Глава 1

приклад, сферу економіки. Право не утворюється за принци­пом простого віддзеркалення економічних відносин, примітив­ного їх відображення. Ці відносини відображаються у свідо­мості політичних сил, що перебувають при владі, формують у них певні політичні і правові переконання, на підставі яких потім виробляється державна воля, висловлена як закон. Це ті закони, що розробляються й приймаються спеціально ут­вореними державними структурами за встановленою проце­дурою — парламентами, законодавчими зборами, конгреса­ми тощо. Вони є нормативними законами. Вивчення їх по­яви, шляхів досягнення необхідної якості, проблем реалізації, тобто багатьох пов'язаних з ними питань — також предмет спеціальної уваги теорії держави і права.

Окремі явища державно-правового життя: правовідноси­ни, правопорушення тощо, що також мають свої специфічні закономірності розвитку і функціонування, вивчаються га­лузевими юридичними науками, але лише у певному аспекті, з точки зору характеристик, притаманних цим явищам у конкретних галузях державно-правового життя. Загальні ж закономірності даних явищ у цілому є предметом досліджень загальної теорії держави і права. Скажімо, теорія держави і права вивчає не кримінально-правові правопорушення і не цивільно-правові, бо цим займаються відповідні галузеві юри­дичні науки. Загальна ж теорія держави і права, спираючись на досягнення галузевих наук з цих питань, досліджує пра­вопорушення у цілому, як соціально-правове явище, його при­роду, загальні закономірності виникнення та розвитку неза­лежно від конкретних форм і проявів даного явища у будь-якій галузі права¹.

Вивчення теорією держави і права найбільш суттєвих, провідних, визначальних закономірностей держави і права надає внутрішнього зв'язку та єдності усім відносно само­ стійним юридичним наукам, забезпечує цілісне теоретичне сприйняття всієї державно-правової дійсності. |

Предмет науки «Теорія держави і права», як вже зазна­чалось, не лишається незмінним. Навпаки, він постійно роз­вивається. Тому ця наука повинна працювати на збільшен-

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА В СИСТЕМІ ЮРИДИЧНИХ НАУК 23

ня знань про свій предмет, розробляти систему наукових підходів до дослідження його розвитку в умовах об'єктив­ної реальності, бути спроможною швидко реагувати на всі зміни у сучасній динамічній державно-правовій дійсності.

Оскільки предмет дослідження будь-якої науки є осно­вою розуміння її суті, специфіки і призначення, його чітке визначення має бути одним з головних завдань, яке повин­на виконати та чи інша наука. Що стосується безпосередньо предмета теорії держави і права, то він визначений у бага­тьох підручниках, посібниках, академічних курсах, моногра­фічних та інших виданнях. Так, у названій вище статті «За­гальна теорія держави і права» П. Рабіновича зазначається, що цю науку вирізняє серед інших своєрідність предмета, яким є державно-правові закономірності, тобто об'єктивний, необхідний, «суттєвий, для певних умов загальний і сталий зв'язок державно-правових явищ між собою, а також з інши­ми феноменами, який безпосередньо обумовлює якісну ви­значеність цих явищ, що виявляється в їх юридичних влас­тивостях. Інакше кажучи, це такий зв'язок, який юридич­но опосередковує соціальну детермінованість, структуру, функціонування і розвиток, соціальну дієвість державно-правових явищ. Наявність специфічних державно-правових закономірностей об'єктивно виокремлює юриспруденцію у самостійну науку, а сукупність таких загальних закономірно­стей становить предмет загальної теорії держави і права»¹.

Підсумовуючи викладене у цьому розділі та враховуючи визначення предмета теорії держави і права в низці науково-монографічних та навчальних видань, можна дати наступне визначення: Предметом теорії держави і права є держава і право як специфічні суспільні явища, загальні закономірності їх виникнення, призначення і функціонування, їх сутність, типи, форми, функції, структура і механізм дії, взаємовідно­сини між собою та правовідносини з іншими суб'єктами су­спільного життя, основні державно-правові категорії, спільні для всіх галузей юриспруденції, а також особливості дер­жавно-політичної і правової свідомості та правової культу­ри. Фундаментальні проблеми, які покликана досліджувати

¹ Теория государства и права. — Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1987. — С. 21.

¹ Юридична енциклопедія: В 6 т. — К.: Вид-во «Українська енцик­лопедія», 1999. — Т. 2. — С. 457.