Соціологічні погляди г. Спенсера

До засновників соціології як окремої науки відносять також і видатного англійського мислителя Г. Спенсера (1820 - 1903). Його погляди формувались під впливом ідей дарвінізму, мальтузіанства, класичної політичної економії.

З працями Конта Спенсер познайомився тоді, коли його власні погляди вже в основному склалися. Високо оцінюючи ідеї Конта, Спенсер водночас не погоджувався з контівським розумінням смислу і закономірностей суспільного розвою. Щодо суспільства в цілому, доводив він, можна вести мову не про прогрес, як такий, а про соціальну еволюцію як частковий прояв еволюції універсальної, космічної. Закони еволюції проявляються у процесах диференціації та інтеграції. Певна рівновага між диференціацією та інтеграцією в суспільному житті здійснюється завдяки механізмові суспільного поділу праці та наявності специфічних суспільних органів - установ, інститутів. Застосувавши порівняльно-історичний метод, Спенсер проаналізував функції та еволюцію таких інститутів, як родинні, ритуальні, політичні, церковні, професійні та промислові. При цьому він дійшов висновку, що в суспільному розвитку може мати місце як прогрес, так і регрес і що вести мову про якісь універсальні, загальні для всього людства епохи чи «щаблі» прогресу навряд чи можливо. Спенсер вважав, що будь-яке свідоме втручання у перебіг процесів суспільної еволюції з метою їх прискорення або зміни в бажаному напрямі може завдати людям шкоди. Цим пояснюється його негативне ставлення до будь-яких теорій чи практичних спроб революційної перебудови суспільного устрою.

Суспільство він розглядає як цілісну структуровану систему, що підпорядкована об'єктивним законам еволюції. Соціальна еволюція не ліквідовує багатоманітності суспільних явищ, а сприяє їх прояву. Тому суспільний розвій не мислимий без діяльності вільних індивідів, благо яких є вищою метою існування суспільства.

К. Маркс та його вплив на формування соціологічної думки

Третім відомим мислителем праці, якого вплинули на формування соціологічної думки, був німецький філософ, економіст, політичний діяч Карл Маркс (1818 - 1883). Його погляди склалися під впливом філософії Гегеля, англійської політичної економії та поширених тоді соціалістичних вчень. В ідейно-теоретичному плані Маркс виступає своєрідність антиподом Конта і Спенсера. Він був байдужий до питань можливості чи неможливості існування соціології як окремої науки і ніде й ніколи не вдавався до їх обговорення. Разом із своїм однодумцем Ф. Енгельсом всіх був палким прихильником соціалістичних ідей і прагнув практично втілити їх в життя революційним шляхом. Своє розуміння соціалізму він називав науковим, а погляди інших соціалістів - утопічними. Маркс був переконаний, що вчинив «революційний переворот у поглядах на суспільство», однак він мав на увазі при цьому не створення нової науки - соціології, а нове тлумачення ряду явищ суспільного життя, таких як релігія, ідеологія, масова свідомість, політичні та правові відносини. Йдеться насамперед про існування певного роду залежності між цими явищами і економічними відносинами та відповідними інтересами людей. Економічні або виробничі відносини він розглядав як певний відповідник рівню розвою продуктивних сил, т.б. рівень продуктивності суспільної праці. Отже, Маркс розглядає економічну структуру суспільства, спосіб виробництва, як свого роду основу, а всі інші елементи соціальної структури, інститути і цінності - як її похідні. Така залежність, на думку Маркса, має універсальний характер, і проявляє себе найбільше в буржуазному суспільстві. Він переконаний, що специфіка буржуазного суспільства зумовлена незнаним раніше впливом промислового виробництва. Він загострював всю увагу на боротьбі і конфліктах між найманими робітниками і капіталістами. Дані конфлікти не можна вирішити в рамках існуючої соціальної системи. Тому неминучою є її ліквідація і заміна більш досконалою системою, яка ґрунтується на принципово інших економічних засадах. Процес заміни соціальних систем (економічних, соціальних формацій) для Маркса така ж сама об'єктивна необхідність, як для Спенсера закон соціальної еволюції. Але на противагу Спенсеру він прихильник свідомого втручання у перебіг соціальних процесів, їх підштовхування і прискорення революційним шляхом. Тому Марксова соціологія є теорією революції, закликом до насильницької зміни існуючого соціального ладу.