3.9. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству.

Матеріальна відповідальність - це обов'язок працівників відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Підставою матеріальної відповідальності є пряма дійсна шкода, під якою розуміється втрата, погіршення або пониження цінності майна, необхідність для підприємства понести витрати на відновлення, придбання майна або понести зайві витрати.

Матеріальна відповідальність може бути покладена тільки при наявності наступних умов: провина працівника; протиправні дії або бездіяльність; причинний зв'язок між поведінкою працівника і прямою дійсною шкодою.

Існує два основних види матеріальної відповідальності: обмежена і повна.

Обмежена відповідальність полягає в тому, що розмір відшкодування шкоди, як правило, не повинен перевищувати повного розміру заподіяної шкоди і обмежується розміром середньомісячної заробітної плати винуватця. Така відповідальність настає за псування або знищення по недбалості матеріалів, напівфабрикатів, виробів, а також псування або знищення по недбалості інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу і інших предметів, виданих працівнику в користування.

Керівники підприємства, їх заступники, керівники структурних підрозділів несуть обмежену матеріальну відповідальність, якщо шкода заподіяна з їх вини зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних або грошових цінностей, неприйняття необхідних заходів до запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкрадання, знищення і псування матеріальних або грошових цінностей.

Повна матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну працівником з його вини, наступає у випадках, коли: між працівником і власником укладено письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за не забезпечення збереження майна, переданого йому для зберігання або для іншої мети; майно було отримане працівником під звіт по разових документах; шкоду заподіяно діями працівника, що переслідуються в кримінальному порядку; шкода заподіяна працівником, що знаходився в нетверезому стані; шкода заподіяна умисно; на працівника покладена законодавством повна відповідальність за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов'язків; шкода заподіяна не при виконанні трудових обов'язків; посадова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Відповідно до законодавства працівник може притягуватися до підвищеної матеріальної відповідальності, коли збиток відшкодовується в більшому розмірі, ніж він фактично заподіяний.

Порядок відшкодування і розміри утримань із заробітної плати визначаються законодавством.

3.10. Трудова дисципліна.

Трудова дисципліна - це суворе дотримання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, виконання в повному об'ємі і на необхідному рівні якості своїх трудових обов'язків.

Трудова дисципліна на підприємствах забезпечується створенням необхідних організаційних і економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим відношенням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за добросовісний труд. За зразкове виконання трудових обов'язків працівники можуть заохочуватися відповідно до колективного договору, правил внутрішнього трудового розпорядку. Заохочення застосовуються власником по узгодженню або спільно з профкомом і заносяться в трудову книжку. За особливі трудові заслуги працівники можуть представлятися до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, до присвоєння почесних звань республіки.

За невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків до працівників можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення, це може бути один із заходів - догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників і інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надане право прийому на роботу, не пізніше одного місяця від дня його виявлення, не вважаючи часу звільнення працівника від роботи в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або знаходження його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після закінчення шести місяців від дня здійснення провини.

Перш ніж застосувати дисциплінарне стягнення власник зобов'язаний зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. Відмова працівника від дачі пояснення не звільняє його від відповідальності. Стягнення оголошується наказом і доводиться до відома працівника під розписку. Дисциплінарні стягнення в трудову книжку не записують.

Працівник вважається таким, що зазнав дисциплінарного стягнення протягом року від дня оголошення йому наказу про покарання. Після закінчення року працівник вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, якщо він протягом цього року не здійснив дисциплінарної провини. Якщо працівник після застосування до нього дисциплінарного стягнення добросовісним трудом зарекомендував себе з позитивної сторони, то дисциплінарне стягнення може бути зняте до закінчення річного терміну. Протягом терміну дії дисциплінарного стягнення міри заохочення до працівника не застосовуються.