Місце соціології в системі суспільних наук

Особливості предмета соціології та її функції визначають місце цієї науки в системі суспільних дисциплін. Органічно вписуючись у систему наукового знання, соціологія вже з момент}' свого народження посіла чільне місце серед загалу інших наук.

Основоположники соціології, обґрунтовуючи необхідність нової науки, підкреслювали її винятковість. М. Шаповал - перший доктор соціології в Україні - зауважував: "Наука про суспільство найтяжча з усіх наук, бо їй доводиться вивчати таке складне явище, як поведінка людини, суспільне життя та історичну долю суспільства, одночасно виясняючи причини суспільних явищ, форми цих явищ і багато іншого" .

Найголовніші особливості соціології як науки

Соціологія є генералізуюча наука, котра вивчає типові, родові, повторювані в часі та просторі процеси, на відміну від індивідуалізуючих наук, предметом яких є унікальні, неповторні в просторі та часі, явища. На цю відмінність соціології звернув увагу американський учений російського .походження П. Сорокін. Візьмемо для прикладу два соціальні явища: Французьку буржуазну революцію та Другу світову війну. Якщо історія - індивідуалізуюча наука - при ви­вченні цих явищ буде наголошувати на унікальному, неповторному, оригінальному, що зумовлюється специфічністю та індивідуальністю явищ (Друга світова, Французька буржуазна), то соціологія - генералізуюча наука - зосереджуватиме увагу на соціально-типовому, повторюваному, подібному в явищі, яке розглядається як приклад (революція, війна).

Якщо конкретні науки вивчають одну спеціальну сферу суспільства (наприклад, економіка-економічну сферу, юриспруденція - правову, політологія - політичну), то соціологія ви­вчає цілісні суспільні структури, а також те спільне, що притаманне кожній сфері життя суспільства, але не є предметом спеціального вивчення. Водночас соціальне як таке, хоч і не втрачає власної специфіки, але пронизує всі суспільні процеси, сфери, структури, а тому є логічним широкий ужиток таких словосполучень: соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-правові, соціально-культурні явища, процеси, феномени тощо.

Соціологія вивчає соціальні зв'язки між різними сферами життя суспільства. Наприклад, економічні цикли - це предметна сфера економіки, а правопорушення та злочини - це сфера вивчення права. Для соціології важливо встановити співвідношення, що фактично виходять за межі згадуваних дисциплін. Так, соціологію цікавить те, як саме змінюється динаміка правопорушень, злочинів відповідно до циклів економічного розвитку.

Соціологія слугує методологією для інших гуманітарних дисциплін. У її межах розробляється й удосконалюється методологія та методика конкретних соціологічних досліджень. Результати проведених досліджень набувають широкого застосування в усіх суспільних дисциплінах.

Подальший розвиток соціології та інших суспільних наук, починаючи із середини XX ст., зумовлює виникнення й розширення нових галузей знань: біосоціології, соціопсихології, соціоніки, соціолінгвістики, соціальної екології тощо.

Система суспільних наук є системою, передусім тому, що всі її структурні елементи, маючи конкретний предмет дослідження, пов'язані між собою.

Сукупність наук, які вивчають один і той же об'єкт, що поєднана між собою логічними зв'язками, спільними законами, категоріями та методами, називається міждисциплінарною матрицею.

До міждисциплінарної матриці соціологічного знання належать такі науки, як філософія, історія, економіка, психологія, антропологія та ін.

Специфіка ж соціології полягає в тому, що саме соціологічне знання внутрішньо глибоко диференційоване та становить функціонально пов'язану систему.

Сукупність галузевих напрямків соціології, її окремих сфер і підсистем називається внутрішньодисциплінарною матрицею. До неї належать: соціологія міста, соціологія культури, соціологія релігії, соціологія праці, соціологія сім'ї, етносоціологія та багато інших.