4.4. Види грошових допомог

Крім пенсій, пенсійне право передбачає і інший вид грошових виплат – щомісячні чи одноразові допомоги. За своєю природою допомога є державною допомогою особам, які мають правові підстави для її отримання. Так само, як і пенсії, допомоги призначаються і виплачуються з Пенсійного та інших соціальних фондів.

Правове регулювання, призначення і виплати допомоги здійснюються на підставі Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”. Цей Закон передбачає різноманітність видів допомог, які за метою їх надання поділяються на дві групи.

До першої групи належать допомоги, що виплачуються з метою компенсації втраченого з поважних причин заробітку впродовж нетривалого часу, в розмірі, приблизно рівному втраченому заробітку (допомога з тимчасової непрацездатності, з вагітності і пологів). Характер призначення цих допомог включає можливість отримання їх одночасно з заробітною платою, хоч і допускає їх виплату поряд з пенсією та іншими видами допомоги.

До другої групи належить решта видів допомоги, що надаються сім’ям додатково до основних джерел на утримання і виховання дітей. Розмір такої допомоги співвідноситься з розмірами мінімального заробітку, а визначається з урахуванням доходів сім’ї. До таких видів допомоги законодавець відносить: одноразову допомогу з народженням дитини, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, допомогу матерям, зайнятим доглядом за дитиною-інвалідом та інші.

Розділ 5 Цивільне законодавство

5.1.Загальні положення

У системі права цивільне право займає головне місце серед галузей, регулюючих майнові та більшість немайнових відносин.

Норми цивільного права застосовуються до сімейних, трудових, господарських, житлових, земельних і багатьох інших відносин у разі відсутності правового регулювання у відповідному спеціальному законодавстві.

Цивільне законодавство - найбільш велика галузь законодавства. Її нормативними актами є Цивільний кодекс України, закони України про власність, про підприємства, про підприємництво, про оренду майна та інші.

Предметом цивільно-правового регулювання є майнові і пов'язані з ними особисті немайнові відносини, а також інші немайнові відносини.

Майнові відносини звичайно визначають як суспільні відносини, які складаються з приводу володіння, користування і розпорядження засобами виробництва, предметами споживання і іншими матеріальними благами. До них належать різноманітні договірні відносини, відносини власності і так далі. Таким чином, майнові відносини володіють відповідною цінністю економічного порядку.

Іншу і вельми значну групу суспільних відносин, що охоплюються цивільно-правовим регулюванням, складають особисті немайнові відносини. На відміну від майнових відносин вони не мають вартісного вираження. Будучи пов'язані з особистістю громадянина або колективу громадян, вони невіддільні від їх носіїв і виражають суспільну оцінку особистості або колективу як певної соціальної одиниці. Але, так чи інакше, вони пов'язані з майновими відносинами. Так, винахідник має право вимагати визнання свого авторства і, як наслідок, сплати винагороди за використання його винаходу.

До сфери цивільного права належать також відносини, пов'язані із захистом честі і достоїнства громадянина або організації. Ці відносини не пов'язані з майновими, однак всіляко охороняються цивільно-правовими нормами.

Особливість цивільно-правового методу складається в юридичній рівності учасників вартісних майнових відносин, оскільки цивільне право має справу з економічно незалежними і самостійними суб'єктами і закріпляє цю незалежність і самостійність.

Цивільне право регулює майнові і особисті немайнові відносини:

-державних, кооперативних і інших громадських організацій між собою;

- громадян з державними, кооперативними і іншими громадськими організаціями;

- громадян між собою.

Суб'єктами цивільних відносин можуть бути і інші організації.