації відповідальності;

• підвищує гнучкість завдяки розподілу обов'язків;

• підвищує загальну ефективність діяльності підприємства.

Недоліки бюджетування:

• потребує великих витрат часу і грошей під час його освоєння;

• змінює структуру керівництва й управління, що без контролю може призвести до хаосу та підвищення рівня опору змінам на підприємстві;

• потребує певного досвіду і навичок від робітників (інакше можна навіть завдати шкоди);

• не змінює інших методів управління підприємством.

Бюджетування може здійснюватись у повному і неповному обсязі.

Повне бюджетування можливе за детального опрацювання всіх його складових, коли в результаті формуються такі бюджети: збуту, виробництва, робочої сили, витрат на виробництво, постачання, адміністративних і фінансових витрат, грошових ресурсів, капіталовкладень та ін.

Управління за цілями (management by objectivs - МВО) - це метод об'єднання планування, контролю і мотивації внаслідок чого поліпшується зв"язок між цілями організації, керівниками всіх рівнів і підлеглими.

Етапи управління за цілями:

Застосування системи показників і оперативного планування.

3 метою конкретизації напряму реалізації стратегії і (особл.) управління за цілями необхідно сформувати систему оперативного планування, показники, які в цю систему закладаються для кожного рівня управління і функціональної області.

6 Стадій цього процесу:

• визначення основних задач і заходів, необхідних для досягнення цілі,

• встановлення взаємозв'язків між основними видами діяльності, вивчення операцій з загальних позицій і складання календарного план)' їх виконання в потрібній послідовності,

• уточнення ролей і взаємовідносин делегування повноважень для виконання кожного виду діяльності з доведенням показників,

• визначення витрат часу для кожної операції,

• визначення необхідних ресурсів (з застосуванням кошторисів і бюджетів),

• співставлення всіх планів по строкам, ресурсам, збалансованості показників і внесення необхідних коректив.