Глава 7

до юридичної відповідальності за правопорушення); конт­рольну діяльність (державно-владну діяльність з нагляду і перевірки відповідності виконання та дотримання норма­тивно-правових приписів і припинення правопорушень).

Запровадження нової наукової категорії — юридичний процес та її всебічне обгрунтування сприяли посиленню уваги до процедури вирішення юридичних справ і розроблення поняття процесуальної форми як порядку здійснення про­цесуальних дій і прийняття рішень та вичлененню еле­ментів процесуальної форми (процесуального режиму, про­цесуального провадження та процесуальних стадій), а у ос­таточному підсумку — вдосконаленню процедури здійснення різноманітних видів діяльності органами державної влади та їх посадовими особами. Було усвідомлено розуміння не­обхідності забезпечення оптимального правового режиму при здійсненні процесуальних дій, гарантування правового ста­тусу учасників юридичного процесу для досягнення найбільш ефективного результату, оптимізації порядку здійснення про­цесуальних дій органами державної влади на всіх стадіях вирішення правових питань.

Водночас слід зазначити, що у юридичній літературі од­ним з головних застережень щодо ототожнення юридичної природи усіх (традиційних і нетрадиційних) форм діяль­ності було побоювання, що це може призвести до процедур­ного перевантаження насамперед управлінської діяльності, зниження кількості варіантів правомірної поведінки грома­дян, погіршення можливостей для захисту їх прав внаслі­док громіздкості законодавства.

На наш погляд, юридичні форми діяльності — це визна­чені чинним законодавством форми, у яких органи держа­ви, посадові та службові особи здійснюють свої повноважен­ня, приймають та скасовують рішення.

У юридичній формі діяльності можна виділити, таким чином, організаційно-правовий та процедурно-процесуаль­ний аспекти.

Організаційно-правовий аспект юридичної форми діяль­ності характеризує організаційну сторону діяльності орга­ну державної влади, його посадових та службових осіб, форми, у яких здійснюється ця діяльність та приймаються рішення.

ррАВОВА ДЕРЖАВА 205

Процедурно-процесуальний аспект юридичної форми діяль­ності характеризує особливості процедур розгляду та вирі­шення питань, прийняття рішень вказаними суб'єктами.

Виходячи із запропонованої розробниками теорії юридич­ного процесу класифікації юридичних форм діяльності, мож­на вести мову про: юридичні форми установчої діяльності; правотворчої діяльності; правозастосовчої та контрольної діяльності. Однак практично кожний орган державної вла­ди не здійснює лише один вид діяльності. Так, Президент України згідно з Конституцією: утворює, реорганізовує та ліквідовує органи виконавчої влади і призначає посадових осіб (установча діяльність); видає укази і розпорядження (правотворча діяльність); здійснює помилування, присвоює військові звання, приймає рішення про прийняття до гро­мадянства України (правозастосовча діяльність); гарантує додержання Конституції (контрольна діяльність). Такий аналіз корисний і доцільний у порівняльному аспекті, коли ставиться мета вдосконалення окремих процедур на основі їх типових (чи тотожних) характеристик, поширення опти­мальних процедур одного виду діяльності на інші її види.

Дослідження правових форм діяльності може здійснюва­тись і через призму діяльності окремих органів державної влади, адже кожний її орган теж здійснює свою діяльність у певній юридичній формі, у якій можна виділити організа­ційно-правовий і процедурно-процесуальний аспекти.

Так, організаційно-правовим аспектом законодавчої діяль­ності є визначення форм роботи Верховної Ради України, у тому числі у вигляді сесій і засідань (статті 82—84 Консти­туції), проведення їх у формі відкритих засідань, прийнят­тя рішень шляхом голосувань (ст. 84 Конституції) тощо.

Процедурно-процесуальним аспектом є, зокрема, регла­ментні процедури внесення і відкликання законодавчих пропозицій, голосування проектів у першому, другому та третьому читаннях, процедура підписання законів Головою Верховної Ради України і Президентом України (ст. 94 Кон­ституції) тощо.

Зазначені аспекти характерні також для діяльності усіх органів державної влади, їх посадових та службових осіб.

Виходячи із зазначеного, юридичні форми діяльності бу-ДУть розглядатися у даній роботі саме як фактори, обмежу-

206