Література:

1. Піча В. Соціологія: Курс лекцій. - К., 1997, с. 87-95.

2. Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. - Львів, 1996, книга 6, с. 69-70; книга3, с. 14-15, 49.

3. Кравченко А. И. Введение в социологию. - М., 1995, с. 91 - 113.

4. Вілков В. Людина і світ - К., 1995, с. 97 - 99.

5. За редакцією Арцишевського Р. А. Особа і суспільство - К., 1997, с. 96-105, 31-36, 107-113.

6. Соціологія. Навчальний посібник. - Тернопіль, 1998, с. 85-96.

7. Піча В. Соціологія: курс лекцій. - Львів, 2002, с. 98-117.

Питання до теми:

1. Дайте характеристику основних видів соціальної структури?

2. Що таке соціальна спільнота? Які її основні ознаки?

3. Що таке соціальна структура?

4. Охарактеризуйте соціальну структуру сучасного суспільства.

5. Яку роль відіграє «середній клас» у стабілізації соціальної системи?

5. Назвіть основні елементи соціальної структури українського суспільства, їх характерні риси і тенденції розвитку?

Поняття соціальної структури та її види

Соціальне життя - це спільна діяльність людей, спрямована на забезпечення умов і засобів існування, реалізацію потреб, інтересів, цінностей.

При розгляді соціального життя ми спершу звертаємо увагу на спільні форми життя людей. Останні можуть виступати в різних «іпостасях», що видно повсякденного життя. Кожен з нас належать до певних колективів, груп, вікових когорт. Люди поділяються на групи і залежно від того, де вони проживають, а тому вирізняють міське і сільське населення. Як бачимо, в суспільстві існує дуже багато різних соціальних спільностей: сім‘я, Нація, політичні партії тощо.

Соціальна спільнота - це сукупність людей, що мають певні спільні соціальні ознаки.

Будь-яка спільність характеризується насамперед соціальним зв'язком, взаємодію між людьми. Важливою ознакою соціальної спільноти є наявність специфічних для неї ціннісних орієнтацій, традицій, поглядів на життя і таке інше. Молодь віддає перевагу рок- і поп- музиці, тоді як люди старшого віку насолоджуються різними жанрами серйозної музики. Житель села вітається з кожним зустрічним, інакше його чекатиме осуд громадської думки. Якщо так чинитиме житель міста, то це щонайменше викличе подив у перехожих. Це свідчить про те, що селяни і городяни дотримуються різних традицій, різних поглядів на взаємини між людьми.

У людей, які належать до однієї спільноти, спостерігається подібний спосіб життя, подібні інтереси, потреби, стереотипи поведінки. Це й дає змогу відрізняти одну соціальну спільноту від іншої.

Сукупність усіх спільнот, які взаємодіють між собою, і утворює складну соціальну структуру суспільства.

Соціальна структура будь-якого суспільства не перебуває в застиглому стані: одних соціальних груп стає більше, інших - менше, одні можуть зникати, поступаючись місцем іншим. Якщо розглядати соціальну структуру в історичному аспекті, то можна вказати на тенденцію зростання різноманітності діяльності людей і соціальної структури суспільства. Тут мова йде про те, що історія людства постає як зростання різноманітності відносин, соціальних груп, індивідуальностей. Якщо порівняти феодальне і буржуазне суспільство, то соціальна структура останнього багатоманітніша. І це закономірно, розвиток виробництва вимагав більшого поділу праці, потребував нових професій. Цікаву думку з цього приводу висловив американський соціолог Т. Парсонс (1902-1979), який вважав, що зміни прогресивного характеру, які збільшують здатність суспільства втілювати в життя ті чи інші цінності, знаходять свій вияв у диференціації суспільства, т.б. в утворенні нових соціальних груп. Інакше кажучи, чим прогресивніше суспільство, тим багатоманітніша його соціальна структура. Відповідно, багатоманітність соціальної структури дає можливість більшій кількості людей впливати на перебіг соціальних процесів.

Соціологія виділяє такі види соціальної структури:

• соціально-класова (класи, соціальні верстви, групи, прошарки, стани);

• соціально-демографічна (вік, стать, працююче і непрацююче населення);

• соціально-територіальна (міська, сільська спільнота, переселенські групи);

• соціально-професійна (виробниче об'єднання, трудові колективи, установа, організації, фірми);

• соціально-етнічна (рід, плем'я, союз племен, народність, нація).