- •Теорія держави і права
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття та класифікація науки
- •§ 2. Предмет теорії держави і права, його особливості
- •20 _ Глава 1
- •Глава 1
- •24 Глава 1
- •§ 3. Функціональне призначення теорії держави і права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 4. Теорія держави і права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 1. Поняття і значення методології
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 2. Принципи наукового пізнання
- •Глава 2
- •§ 3. Класифікація методів вивчення держави і права
- •50 Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •§ 1. Поняття держави: різноманітність поглядів
- •§ 2. Ознаки держави
- •§ 3. Сутність держави
- •§ 4. Соціальне призначення держави
- •§ 5. Функції держави
- •§ 6. Класифікація функцій держави
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •Глава 4
- •§ 2. Правовий статус: поняття та структура
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 3. Правовий статус особи
- •Глава 4
- •§ 4. Права людини: поняття та структура
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Об'єктивне та суб'єктивне право
- •§ 6. Поняття юридичного обов'язку
- •§ 7. Класифікація прав
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 8. Міжнародні стандарти прав людини
- •§ 9. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 10. Права людини в умовах правової соціальної держави
- •§ 11. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Глава 4
- •Глава 4
- •122 Глава 4
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика елементів форми держави
- •Форма держави
- •§ 2. Форма державного правління
- •Глава 5
- •§ 3. Форма державного устрою
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Державний режим1
- •Глава 5
- •§ 1. Поняття та елементи механізму держави
- •Глава 6
- •§ 2. Апарат держави: поняття та структура
- •Глава 6
- •Глава 6
- •§ 3. Принципи діяльності апарату держави
- •§ 4, Поняття, особливості та види органів держави
- •Глава 6
- •§ 5. Загальнотеоретична характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
- •Глава 6
- •§ 6. Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •§ 1. Становлення ідей правової держави
- •Глава 7
- •§ 2. Основні ознаки правової держави
- •Глава 7
- •§ 3. Конституційне закріплення принципів правової держави
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •194 Тлава7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Тенденції розвитку правової держави в Україні
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття політичної системи. Підстави типології політичної системи
- •212 Глава8
- •Глава 8
- •§ 2. Структура і функції політичної системи
- •Глава 8
- •§ 3. Держава як елемент політичної системи суспільства
- •Глава 8
- •§ 4. Держава і політичні партії
- •220 Глава8
- •§ 5. Держава і громадські об'єднання
- •§ 1. Світоглядні засади
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Визначення права
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 3. Право — основа публічно-правового союзу народу
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 10
- •§ 1. Закономірності та види соціального регулювання
- •§ 2. Поняття та класифікація соціальних норм
- •II. За суб'єктами прийняття та охорони:
- •III. За способом закріплення:
- •IV. За сферою регулювання:
- •§ 3. Єдність та відмінність права і моралі
- •§ 4. Правові норми — особливий вид соціальних норм
- •Глава 11 Сутність і соціальне призначення права
- •§ 1. Сутнісні ознаки права
- •§ 2. Сутність права
- •§ 3. Соціальне призначення права
- •290 , Главам
- •§ 4. Сутнісні особливості
- •§ 1. Поняття, особливості та предмет правового регулювання
- •§ 2. Засоби, способи і типи правового регулювання
- •§ 3. Поняття та основні елементи механізму правового регулювання. Стадії механізшу правового регулювання
- •Глава 12
- •§ 4. Ефективність правового регулювання
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття функції права
- •§ 2. Характеристика системи функцій права
- •§ 3. Регулятивна функція права
- •§ 4. Охоронна функція права
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття та види джерел (форм) права
- •§ 2. Поняття та види нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правотворчості
- •§ 2. Принципи правотворчості
- •§ 3. Види правотворчості
- •§ 4. Поняття і стадії правотворчого (законотворчого) процесу
- •§ 1. Поняття та ознаки норми права
- •§ 2. Структура норми права
- •I. За призначенням:
- •II. За ступенем визначеності:
- •V. За спрямованістю негативних наслідків:
- •§ 3. Норма права та стаття нормативного акта: взаємодія
- •§ 4. Класифікація норм права
- •§ 5. Характеристика колізійних норм
- •Глава 17
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика системи права
- •§ 2. Загальна характеристика основних галузей права України
- •§ 3. Поняття та загальна характеристика системи законодавства, її співвідношення із системою права
- •§ 1. Систематизація законодавства
- •§ 2. Облік нормативних актів і його форми
- •§ 3. Інкорпорація
- •§ 4. Консолідація
- •§ 5. Кодифікація
- •Глава 19 Правове виховання
- •§ 1. Поняття, мета і завдання правового виховання
- •§ 2. Принципи та функції правового виховання
- •§ 3. Засоби, форми і методи правового виховання
- •§ 4. Поняття та критерії виміру ефективності правового виховання
- •Глава 20
- •§ 1. Поняття правовідносин як особливого виду суспільних відносин
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Структура правовідносин
- •§ 4. Класифікація правовідносин
- •§ 5. Поняття суб'єкта права
- •§ 6. Види суб'єктів права, Учасників правовідносин
- •§ 7. Правоздатність: поняття, види
- •§ 8. Дієздатність фізичних і юридичних осіб
- •§ 9. Правосуб'єктність
- •§ 10. Об'єкти правовідносин: поняття, види
- •§ 11. Підстави виникнення, зміни
- •§ 12. Види юридичних фактів
- •Глава 21 Поняття, механізми
- •§ 1. Поняття реалізації права
- •§ 3. Прогалини у праві: поняття
- •§ 4. Акти застосування норм права
- •§ 5. Правові колізії та способи їх подолання
- •Глава 22
- •§ 1. Поняття і значення тлумачення норм права
- •§ 2. Усвідомлення змісту норми права (прийоми тлумачення)
- •§ 4. Роз'яснення норм права
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття, ознаки та види правової поведінки
- •§ 2. Поняття та основні види правомірної поведінки
- •§ 3. Правопорушення; поняття, склад, види
- •§ 4. Причини правопорушень
- •§ 1. Поняття та види соціальної відповідальності
- •§ 2. Юридична відповідальність: поняття, природа та сутність
- •§ 3. Принципи та функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності
- •§ 5. Юридична відповідальність та державний примус
- •§ 1. Поняття законності
- •§ 3. Гарантії законності
- •§ 4. Поняття, ознаки та функції правопорядку
- •§ 6. Право, законність, правопорядок
- •§ 1. Правосвідомість: поняття і роль у суспільному житті
- •§ 2. Функції правосвідомості
- •§ 3. Структура правосвідомості
- •§ 4. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •564 ___Глава2в
- •§ 5. Види і функції правової культури
- •§ 1. Поняття, ознаки та види правових систем
- •Глава 27
- •§ 2. Романо-германська правова сім'я
- •§ 3. Англосаксонська правова сім'я (система загального права)
- •§ 4. Мусульманське право
- •§ 5. Індійське право
- •§ 6. Індуське право
- •Глава 27
- •§ 7. Соціалістичне право
- •Глава 27
- •§ 8. Змішані правові системи
- •§ 9. Сім'я традиційного
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 10. Правові системи Німеччини і Франції
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 11. Правові системи Австралії і Канади
- •§ 12. Правові системи Ірландії та Нової Зеландії
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття юридичної практики
- •Глава 28
- •§ 2. Структура та види юридичної практики
- •Глава 28
- •§ 3. Функції юридичної практики
- •§ 4. Шляхи вдосконалення юридичної практики
- •§ 1. Поняття і зміст юридичного процесу
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 2. Види і принципи юридичного процесу
- •§ 3. Стадії юридичного процесу
- •§ 4. Юридична техніка
- •Глава 29
- •658 Теорія держави і права
- •670 Теорія держави і права
- •680 Теорія держави і права
- •682 Теорія держави і права
- •684 Теорія держави 1 права
24 Глава 1
теорія держави і права, мають величезне методологічне значення як для всієї юридичної науки, так і для правотворчої та правозастосовчої практики.
§ 3. Функціональне призначення теорії держави і права
Знання предмета теорії держави і права дозволяє з'ясувати її функціональне призначення, функції останньої у загальній системі наук, особливо тих, які вивчають державу та право, адже функції науки в основному визначаються її предметом. Кожна з юридичних наук має свої специфічні функції залежно від значущості предмета дослідження. (Скажімо, є функції науки конституційного (державного) права чи функції криміналістики.)
Головне призначення теорії держави і права полягає у пізнанні державно-правової дійсності та відповідних процесів, що відбуваються у суспільстві. Саме функції, які вона здійснює, визначають її роль і можливості при вивченні правового життя суспільства та кожного його члена, дослідженні основних напрямів розвитку і впливу юридичної науки на державно-правову дійсність. Як найбільш абстрактна наука теорія держави і права виконує особливі функції. Вона вивчає дійсність глибше порівняно з галузевими та іншими юридичними науками, внаслідок чого має можливість розробляти загальнотеоретичні принципи стосовно держави і права у цілому, які надають юридичній науці логічної цілісності.
Теорія держави і права має досить широкий спектр дослідно-функціональних можливостей. У науковій і навчальній юридичній літературі називається різна кількість її функцій, не у всіх друкованих джерелах відповідні функції мають ідентичні назви. Функціональна роздробленість може пояснюватись множинністю явищ, які досліджуються. Але найважливіше місце посідають її основні функції.
Як і кожна суспільна наука, теорія держави і права підходить до вивчення свого предмета, державно-правових інститутів та явищ як таких, якими вони є. Так, важливим її завданням є вивчення самого діючого права у аспекті його існування, з'ясування змісту чинних законів тощо. Таку
ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА В СИСТЕМІ ЮРИДИЧНИХ НАУК 25
функцію називають констатаційною. Якщо ж треба не тільки пізнати, а й пояснити предмет, розкрити причини явищ і подій, наука виконує, крім констатаційної інтерпретаційну функцію. На рівні ж загальних закономірностей теорія держави і права покликана спочатку показати, що і як відбувається у сфері діяльності держави і права, а потім з'ясувати та пояснити, чому так відбувається. Це завдання онтологічної (гр. оп (опіоз) — суще, І0£08 — поняття, вчення, наука) функції. Вона поєднує констатаційну та інтерпретаційну функції. її суть полягає в об'єктивному розкритті існуючої реальності, поясненні її такою, якою вона є. Але перш, ніж давати соціально-політичну, юридичну, моральну або іншу оцінку державно-правовому явищу (скажімо, державній установі чи правовій нормі), слід зібрати необхідний матеріал, врахувати факти минулого та сучасного, провести їх наукову класифікацію і систематизацію, вивчити внутрішню структуру установи, її компетенцію, структуру законодавчого акта, формальні приписи правової норми тощо та пояснити їх саме такими, якими вони існують у об'єктивній дійсності.
Не можна вивчити предмет з готовою оцінкою, взятою поза цим предметом. Така оцінка може бути суб'єктивною і, навіть, упередженою. А оцінка має складатись у процесі вивчення предмета, у такому разі пояснення його є неминучим, але суть у тому, щоб воно було правильним, науково обґрунтованим, щоб об'єктивне не підмінялося суб'єктивним. Тому і критерії оцінок мають бути такою ж мірою об'єктивними, як і сам предмет пізнання. Правильна кваліфікація явища, що вивчається, усуває випадковості в оцінці, у тому числі кон'юнктурного характеру. Пояснення явищ як таких, з точки зору їх сутності, властивостей і відносин з іншими явищами, є основною та визначальною функцією науки.
Теорія держави і права не обмежується пізнанням і поясненням державно-правових явищ. У наш час, коли виникли нові політичні й соціально-економічні умови, зокрема умови ринкової економіки, наука відкриває нові закономірності у розвитку політико-правових відносин та інститутів. Ці закономірності, які виникли у процесі розвитку предмета науки, розкриваються за допомогою евристичної функції. Евристика — це мистецтво знаходження істини, нових відкриттів.
26